§ 4. Перегляд рішень Податкового суду сша

Значна частина турбот американців стосується їхніх взаємовідносин із податковими службами, які в свою чергу не залишаються в боргу перед платниками податків і дуже ретельно їх "пильнують". За період тривалих ринкових від­носин у США напрацьовано найдосконаліше законодавство, розвинуто систему податкових органів. Але одночасно вибу­довувалася система стримувань і противаг можливому роз­гулу зловживань з боку службовців податкових органів. Американці виходили з того, що акумуляція в будь-яких ру­ках важелів впливу, особливо таких могутніх, як фінансовий вплив, є спокусою для зловживань, а політичні інститути де­мократичного суспільства зберігатимуться лише тоді, коли суспільство створить ефективну систему контролю та отри­мань. Тому складовою податкового законодавства США є норми, які встановлюють механізм і порядок розгляду всіх гі|)етензій, що виникають у будь-якої сторони в податкових стосунках.

Такий механізм передбачає систему спеціальних судів, що складаються з фахівців фінансової та податкової справи. А от контроль за правозастосовною діяльністю американське суспільство довіряє лише професійним суддям-юристам. То­му апеляція на рішення зазначених судів скеровується до федеральних апеляційних судів. У вказаних Правилах викла­дено норми, які регулюють тільки особливості, властиві роз­глядові апеляцій на рішення цих спеціальних судів. На решті етапів процедурного руху справи, що не характеризуються як особливі, діють загальні норми апеляційної процедури, за­фіксовані в цих Правилах.

Автори Правил з метою вдосконалення механізму гаран­тій прав людини у сфері правовідносин, що розглядаються,

¹²-1-2347

174

Розділ II

того вимагає правосуддя, повинен вважати заяву такою, що прийнята правильно.

Норми цього пункту передбачають порядок заявлення в заяві про факти, які мають різний статус. Факти, на які є по­силання в заяві та які відповідно до Правил про докази по­требують оформлення спеціальною заявою, крім тих, що на­лежать до розміру збитків, вважаються визнаними, якщо на них немає спростування у заяві-відповіді. Факти, що не по­требують спростування в заяві-відповіді, можуть бути спро­стовані в разі надання судові переконливих контрдоказів будь-яким способом. Технологія порядку звернення із зуст­річним чи перехресним позовом регулюється нормами п. 13 відповідних Правил.

§ 2. Кримінальна процедура

Правила процедури у кримінальних справах в окружних федеральних судах США були уніфіковані та набрали чин­ності 21 березня 1946 р.; вони, з істотними поправками, є чинними станом на 1 грудня 1996 р.

Мета цих Правил — дати справедливий опис будь-якої кримінальної процедури. Вони мають бути побудовані в та­кий спосіб, щоби зберегти простоту в процедурі, справедли­вість в управлінні, усунути зайві витрати сторін і держави та судову тяганину (п. 2).

Ці Правила застосовуються за будь-якого кримінального судочинства в усіх федеральних окружних судах США, а та­кож за кримінального судочинства, перенесеного до окруж­них судів окремих штатів з федерального окружного суду США; вони регулюють усю процедуру після перенесення, зокрема, й припинення справи аторнеєм обвинувачення, що має регулюватися федеральним правом.

Правила поширюються на всі судочинства, пов'язані зі вчиненням злочину поза юрисдикцією конкретного штату, за винятком того, що такі судочинства можуть проводитися у будь-якому судовому окрузі відповідно до розділу 18 § 3238 Збірника законів США.

Правила не застосовують до екстрадиції та видання од­ним штатом іншому тих осіб, які переховуються від право­суддя; конфіскації майна в цивільному порядку за порушен­ня законів США; стягнення штрафів (п. 54).

Судова система США £££

Норми Правил процедури у кримінальних справах засто­совують лише під час провадження у справах у першій ін­станції, вони регулюють діяльність усіх посадових осіб дер­жавної влади, які тією чи іншою мірою мають відношення до судової системи (аторнеї, адвокати, експерти та ін.), а ще — права та обов'язки інших заінтересованих осіб.

Слід нагадати, що кримінальна процедура в США, як правило, поділяється на федеральну і штатну для кожного штату, які взаємно не доповнюють одна одну, а існують па­ралельно як автономні системи.

З огляду на те, що американський кримінальний процес не знає досудового слідства, здійснюваного позасудовими органами, особливий інтерес в українських практиків викли­кає діяльність осіб, які ініціюють обвинувачення, а оскільки процес є диспозитивним і змагальним, то інтерес також фо­кусується на проблемі забезпечення судом реалізації права кожної із сторін, що беруть участь у справі, на справедли­вий, об'єктивний і неупереджений суд. Саме останнє і пе­редбачено забезпечити організаційними та процедурними механізмами, щоб відобразити у положеннях Правил проце­дури у кримінальних справах.

'" § 3. Апеляційна процедура

^«Процедура розгляду скарг на судові рішення у другій ін­венції за нормативними актами США значно відрізняється Від аналогічної стадії судової процедури в Україні. І не лише тіш, що у США це називається апеляційною процедурою, а в Україні — касаційною, насамперед — змістовою частиною. Крім того, апеляційна процедура у США регулюється єдини­ми федеральними Правилами апеляційної процедури неза­лежно від галузевих особливостей тих правовідносин, що стали предметом розгляду в суді. В Україні відокремлено процедуру розгляду справ у судах другої інстанції, яка є ди­ференційованою за галузевими напрямами правовідносин та унормованою Арбітражним процесуальним кодексом, Кримі­нально-процесуальним кодексом, Цивільним процесуальним кодексом. Отже, цей процес в Україні не уніфіковано, а роз­галужено. Американці вибрали інший напрям. В одноманіт­ності вони вбачають гарантованість неупередженого та одна-

176

Розділ II

система США

179

акумулювали такі особливості в окремому розділі з кількох пунктів.

Дозвіл на перегляд рішення Податкового суду США мож­на отримати, написавши разом із секретарем Податкового суду заяву про апеляцію протягом 90 днів з моменту реєст­рації рішення Податкового суду. Якщо одна зі сторін своє­часно подала заяву про апеляцію, інша сторона може зроби­ти те саме протягом 120 днів з моменту реєстрації рішення Податкового суду.

Термін для подання апеляції закінчується для всіх сторін із моменту своєчасного подання клопотання про скасування чи перегляд рішення, ухваленого згідно з Правилами судової практики Податкового суду США. Повний строк для апеля­ції починає свій відлік з моменту реєстрації судової постано­ви стосовно вказаного клопотання або з моменту реєстрації судового рішення.

Заяву про апеляції можна подати шляхом депонування в офісі секретаря Податкового суду у федеральному окрузі Ко­лумбія або пересиланням поштою секретареві Податкового суду. В останньому випадку, якщо заяву про апеляцію отри­мано після завершення строку подання апеляції, датою по­дання вважатиметься дата, вказана на поштовому штемпелі, відповідно до § 7502 Закону про внутрішні доходи США від 1954 р. з доповненнями та прийнятими згідно з ними Прави­лами.

Зміст заяви про апеляцію, правочинність її заповнення і доручення щодо представництва в питаннях заяви, порядок її вручення — усе це відповідає вимогам п. З Правил і фор­мі 2 Додатку, а також стандартним нормам, що регулюють увесь процес провадження за заявою про апеляцію.