§ 7. Процедура розгляду справ у Верховному суді сша

Верховний суд США самостійно розробляє та приймає процедурні Правила, якими керується у своїй діяльності при здійснення правосуддя. Правила, що діють сьогодні, було за­тверджено 5 грудня 1989 р. і введено в дію з 1 січня 1990 р.

Зміст цих Правил також має встановити регламентацію поведінки суддів і службовців Верховного суду щодо забез­печення гарантій прав людини через додержання належної

.процедури роботи зі зверненнями громадян і подальшого су­дочинства.

х Згідно з цими Правилами Верховний суд продовжує пра­цювати до завершення всього річного терміну. Розпочинає дою діяльність першого понеділка жовтня кожного року. По завершенні визначеного терміну роботи Верховного суду всі незакінчені справи переносяться на новий термін. Протягом усього періоду своєї роботи Верховний суд призначає дату слухання, якої належить чітко дотримуватися і яку можна змінити лише після особливого розпорядження.

Звернення можуть надходити до Верховного суду в необ­меженій кількості, але не кожне з них може бути підставою для початку судового провадження у питанні, яке спровоку­вало оскарження. Такі можливості обмежені, тому Правила ^встановили юрисдикційні межі для витребування тих чи ін­ших справ. Ці обмеження є умовними, оскільки у разі потре­би (з точки зору права чи громадської уваги) Верховний суд США може вимагати будь-яку справу, яка була у прова­дженні судів федеральної системи.

Процедурні права громадян у початковому процесі регу­люються п. 17 Правил. Ці положення стосуються лише судо­вого процесу в початковій юрисдикції Верховного суду, що випливає зі ст. III Конституції США.

Із поданням до Верховного суду прохань і клопотань їхня форма, передбачена ФПЦП, має бути дотримана в початко­вому судовому процесі. В інших випадках на ці закони мож­на посилатися при судочинстві в початковому процесі Вер­ховного суду, якщо їх використання є доцільним.

Література:

Каррі Д. П. Конституція Сполучених Штатів Америки: Посібник для всіх / Пер. з англ. О. М. Мокровольського. — К., 1993. — 192 с.

Мідор Д. Дж. Суди в Сполучених Штатах / Пер. з англ. — Сент-Пол, Міннесота: Вест Паблішинг Ко, 1991. — 85 с.

ІІпйегі Біаіез Согіе Аппоіаіесі — Тіііе 28, Лисіісіагу апсі Лисіісіаі Ргосесіиге; Тіііе 38, Уеіегапз' ВепеКіз, сЬаріег 72 — Ц5 Соигі ої Уеіегапз Арреаіз; Тіііе 26, Іпіегпаї Кеуепие Сосіе.

182

Розділ II

Меасіог Б. /. Атегісап Соигіз. — Зі. Раиі: Шезі РиЬІіз-Ьіп§Со, 1991. — 115 р.

ТЬе Ресіегаї Соигіз: Уезіегсіау, Тскіау апсі Тошоггоду. — 5. Ргапсізко. — 1990 — 86 р.

ТЬе ІІпііесі Зіаіез Соигі оГ Ресіегаї Сіаітз. — ШазЬіпдіоп О. С. — Цпііесі Зіаіез Соигі оі Ресіегаї Сіаітз Ваг Аззосіаіі-оп. — 1994. — 102 р.

ТЬе Шііесі Зіаіез Соигі ої Мііііагу Арреаїз. — ШазЬіпд-іоп О. С. — 1993 — 13 р.

ТЬе Шііесі Зіаіез Соигі оі Іпіетаііопаї Тгасіе. — ^азЬіп-£Іоп Б. С. — 1992. —8 р.

Гольдман Р., Лентовська З., Франковськи С. Верхов­ини суд США о гражданских правах и свободах. — Польша, Изд-во "Бега". — 1998. — 254 с.

Шишкін В. Забезпечення прав людини в судочинстві США (організаційні і процесуальні засади). — К.: Юрінком Інтер, 2000. — 320 с.

Розділ III Судова система Канади