- •Глава 1 Огляд системи правосуддя Сполученого Королівства
- •Глава 2 Система судів Англії та Валії
- •§ 1. Суди графств
- •§ 2. Магістратські суди
- •§ 3. Високий суд
- •§ 4. Королівський суд (Суд корони)
- •§ 5. Апеляційний суд
- •Глава 3 Про суди присяжних
- •§ 1. Суди нижчого рівня
- •Глава 4 Короткий нарис судової системи Шотландії
- •§ 2. Вищі суди
- •§ 3. Спеціальні суди
- •Глава 5 Короткий нарис судової системи Північної Ірландії
- •Глава 6 Суди спеціальної юрисдикції у Великій Британії
- •§ 1. Суд коронера
- •§ 2. Трибунал з питань трудових відносин
- •§ 3. Суд у справах про порушення свободи конкуренції
- •§ 4. Військові трибунали
- •§ 5. Церковні суди
- •§ 6 Інші спеціалізовані суди
- •Глава 7
- •§ 1. Організація
- •§ 2. Юрисдикція
- •Глава 8 Судді
- •§ 1. Професійні судді
- •§ 2. Мирові судді
- •Глава 9 Обвинувачення та представництво сторін
- •Глава 10
- •Глава 11
- •§ 1. Склад
- •§ 2. Юрисдикція
- •Глава 1 Конституційні основи правосуддя
- •90 Розділ II
- •Глава 2 Федеральні суди звичайної юрисдикції
- •§ 1. Окружні суди
- •§ 2. Апеляційні суди
- •1 Див. Таблицю 3 (за книгою д. Мідора "Суди в Сполучених Штатах". — 1991. - с. 24.).
- •§ 1. Суд претензій до уряду сша
- •§ 2. Податковий суд сша
- •§ 4. Апеляційний суд сша у справах ветеранів
- •116 Розділ II
- •§ 5. Суди з питань банкрутства
- •§ 6. Військово-апеляційний суд сша
- •§ 7. Суди спеціальної процедури
- •Глава 4 Верховний суд сша
- •§ 1. Організаційний статус
- •§ 3. Остаточна апеляційна юрисдикція
- •Глава 5 Загальний нарис судової системи штатів
- •Глава 6 Про суди присяжних
- •146 Розділ II
- •Глава 7 Судді
- •Глава 8 Персонал судів
- •§ 1. Юридичні помічники та штатні юристи
- •§ 2. Помічники в судах
- •§ 3. Адміністративно-допоміжний персонал суду
- •164 Розділ II
- •§ 4. Допоміжні організації
- •Глава 9 Аторней
- •Глава 10 Процедура судового розгляду справ у сша
- •§ 1. Цивільна процедура
- •172 Розділ II
- •§ 4. Перегляд рішень Податкового суду сша
- •§ 2. Кримінальна процедура
- •§ 5. Доказова процедура
- •§ 7. Процедура розгляду справ у Верховному суді сша
- •Глава 1 Конституційні основи правосуддя
- •Глава 2 Структура судів у провінціях
- •§ 1. Загальний огляд
- •§ 2. Провінційні суди
- •§ 3. Вищі суди
- •§ 4. Суд присяжних
- •§ 1. Огляд системи федеральних судів
- •§ 2. Федеральний суд Канади
- •§ 3. Податковий суд Канади
- •Глава 4 Військове правосуддя в Канаді
- •§ 1. Умови існування військового правосуддя
- •§ 2. Дисциплінарні суди
- •§ 3. Військові трибунали
- •Глава 5 Адміністративна юстиція
- •Глава 6 Верховний суд Канади
- •§ 1. Організаційний статус
- •§ 2. Юрисдикція Верховного суду
- •§ 3. Нормотворчі повноваження Верховного суду
- •Глава 7 Суддівський корпус Канади
- •§ 2. Дорадчі комітети
- •§ 3. Провінційно призначені судді
