§ 2. Дисциплінарні суди

Дисциплінарні порушення унтер-офіцерів (включно до сержанта) можуть розглядати їхній командир або офіцер за наказом командира, якщо ці порушення відносно незначні й не повинні каратися ув'язненням на гауптвахті, пониженням у ранзі або штрафом, сума якого перевищує 200 канадських доларів. Крім того, командир може також розглядати справи підпорядкованих йому курсантів. Якщо порушення мають більш серйозний характер (згідно з нормативними актами) або покарання за них може передбачати ув'язнення, пони­ження у ранзі або штраф на суму, що перевищує 200 канад­ських доларів, обвинувачений має право вирішувати, чи ба­жає він стати перед військовим трибуналом. У разі відмови максимальне покарання, що його може призначити дисцип­лінарний суд, — це 3-місячне утримання на гауптвахті. Юридичний консультант повинен пояснити обвинуваченому різницю між дисциплінарним судом і трибуналом. У дисцип­лінарному суді застосовуються менш формальні процедурні

14—1-2347

210

Розділ III

Судова система Канади

211

вимоги, зокрема обвинувачений не повинен визнавати або не визнавати свою вину, не застосовуються всі норми дока­зового права і в розгляді справи не бере участі захисник. Втім, все-таки й тут існують вимоги щодо заслуховування свідків та пред'явлення документальних доказів; обвинува­чений може виступати на свій захист, а рішення має бути ухвалене на підставі свідчень. Розгляд має бути справедли­вим і відповідати основним принципам правосуддя.

Дисциплінарний розгляд справ унтер-офіцерів, вищих від сержанта, та офіцерів включно до капітана може здійснюва­тись офіцерами, спеціально призначеними за тими самими правилами, що й члени військового трибуналу. Однак у цьому разі максимальне покарання винних звичайно не пе­ревищує суворої догани та відрахування 60% місячної плат­ні (не більше 2 тис. 200 доларів). Якщо порушення, вчинені старшими унтер-офіцерами або офіцерами, вищими від капі­тана, вимагають ув'язнення, то вони, як правило, мають сер­йозні наслідки для військової кар'єри порушника й тому обов'язково мають розглядатися трибуналом.

Обвинувачений має право сам вирішувати, чи бажає він стати перед судом трибуналу; право передати справу на розгляд трибуналу надається також його командиру, який приймає рішення, виходячи з характеру порушення або інте­ресів правосуддя.

§ 3. Військові трибунали

Військовий трибунал призначається військовими началь­никами, які стоять вище від командира обвинуваченого й ви­значаються міністром оборони. До них, зокрема, належать сам міністр, начальник генерального штабу та інші вищі офі­цери й генерали. Інстанція, яка має вирішити, чи буде влаш­товано суд трибуналу, приймає відповідне рішення на під­ставі матеріалів, отриманих від командира обвинуваченого, і власного рапорту військовослужбовця. Ця інстанція має пра­во скасувати обвинувачення чи повернути справу командиру для дослідування або прийняття іншого рішення, причому вище начальство не має права втручатися до цих квазіюри-дичних дій.

Перед переданням справи до військового трибуналу об­винуваченого належить ознайомити з копією обвинувачення

та свідченням у справі, а також з переліком свідків обвину­вачення. Обвинувачений має право обирати мову, якою вес­тиметься розгляд справи; крім того, йому безкоштовно на­дається військовий захисник або право обрати собі цивільно­го захисника за власним бажанням і власним коштом. Обви­нувачений також має право надіслати рапорт безпосередньо до інстанції, яка вирішуватиме, чи буде влаштовано цей суд трибуналу, причому цей рапорт не дозволяється використо­вувати під час розгляду справи.

Існують чотири типи військових трибуналів, кожен з яких розглядає окремі види справ, що можуть бути порушені згідно з військовим законодавством. Тип трибуналу деякою мірою залежить вій військового звання та посади обвинува­ченого, а також від тих обмежень, що накладаються на певні типи трибуналів при розгляді тих чи інших порушень.

