§ 2. Вищі суди

Організація

Існує два Вищі суди: Остре Ландсрет (дат. Озіге Ьапгізгеі) — Східний Вищий Суд, який засідає у Копенгагені і юрисдикція якого поширюється на Копенгаген та муніци­пальні судові райони островів, а також Фарерські острови та Гренландію, і Вестре Ландсрет (дат. Уезіге Ьапгізгеі) — Західний Вищий Суд, який засідає у Виборзі і юрисдикція якого поширюється на муніципальні судові райони Ютланд­ського півострова. До складу Східного Вищого суду входять голова Суду і 45 суддів, до Західного Вищого суду — голова суду і 22 судді. Остре Ландсрет має 17 відділів, Вестре Ланд­срет — 8 відділів, у кожному з яких працюють по три судді. Голова Вищого суду призначає одного з суддів, що працюють у відділі, як правило, найдосвідченішого з них, керівником відділу.

Всі справи, подані на розгляд вищих судів, розглядають­ся у складі щонайменше трьох суддів. При розгляді апеляцій на рішення у кримінальних справах (за винятком певних ка­тегорій справ, порушених і розслідуваних поліцією) ці судді засідають разом із трьома суддями, які не є професійними юристами (так звані судові асесори). Кримінальні справи у першій інстанції розглядаються за участю дванадцяти при­сяжних. Правила, які застосовують при виконанні ними своїх функцій, детальніше буде подано нижче, де йтиметься про судове провадження у кримінальних справах.

Огляд системи правосуддя в Данії 251

Розгляд цивільних справ у першій інстанції

Вищі Суди розглядають в основному справи, які сто­суються обгрунтованості рішень, прийнятих міністерствами або іншими центральними органами державної влади, які на­ділені повноваженнями приймати остаточні рішення у спра­вах, що виникають з відносин між органами державної влади та приватними особами. Однак сторони можуть вирішити подати справу на розгляд муніципального суду. На прохання сторони суддя може за певних обставин направити справу до Вищого суду для розгляду у першій інстанції, наприклад, у випадках коли в цих справах розглядаються принципові питання. Крім того, справи за позовами, вартість яких пере­вищує 500 тис. датських крон, на прохання сторін може бу­ти передано на розгляд Вищого суду.

Розгляд справ у вищих судах також поділяється на підго­товчий етап та основне (остаточне) слухання. Як уже було сказано, щодо муніципальних судів підготовчі етапи можуть різнитися, і кожен з двох вищих судів виробляє власний під­хід до даного питання.

У Східному Вищому суді (Остре Ландсрет) розгляд спра­ви починається з подачі позивачем позову і документів, які він вважає такими, що стосуються справи і підтверджують його позовні вимоги. Подання відповідних документів відбу­вається на першому слуханні, у якому відповідач має з'яви­тися і подати свій захист у письмовій формі, до якого вхо­дить заява про тип рішення, якого він домагається, і підста­ви на підтвердження цього. Захист має супроводжуватися документами, на які відповідач хоче посилатися. За дозво­лом суду позивач може на наступному слуханні дати відпо­відь на показання та інші матеріали, що подані відповідачем на свій захист. Якщо позивач здійснює таку процесуальну дію, відповідачеві дозволяється подати повторне заперечен­ня на заяву позивача, після чого обмін змагальними папера­ми, як правило, припиняється. Підготовка справи до розгля­ду часто закінчується слуханням, метою якого є з'ясування питань, що становлять предмет позову і визначення свідків, яких потрібно заслухати, та чи існують підстави для подання додаткових доказів, таких як висновок експерта. Підготовка справи до розгляду контролюється тільки одним суддею — як правило, головуючим. Потім Вищий суд призначає день і

252

Розділ IV

Огляд системи правосуддя в Данії

253

час основного (остаточного) слухання, на якому опитуються сторони і свідки та досліджуються інші докази. Адвокатам двічі пропонується виступити.

Західний Вищий суд (Вестре Ландсрет) вирішив не про­водити підготовчі засідання для обміну змагальними доку­ментами; замість цього вони подаються до судової канцеля­рії. Якщо відповідний відділ вважає це за потрібне, то прово­диться попереднє слухання для визначення обсягу доказів, які необхідно подати. Основне (остаточне) слухання прохо­дить так само, як і в Східному Вищому суді. Якщо відповідач не подає нічого на свій захист або визнає позов, то справа вирішується негайно. У протилежному разі рішення вино­ситься якомога скоріше, після завершення основного (оста­точного) слухання, якщо сторони не дійшли згоди щодо вре­гулювання спору. Суду часто вдається запропонувати врегу­лювання спору, що є прийнятним для обох сторін.