- •§ 4. Федерально призначені судді
- •§ 5. Оплата праці суддів
- •§ 6. Пенсія суддів
- •Глава 8 Уповноважений з федеральних судів
- •242 РозділІіі
- •Глава 1 Правові основи судового устрою
- •245 244 Розділ IV
- •Глава 2 Організація та компетенція судів
- •§ 1. Муніципальні суди
- •§ 2. Вищі суди
- •§ 3. Верховний Суд
- •Розділ V Судова система Індії
- •Глава 1 Загальний погляд на судову систему Індії
- •Глава 2 Суди нижчого рівня
- •§ 1. Внутрішня ієрархічна організація судового округу
- •§ 2. Організація судів президентського округу
- •Глава 4 Верховний суд Індії
- •§ 1. Основи організаційної діяльності Верховного суду
- •§ 2. Конституційна юрисдикція Верховного суду
- •§ 3. Апеляційна юрисдикція Верховного суду
- •§ 4. Рекомендаційні повноваження Верховного суду
- •§ 5. Адміністративні повноваження Верховного суду
- •284 Розділ V
- •Глава 5 Професійні судді
- •Глава 1 Конституційні основи правосуддя
- •Глава 2 Суди першого рівня
- •§ 2. Місцеві суди
- •§ 3. Сімейні суди
- •Глава 4 Верховний суд Японії
- •Глава 5
- •298 Розділ VI
- •Глава 6 Допоміжний персонал суду
- •§ 1. Службовці суду
- •§ 2. Незаінтересовані учасники судових процесів
- •12 Апеляційних регіональних судів сша Податковий суд сша федеральні розпорядчі органи Вищий
- •76 Судв
- •Судова система Канади
§ 2. Конституційна юрисдикція Верховного суду
В усіх країнах з конституційними системами юрисдикція судів щодо неконституційності актів виконавчої влади майже однакова. Але в питаннях контролю судів за конституцій-ністю актів законодавчого органу їхня компетенція має свої особливості. В Конституції Індії немає чіткого положення, яке б уповноважувало суди оголошувати закони неконституційними. Однак Конституція встановила певні обмеження для кожного органу, і будь-яке порушення таких обмежень є підставою для оголошення закону недійсним. Саме суди вирішують, було чи не було порушено конституційне обмеження, оскільки Конституція є законом, відповідно до якого звичайні закони приймаються конституційно зафіксованою легіслатурою. Наприклад, ст. 13 проголошує, що будь-який закон проголошує, що будь-який закон, несумісний з положеннями частини III Конституції, де йдеться про основні права людини, є недійсним. Крім того, Верховний суд Індії у своєму роз'ясненні підкреслив, що, навіть без урахування цього положення ст. 13, він має право оголосити недійсним будь-який акт, що порушує будь-яке з основних прав громадян. З положень ст. 254 Конституції випливає, що в разі неузгодженості між законом Союзу і законом штату останній оголошується нечинним.
Обмеження, встановлені Конституцією щодо повноважень легіслатур, стосуються таких питань: основних прав, зафіксованих у частині III Конституції; законодавчої компетенції; спеціальних положень Конституції, які накладають обмеження, пов'язані з певними питаннями.