Військовий трибунал загальної юрисдикції склада­ється з п'ятьох офіцерів, старший з яких виконує обов'язки голови трибуналу. В його роботі бере участь спеціально при­значений військовий суддя, який дає вказівки та пояснення членам трибуналу. Обов'язки військового судді тотожні обов'язкам звичайного судді в суді присяжних. Військовий трибунал загальної юрисдикції розглядає справи будь-яких осіб, включаючи цивільних, проти яких можна висунути об­винувачення у службових порушеннях і судити згідно з нор­мами військового права. Військовий трибунал виносить різні вироки, серед них — штрафи або ув'язнення на строк понад два роки.

Дисциплінарний військовий трибунал складається з трьох офіцерів, старший з яких виконує обов'язки голови трибуналу. В його роботі бере участь спеціально призначе­ний військовий суддя, який дає вказівки та пояснення чле­нам трибуналу. Обов'язки військового судді такі самі, як у звичайного судді в суді присяжних. Дисциплінарний військо­вий трибунал не може розглядати справи цивільних осіб, а також офіцерів, вищих від капітана. Трибунал цього типу теж виносить різні вироки, включаючи штрафи або ув'язнен­ня на строк до двох років.

Постійний військовий трибунал складається з війсь­кового судді, призначеного міністром оборони, який одноосо­бово керує судовим процесом. Цей трибунал розглядає спра­ви військовослужбовців, проти яких висувають обвинувачен­ій

212 ^ Розділ III

ня у службових порушеннях, і судить згідно з нормами пра­ва, але його юрисдикція обмежена певними видами пору­шень. Цей тип трибуналу не може виносити вироки, тяжчі від ув'язнення на 2-річний строк, і розглядати справи цивіль­них осіб або офіцерів, вищих від майора.

Постійний трибунал має приблизно такі самі засоби по­карання винних, як і дисциплінарний трибунал.

Спеціальний військовий трибунал складається з військового судді, призначеного міністром оборони. Цей тип трибуналу розглядає лише справи цивільних осіб і виносить різні вироки, включаючи штрафи або ув'язнення на строк понад два роки.

Якщо провести аналогію з цивільною системою карного судочинства, то військовий трибунал загальної юрисдикції і дисциплінарний військовий трибунал можна порівняти із су­дом присяжних, тоді як постійний і спеціальний військові трибунали відповідають суду без участі присяжних. Члени перших двох типів трибуналів добираються випадковим чи­ном серед офіцерів канадських збройних сил. Хоч аналогію з присяжними можна було б продовжити, насправді члени трибуналу не являють собою журі присяжних у звичайному розумінні (як у цивільних судах), оскільки розділ 11(Г) Хартії прав і свобод спеціально підкреслює, що суд військового три­буналу є винятком із загального правила, згідно з яким сер­йозні порушення має розглядати суд присяжних.

Процесуальна сторона судового розгляду у військових трибуналах значною мірою нагадує ведення процесу у зви­чайних кримінальних справах; істотним винятком, однак, є те, що в системі військової юстиції не існує процедури попе­реднього слухання справи в суді. Практично в усіх інших ас­пектах процесуальні та доказові норми, якими керується військовий трибунал, збігаються з нормами, що застосо­вуються в судах звичайної юрисдикції. Інтереси підсудного захищає адвокат, а сам він користується всіма засобами за­хисту, передбаченими військовим та цивільним карним зако­нодавством. Хартія прав і свобод має таку саму силу в рам­ках системи військової юстиції, як і в цивільній системі кар­ного судочинства Канади.

Система вироків, передбачена військовим законодав­ством, нагадує загальну систему вироків, що їх можуть ви­носити цивільні суди, проте має й деякі особливості. Зокре-

Судова система Канади 213

ма, Закон про НО передбачає такі вироки, як позбавлення права на присвоєння чергового звання, звільнення з дійсної служби або пониження у ранзі. Звільнення з позбавленням прав не дає змоги офіцерові надалі перебувати на військовій або державній службі.

Особа, яку було засуджено військовим трибуналом, має право подати до Військового апеляційного суду апеляцію як щодо самого факту засудження, так і вироку. Цей апеляцій­ний судовий заклад складається з членів Федерального суду Канади та вищих судових закладів окремих провінцій. Рі­шення Військового апеляційного суду може бути оскаржене до Верховного суду Канади.

Міністр оборони, діючи через юрисконсульта управління військової юстиції, теж може подавати апеляцію на рішення військових трибуналів до Військового апеляційного суду та \ до Верховного суду Канади.