Глава 4 Короткий нарис судової системи Шотландії

Судова система Шотландії зберегла значну самостійність і відрізняється від англійської передусім простотою структу­ри. Вона трирівнева й на вершині має дві відокремлені одна від одної інституції, які утворені за галузями права.

Усі суди саме Шотландії, крім спеціалізованих у певних суспільних галузях (відомчі арбітражі і трибунали), керують­ся у своїй діяльності передусім Хартією правосуддя Шотлан­дії, яку було оприлюднено в 1991 р.

§ 1. Суди нижчого рівня

До судів нижчого рівня саме у Шотландії належать ок­ружні суди (перший рівень) і шерифські суди (другий рі­вень).

Окружні суди

Окружні суди — найнижча інстанція у судовій системі Шотландії. Вони виникли як наслідок процесу уніфікації складної суміші судових утворень, які дійшли до сучасної Шотландії з часів середньовіччя, а саме: суди Бургів і полі­цейські суди в містах, мирові суди у сільській місцевості, су­ди бейліфів річки та устя Клайд. Зазначені суди було лікві­довано й утворено окружні суди відповідно до Закону від 1975 р.¹

У цих судах судочинством займаються магістри-правни-ки, які отримують посадову винагороду, й мирові судді, які працюють на громадських засадах. Магістратів призначають місцеві органи влади лише з числа професійних юристів, які не менш ніж 5 років займалися практикою як баристери або соліситори. Ці ж органи встановлюють їм розмір посадової винагороди. Але призначення магістрата та розмір його по­садової винагороди схвалюються Державним секретарем у справах Шотландії. Мирові судді окружних судів призна­чаються Державним секретарем від імені корони за подан-

БіЯгісІ Соигй Асі, 1975, сЬ. 20.

ням органів місцевої влади. Вимоги щодо юридичної освіти дда цієї категорії суддів не є обов'язковими. Винагороду за виконання суддівських функцій вони не отримують, компен­суються витрати у зв'язку з відрядженням.

Магістрати одноособово, а мирові судді по двоє і більше розглядають справи про незначні кримінальні правопору­шення, які апеляційно не оскаржуються. Розмір максималь­ного штрафу, який можна накласти на винну особу, сягає 2 тис. фунтів стерлінгів, а строк позбавлення волі — до 60 диб. Ці судді розглядають також деякі цивільні справи, які у переважній більшості пов'язані із сімейними стосунками. V Органами, що займаються адмініструванням діяльності окружних судів, є місцеві судові комітети, які складаються з магістратів і мирових суддів. Ці комітети надають юридичну допомогу, а також консультують місцеві органи влади, орга­нізовують курси навчання місцевих мирових суддів. Місцеві органи призначають до цих суддів секретарів з числа профе­сійних юристів, які, крім секретарських повноважень, вико­нують функції помічників суддів.

Шерифські суди

Шерифські суди — найважливіші й найбільш завантаже­ні ланки судової системи Шотландії, яку поділено на шериф­ські (судові) округи — шерифства, що не обов'язково збі­гаються з адміністративно-територіальним поділом країни.

Суддівська посада шерифа виникла у Шотландії в XII— XIII ст. Шерифи чинили правосуддя від імені корони, і їх по­сада, на відміну від англійських роз'їзних суддів, була постій­ною, а з часом перетворилася на спадкову аж до XVIII ст.

Реформування шерифських судів почалося в 1971 р. з прийняттям Закону про суди шерифів.

Шерифи — це професійні судді двох категорій: перша — головний шериф (очолює шерифство) і друга — шерифи, яких може бути кілька; іноді їх за звичаєм називають шери-фами-заступниками. На ці посади призначаються лише осо­би, які мають стаж роботи баристера або соліситора не менш ніж 10 років. При цьому головний шериф призначаєть­ся з числа найстарших адвокатів (королівських радників). Крім цих категорій шерифів є почесні шерифи, до яких за­значені вимоги не застосовуються. До юрисдикції шериф­ських судів належать кримінальні й цивільні справи.

_■

48 ^ Розділ І

У галузі карного судочинства шерифи розглядають од­ноособово справи про злочини сумарної юрисдикції (катего-ія нетяжких правопорушень) або у складі суду присяжних 15 осіб) — справи про злочини, які переслідуються за обви­нувальним актом.

Відповідно до узагальненої статистики щорічно розгля­дається до 90 відсотків справ за дії, що переслідуються за об­винувальним актом, та понад 50 відсотків справ за звинува­ченням у діях, що переслідуються за скаргами (сумарна юрисдикція). Юрисдикція шерифських судів обмежена мак­симальними межами покарання, яке вони можуть застосову­вати до караної особи. У справах за обвинувальним актом максимальна міра покарання — 3 роки позбавлення волі і необмежена сума штрафу, якщо нормативно не встановлено їх межі. У справах сумарного провадження — позбавлення волі до 3-х місяців (при повторності — до 6 місяців) і штраф за злочини, які передбачені загальним правом, до 150 фунтів стерлінгів, а при розгляді справ про статутні злочини — у тих межах, які вказані у статутних нормах щодо відповідаль­ності за певний злочин.

Якщо під час розгляду справи про злочин, за вчинення якого особа переслідується за обвинувальним актом, шериф дійде висновку, що максимальний 3-річний строк позбавлен­ня волі не відповідає ступеню небезпеки вчинку, він може направити справу до Високого суду юстиціаріїв для застосу­вання більш тяжкої міри покарання. Питання підсудності справи — суд присяжних чи одноособово — належить до компетенції обвинувачення. На відміну від досвіду Англії, обвинувачена особа не має права клопотання про розгляд його справи судом присяжних. Шерифи також виконують роль суддів, які здійснюють допит у порядку досудового роз­слідування. Але ця їх функція значно вужча за аналогічну функцію англійських магістратів, тому що в Шотландії інша конструкція служби державного обвинувачення.

На відміну від цивільної юрисдикції, у кримінальному су­дочинстві головні шерифи не мають апеляційної юрисдикції.

У галузі цивільного судочинства шерифські суди мають необмежену юрисдикцію. Всі майнові позови на суму до 1 тис. 500 фунтів стерлінгів за законом розглядають тільки шерифські суди. Позови щодо більших сум можуть бути роз­глянуті в Сесійному суді, проте це не обмежує юрисдикцію

Судова система Великої Британії 49

шерифського суду, крім справ, які безпосередньо виключені з компетенції шерифського суду: позови щодо встановлення особистого статусу (перебування у шлюбі, його анулювання, розлучення, визнання законності народження та інші) та позови про ліквідацію компаній, капітал яких не перевищує 120 тис. фунтів стерлінгів. Цивільні справи розв'язують ше­рифи одноособово; головний шериф розглядає в основному апеляції на їх рішення. Рішення головного шерифа стосовно апеляцій щодо майнових вимог на суму до 750 фунтів стер­лінгів є остаточним; відносно більшої суми можна апелювати до Сесійного суду. Законом щодо реформи права 1980 р. участь присяжних при розгляді цивільних справ у зазначе­них судах скасовано.