Будь-яка федеральна конституція незалежно від ступеня згуртованості складових одиниць федерації, до якої вона прагне, передбачає розподіл повноважень між Союзом і
суб'єктами федерації, причому Конституція таких держав наділяє владою органи Союзу і штатів, водночас цю владу обмежуючи. Згідно з конституціями унітарних держав місце-, ві адміністративні та представницькі органи є лише додатковими органами центральної влади, тому в стосунках між місцевими і центральними органами влади не повинні виникати - проблеми, що підлягають судовому вирішенню. У Конститу-* Ш ж федеративної держави повноваження розподіляються $ між центром і штатами, які є державними утвореннями у і складі Союзу, і тому для збереження розподілу повнова-& Лкнь, що передбачені Конституцією, необхідно мати орган, ж який би вирішував суперечки, що виникають між Союзом і Ж його суб'єктами та між самими штатами. *' - Хоч федерація Індії не має форми договору або угоди між » ц складовими частинами, однак у неї є орган розподілу зако-Ц нодавчих і адміністративних повноважень між Союзом і шта-« тами. Стаття 131 Конституції Індії наділяє Верховний суд Ц; рервинною і виключною юрисдикцією щодо розв'язання спо-Ш рів між урядом Індії і будь-яким штатом Союзу, між урядом Щ £ядаї і її штатом з одного боку, і будь-яким іншим чи іншими Щ "штатами, з другого боку; між двома або більшою кількістю щ штатів. Згідно з цією статтею функції Верховного суду * мають суто федеральний характер і здійснюють повноважен-В ря суду першої інстанції, жоден інший суд за Конституцією Ж не має права перебирати на себе цю юрисдикцію. З іншого V боку, Верховний суд не має права приймати до свого прова-щ Дркення позови, в яких одна із сторін не є суб'єктом федера-Щ ЦІЇ. Наприклад, якщо позов стосується уряду Індії чи штату, Щ але заявлений приватною особою, він не може бути розгля-Щ нутий у Верховному суді й передається на розгляд суду за-щ гальної юрисдикції згідно зі звичайним законом. ■ Слід зазначити, що ці стосунки між суб'єктами Союзу не Ш є виключною юрисдикційною компетенцією Верховного су-В ду, бо в законодавстві Індії щодо цього є винятки. Наприк-Р <Й(Д, спори, які випливають з договору, угоди, пакту, обов'яз-1 Йв, санаду1 або іншого документа за аналогією, хоч би й ма-I ли федеральний характер, однак вилучені з компетенції Вер-
II ,^^ Санад — один з різновидів угод, які британське колоніальне керівництво $С #Тндїї укладало з індійськими васальними князівствами.
Ь 18»
276 Розділ V
система Індії
277
ховного суду, за умови, що вони стали чинними або були реалізовані до введення в дію Конституції чи продовжують бути чинними після набуття нею чинності, й у їхніх текстах передбачено, що юрисдикція судів не поширюється на ці відносини. Однак Президент має право передавати ці спори до Верховного суду для одержання консультативного висновку. Крім того, в Конституції є прямі вказівки, які безпосередньо виключають деякі спори з конституційної юрисдикції Верховного суду, покладаючи їх вирішення на спеціалізовані суди. До них належать:
спори, перелічені в застереженні до статей 131 і 363 Конституції;
скарги щодо втручання в суперечки, пов'язані з розподілом вод міжштатних річок, що віднесені до юрисдикції спеціальних судів, зазначених у ст. 252 Конституції, за умови, що Парламент ухвалює окремий закон про це. У 1956 р. Парламент прийняв Закон про розв'язання спорів щодо розподілу вод міжштатних річок, тому зміст ст. 269 слід розглядати в сукупності з розділом 11 цього Закону;
питання, які належать до компетенції фінансової комісії (ст. 280);
суперечки щодо розподілу деяких фінансових витрат між Союзом і штатами згідно з п. З ст. 258 Конституції1 та спори про перерозподіл деяких фінансових витрат між Союзом і штатами згідно зі ст. 290 Конституції2.
Проявом конституційної юрисдикції є право Верховного суду тлумачити не лише Конституцію Індії, а й положення актів конституційного плану, чинність яких залишається після прийняття Конституції, — Акт про правління Індією 1935 р. (у тому числі, акти, що змінювали або доповнювали його), будь-який наказ, виданий на підставі Акта про незалежність Індії 1947 р.
Мова йде про покриття урядом Союзу витрат, які перевищують заплановані витрати штатів на будівництво й охорону залізниць, а також на потреби управління. Розмір доплати штатам визначається арбітром, якого призначає Головний суддя Верховного суду.
Йдеться про виплати грошей Консолідованим фондом Індії та відповідним штатом на пенсійне забезпечення колишніх чиновників, які служили в державному департаменті до і після проголошення незалежності Індії. Розмір виплат також визначає арбітр.
