§ 6. Військово-апеляційний суд сша

Заснування

Конгрес Сполучених Штатів Америки 5 травня 1950 р. ухвалив уніфікований кодекс військової юстиції (УКВЮ). Цей акт було розроблено для підтримки військової судочин-

" стеми, яка повинна була врівноважувати потребу під-

Ення дисципліни у збройних силах і бажання надати овослужбовцям, обвинуваченим у вчиненні злочину, права, які б повніше забезпечували їхні інтереси.

Конгрес передбачив одну або більше ревізійних комісійну важному роді збройних сил й створив Військово-апеляцій-щй;суд США. Таким чином, цей федеральний суд засновано зсідаю зі ст. І Конституції, яка надає Конгресові право роз-мбляти правила управління збройними силами. Ревізійні даіісії були наділені правом встановлення та оцінки фактів ХіВДІх випадках і правом заміни вироку на помилування. До еддаду кожної ревізійної комісії входило три юристи, які пе-мдожно були старшими військовими суддями-адвокатами; дццшп ревізійних комісій затверджували також і цивіль-ЩК юристів. У 1968 р. комісії було перейменовано у війсь­ково-ревізійні суди.

.,«$ Новий судовий орган спочатку називався Військово-апе-ЛЦВІЙним судом, згодом, у 1968 р., Конгрес перейменував йо-щ,у Військово-апеляційний суд США (англ. Тпе Шіїесі 5іа-ІМ^Єеигі о{ Мііііагу Арреаіз). Цим підкреслювалось, що ВИянюво-апеляційний суд є федеральним судом, а не щосхо управлінською службою. Він наділений такими сами-ІМЛравами, як і суд, створений згідно зі ст. III Конституції. Щріпігтр~ітїілтто він належить до Департаменту оборони, йи^творення такого суду було цілком новою концепцією у «4рРІ військового права. Військово-апеляційний суд США «НІ/вищим правовим органом управління, що забезпечує «дине тлумачення основного та процедурного права. Цей суд Щ підлягає управлінню, керуванню чи контролю з боку Мі-иістра оборони. Метою створення цивільного суду було Чрищення підкреслити "принцип цивільного контролю над збройними силами". За словами конгресмена Філбіна з Комі-1*згу з військових питань Палати представників, "він може Мщя... як великий, дійовий, безсторонній орган, що посідає ішцу позицію у структурі військової юстиції і забезпечує... справедливий та безсторонній розгляд справи кожного обви­нуваченого". Це єдиний суд, який перебуває під наглядовою юрисдикцією комітетів з військових питань Конгресу США. ••; До 1 серпня 1984 р. Військово-апеляційний суд США був судам останньої апеляції, який мав право переглядати спра­ви, що розглядалися військовими судами. Того ж числа на-

9*

132

Розділ II

брала чинності поправка до Уніфікованого кодексу військо­вої юстиції, що дала змогу обвинуваченій особі або державі домагатися подальшого перегляду справи Верховним судом США.

Юрисдикція

Юридично незалежний Військово-апеляційний суд США має повну юрисдикцію над правними питаннями:

1. в усіх випадках, коли вирок, що затверджений війсь­ково-ревізійним судом, передбачає смертну кару;

2. в усіх випадках, коли рішення що переглянуто війсь­ково-ревізійним судом, але за поданням генерального судді-адвоката військового відомства або Генерального адвоката Транспортного департаменту у справах берегової охорони постає питання про перегляд справи у Військово-апеляційно­му суді;

3. в усіх справах, переглянутих військово-ревізійним су­дом, за якими на прохання обвинуваченого Військово-апеля­ційний суд погодився на перегляд.

У справах, що передбачають смертну кару, які надіслано до Військово-апеляційного суду за наказом Генерального судді-адвоката військового відомства чи Генеральним адвока­том Транспортного департаменту у справах берегової охоро­ни, або таких, на перегляд яких Військово-апеляційний суд погоджується на прохання обвинуваченого та з поважної причини, рішення цього суду підлягають подальшому пере­глядові Верховним судом США за петицією про витребуван­ня справи.

В усіх інших справах прямого апеляційного перегляду рі­шення Військово-апеляційного суду є остаточними й вирі­шальними, прямий перегляд таких справ законом не перед­бачено. Оскільки тільки близько 10 відсотків справ, перегля­нутих Військово-апеляційним судом США, підлягають по­дальшому переглядові Верховним судом США, то для більшості засуджених військовозобов'язаних цей суд справді є судом останньої інстанції.

На додаток до виконання юрисдикції з перегляду справ військово-польових судів за апеляцією, Військово-апеляцій­ний суд приймає рішення про послаблення покарання як ви­няток. За таких обставин подальший перегляд справи Вер­ховним судом США на прохання про витребування обме-

Оиаова система США 133

ядаоться тими випадками, коли Військово-апеляційний суд США послабив покарання.

. Процедура звернення і розгляду

Усі військові відомства та Транспортний департамент у справах берегової охорони мають військово-ревізійні суди. Після того, як один з цих судів затвердив вирок військово-яольового суду, обвинувачений сповіщається письмово про його право не пізніше як протягом 60 днів після одержання повідомлення звернутись до Військово-апеляційного суду США з проханням про подальший перегляд справи. Якщо обвинувачений вирішує звернутися з проханням, військово-апеляційний адвокат (безплатно) або найнятий цивільний адвокат готує юридичну заяву, що називається додатком до прохання.