Розгляд цивільних справ в апеляційній інстанції

Як уже зазначалося, на більшість рішень, постановлених муніципальними судами, можна подати апеляції до Вищого суду. Однак у справах, у яких ціна позову не перевищує 10 тис. датських крон, апеляцію можна подати тільки з доз­волу Міністерства юстиції. Такий дозвіл надається лише у разі, коли справа має особливе суспільне значення або якщо вона в подальшому може мати вплив на права та інтереси відповідної сторони.

Повідомлення про апеляцію на рішення муніципального суду має бути подано протягом чотирьох тижнів, а у спра­вах, пов'язаних з сімейними відносинами — протягом вось­ми тижнів. Якщо відповідач не з'явився в день розгляду справи на прохання сторони, яка подала апеляцію, апеляцій­на заява вирішується на основі документів, які суд має у своєму розпорядженні. Коли відповідач з'являється у судо­вому засіданні, всі основні аспекти справи розглядаються відповідно до процесуальних норм, які застосовуються у про­цедурі розгляду справ Вищим судом у першій інстанції. Роз­гляд справи проходить в усній формі. Сторони та свідки мо­жуть заслуховуватися повторно, а якщо цього вимагає роз­гляд справи, то можуть бути допитані нові свідки. Так само можуть подаватися нові письмові докази.

Апеляції на ухвали (по-датськи "Каєге"), винесені муні­ципальним судом у ході розгляду справи, особливо на ухва­ли, що мають процесуальний характер, подаються до Вищого суду. Для подання апеляції на ухвали встановлюється 2-тиж-невий термін.

Остаточні рішення, постановлені вищими судами, а та­кож ухвали, винесені в ході розгляду справи в порядку апе­ляції, не можуть бути оскаржені у Верховному суді у третій інстанції інакше, як за спеціальним дозволом Міністерства юстиції (дозвіл на апеляційне оскарження у третій інстан­ції). Такий дозвіл надається тоді, коли рішення мають особ­ливе суспільне значення або якщо вони в подальшому мо­жуть мати вплив на права та інтереси відповідної сторони, або є проблема тлумачення норми права.

Розгляд кримінальних справ у першій інстанції

Кримінальні справи, в яких розглядаються вчинки, що можуть кваліфікуватись як злочини, за вчинення яких пе­редбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад чотири роки, і справи, в яких розглядаються політичні злочини, якщо обвинувачений не визнає себе винним, як правило, вирішуються Вищим судом у першій інстанції за участю присяжних.

Генеральний прокурор Данії (дат. Кі^засіуокаіеп) у цих випадках несе відповідальність за направлення криміналь­них справ на розгляд Верховного суду. Він також є найви­щою посадовою особою органу державного обвинувачення і здійснює нагляд за діяльністю прокурорів (державних обви­нувачів). Прокурори (дат. Зіаізагіуокаіегпе), в кількості де­в'яти чоловік, діють як державні обвинувачі в усіх кримі­нальних справах, крім тих, що порушені за заявами окремих громадян або головними констеблями. Обвинувачення пред'являється у формі обвинувального акта, складеного прокурором, який займається відповідною справою.

Судовий розгляд відбувається за участю трьох суддів і дванадцяти присяжних. Прокурор (державний обвинувач) і обвинувачений можуть дати відвід двом присяжним без пояснення причини. Після того, як було вибрано дванадцять присяжних, прокурор (державний обвинувач) викладає суть справи. Потім допитується обвинувачений тією мірою, якою він погодився відповідати на запитання. Потім заслухо-

254

Розділ IV

вуються свідки і досліджуються інші докази. Після цього прокурор (державний обвинувач) і захисник (адвокат) обви­нуваченого роблять свої останні звернення до суду. Обвину­вачений має право на останнє слово. Прокурор (державний обвинувач) готує низку письмових запитань, які мають бути задані присяжним, ці запитання мають бути схвалені судом і захисником обвинуваченого. Головуючий дає своє напутнє слово присяжним (дат. КеізЬе1аегт§), які переходять до на-радчої кімнати, де вони радяться, не залучаючи професійних суддів.