Якщо Військово-апеляційний суд приймає прохання про перегляд до провадження, то висновки у справі подає зде-бійьшого апеляційний адвокат. Додаткові висновки може по­давати так званий товариш судді, який представляє інші військові відомства чи зацікавлені цивільні організації, такі, зокрема, як Американська спілка цивільних свобод. Перегля­даючи всі свої справи, Військово-апеляційний суд вирішує, які з них вимагають виступу в дебатах між сторонами у суді. Строк правомочності Військово-апеляційного суду розпочи­нається щороку на початку жовтня і триває до кінця вересня наступного року, хоч представники цього суду, як правило, виступають у дебатах тільки протягом кількох днів щомісяця з жовтня до кінця червня.

• Справи, обов'язкові до перегляду Військово-апеляційним судом США (ті, що передбачають смертну кару), та справи, зареєстровані у сертифікаті на перегляд Генеральним суд-дею-адвокатом або Генеральним адвокатом Транспортного департаменту, беруться до уваги в такий самий спосіб, як і справи, подані на прохання обвинуваченого, тільки при ньому у процедурі перегляду, про яку йшлося вище, опус­кається стадія подачі прохання.

Справи, що містять прохання про послаблення як виня­ток, судові накази про апеляційні прохання та апеляції з бо­ку держави на вимогу військового судді під час військово-по­льового суду розглядаються прискореним способом згідно з правилами судової практики та процедури.

134

Розділ II

смстема США

135

Своїм рішенням у разі прямого апеляційного перегляду суд може розпорядитися справою одним або кількома спосо­бами. Він може скасувати вирок і оголосити про зняття об­винувачення; відхилити вирок або відкласти його для додат­кового слухання; повернути справу до військово-ревізійного суду для подальшого розгляду та дій. Якщо свідчення є юри­дично недостатніми для обгрунтування винесеного вироку, суд оголошує зняття обвинувачень. Якщо додаткове слухан­ня є санкціонованим, то згідно із законом особа чи орган, що санкціонував його, має право вирішити, що це додаткове слухання є недоцільним, і відхилити його.

Апеляційна юрисдикція Військово-апеляційного суду США поширюється тільки на питання закону, а не на вста­новлення та оцінку фактів щодо правопорушень або відповід­ності вироку. У справах, де йдеться про послаблення як ви­няток, Військово-апеляційний суд також має право контро­лю над військовою судовою системою, приймаючи до розгля­ду прохання про послаблення у військово-кримінальних справах як до, так і після винесення вироку.

Судді

Спочатку Військово-апеляційний суд складався з трьох цивільних суддів, призначуваних Президентом на різні стро­ки за порадою та згодою Сенату. Перших суддів призначали на 15, 10 та 5 років, а наступників кожного з них — на пов­них 15 років. Однак якщо до того, як закінчився строк при­значення судді, з'являлася вакансія, законом передбачалося, що наступник призначатиметься тільки на строк, не завер­шений попередником. У 1980 р. Конгрес прийняв законодав­чий акт, за яким кожний новий суддя призначається на 15 років. Коли у жовтні 1990 р. Конгрес розширив Військо­во-апеляційний суд до п'яти суддів, строки призначення пер­ших суддів на ці два нові пости становили 13 та 7 років від­повідно.

Військовий досвід не є ані необхідною умовою призна­чення, ані причиною дискваліфікації. Суддя, як сказано у статуті, мусить на час призначення бути особою "з цивільно­го життя". Однак особа, звільнена зі збройних сил після 20 і більше років дійсної служби не розглядається як така, що є цивільною. Чотирнадцять з шістнадцяти суддів Військово-апеляційного суду деякий час служили у збройних силах.

ч.

V

Йвло призначених обмежується особами, які є членами адво­катської колегії федерального суду або вищого суду штату. Від однієї політичної партії можуть призначатися не більш вКіТроє суддів Військово-апеляційного суду. За всю історію ЄЩА тільки в чотирьох випадках Президентові довелося нризначати суддю не з його власної партії. Суддю можуть ■ерепризначити на новий строк.

-<н;Головний суддя Військово-апеляційного суду має пріори­тет і головує на будь-якій сесії, де він присутній. Інші судді мають пріоритет і головують згідно зі старшинством їхньої ввсади. Суд складає власні правила практики та процедури и визначає необхідну для кворуму кількість суддів. -і и Кожен суддя Військово-апеляційного суду США одержує їу саму заробітну плату та кошти на відрядження, якими нас від часу забезпечуються судді апеляційних судів. Судді можуть бути зміщені з посади Президентом за письмовою аанискою або усною заявою про невиконання ними обов'яз­ків або неналежну поведінку, або розумовий чи фізичний не­долік, але не з якої-небудь іншої причини. Суддя, що працю-Иав у Військово-апеляційному суді, отримує пенсію або інтуї-«я? {щорічну плату за домовленістю), якими забезпечуються судді цього суду по завершенні строку їхньої служби.

& '