Після обговорення обставин обвинувачення і фактичних доказів присяжні відповідають на питання, які були їм по­ставлені. У відповідях присяжні вказують, чи визнають вони обвинуваченого винним у злочині, у вчиненні якого його об­винувачують. Для винесення обвинувального вироку необ­хідно, щоб за нього проголосували принаймні вісім присяж­них. Якщо присяжні дають заперечну відповідь на питання стосовно вини обвинуваченого чи ствердну відповідь на пи­тання про те, чи існує достатньо підстав для звільнення об­винуваченого від покарання, то суд негайно звільняє його. Якщо присяжні визнають обвинуваченого винним, а судді вважають, що доказів у справі недостатньо для того, щоб підтвердити такий вирок, суд може розпорядитися про по­вторний розгляд справи. Згодом проводиться новий судовий розгляд у іншому складі суддів і присяжних. Якщо і в новому судовому розгляді присяжні визнають обвинуваченого вин­ним, а судді все-таки вважатимуть, що доказів недостатньо, обвинуваченого виправдовують. Якщо присяжні визнають обвинуваченого винним і судді погоджуються з таким виро­ком, прокурор (державний обвинувач) і захисник обвинува­ченого можуть звернутися до суду з клопотанням стосовно міри покарання. Судді та присяжні разом беруть участь у ви­несенні такого рішення. При визначенні міри покарання троє суддів мають таку саму кількість голосів, що й присяж­ні. У разі, коли при голосуванні голоси діляться порівну, то такий результат голосування відноситься на користь під­судного.

Апеляційна процедура у кримінальних справах

Апеляція на вирок чи покарання, які присуджені муніци­пальним судом, взагалі підлягає розглядові у Вищому суді,

юрисдикція якого поширюється на район, де розміщену суд, що виніс вирок або рішення. Апеляцію може подати ^ обвинувачений, так і прокурор. Апеляція подається прот^ гом чотирнадцяти днів після прийняття рішення або вироь судом першої інстанції, а у разі коли обвинувачений не б>_в присутнім на судовому слуханні справи — протягом чоти^ надцяти днів з дня вручення рішення або вироку. На апел^ цію однієї сторони інша сторона також може подати апел^ цію протягом чотирнадцяти днів з дня отримання повідо^ лення про подання апеляції. Сторони можуть подати запер^ чення на мотиви апеляції.

В апеляційній скарзі мають бути представлені причи^ подання апеляції та, зокрема, вказівка, чи апеляція стосуєт^ ся тільки покарання, чи обвинувального вироку в цілому. ^ правило, апеляції на рішення у справах, порушених і роза| дуваних поліцією, можуть подаватися прокурором тільки разі присудження покарання суворішого, ніж штраф або к^ ли на підставі рішення, на яке подано апеляцію, може^ бу^ проведена конфіскація. Як правило, обвинувачуваний м^ право подати апеляцію тільки у разі, якщо він був засуди^ ний до покарання суворішого, ніж грошовий штраф. Апел^ ції на рішення і постанови про затримання, арешт, обшук і^ що, постановлені муніципальним судом на попередній стад₍ подаються до відповідного вищого суду. Апеляцію має бу;,| подано протягом чотирнадцяти днів з дня прийняття ріше^ ня або постанови. Процедура подання апеляцій на такі | шення або постанови регулюється в усіх істотних аспект^ тими самими положеннями, що застосовуються до рішещ. постанов, прийнятих у ході судового провадження в циві^ них справах. Апеляції також можуть бути подані в усИ| формі під час судового розгляду.

Судовий процес проходить в усній формі. Якщо подаєд ся апеляція на обвинувальний вирок суду, то апеляцій^ процедура включає повторне дослідження доказів, допит С( винуваченого та свідків, які були заслухані муніципальну судом. Можуть подаватися нові докази. Для слухання сщ, ви у порядку апеляції завжди повинен призначатися захі, ник (адвокат) для захисту обвинуваченого, якщо обвинуї, чений з'являється в судове засідання без обраного ним <, мим захисника. Те саме стосується справ, порушених і р\

256

Розділ IV

Огляд системи правосуддя в Данії

257

слідуваних поліцією, навіть якщо обвинувачений не мав за­хисника при розгляді справи муніципальним судом.

Апеляції, подані до Вищого суду, розглядаються трьома професійними суддями і трьома суддями, які не є професій­ними юристами (судовими асесорами), якщо судовий роз­гляд справи в муніципальному суді проходив за їх участю, також у випадках, коли при розгляді справ, що перебувають у межах компетенції прокурора (державного обвинувача), обвинувачений визнав свою вину у пред'явленому йому об­винуваченні. Крім того, судові асесори беруть участь у роз­гляді Вищим судом справ у злочинах, за вчинення яких мо­же бути призначене покарання суворіше, ніж грошовий штраф, або якщо у справі розглядаються питання, що мають особливе суспільне значення або можуть у подальшому мати вплив на права та інтереси сторін. Судові асесори (судді, які не є професійними юристами) мають такі самі повноважен­ня, як і професійні судді. Кожен з них має один голос. У разі, коли голоси розділилися порівну, результат такого голосу­вання тлумачиться на користь підсудного.