§ 2. Організація судів президентського округу

Поряд з цією системою судових установ, які діють поза територією мегаполісів, фактично автономно, не перетинаю­чись із нею, діє система судів загальної юрисдикції, яка здійснює кримінальну і цивільну юрисдикцію у так званих столичних або президентських округах¹.

У Калькутті та інших столичних містах штатів діють міські магістрати або, як їх частіше називають, суди сто­личного магістрату, до компетенції яких належать усі справи щодо кримінальних провин і правопорушень — від незнач­них до найсерйозніших, тобто ці суди діють виключно як су­ди першої інстанції у повному обсязі компетенції. Але між собою ці суди поділяються на суто магістратські суди та "сесійні" суди. Останні утворюються для розгляду найсер­йозніших кримінальних справ з магістратів за тим же підхо­дом, коли окружний суддя поза президентським округом діє як "сесійний" суддя. КПК Індії 1973 р. позбавив усі вищі су­ди штатів, у тому числі вищі суди, розміщені у президент­ських округах (наприклад, у Калькутті), права бути судами першої інстанції у справах із загальнокримінальних правопо­рушень.

У цих же округах створено судові установи для цивільно­го судочинства. При цьому якоїсь єдиної системи в органіга-ції судових установ у столичних округах немає. Так, існують суди з незначних цивільних спорів у президентських ок­ругах, але не в усіх столичних містах. Однак майже в усіх є міські цивільні суди, які можуть бути єдиними судовими установами в межах округу й розглядати у своїх підрозділах або дільницях усі справи незалежно від суми позову чи юри­дичної складності правовідносин, що виникли. У разі коли в окрузі є суди з незначних справ, міські сесійні суди поді­ляють з ними компетенцію. Законодавство штату визначає поняття "незначні цивільні справи" й межі компетенції цих

Історична назва, яка залишилась з колоніальних часів. У добу панування Ост-Індської компанії президентський округ являв собою адміністративну Одиницю у Бомбеї, Мадрасі і Калькутті. Спочатку ними керували президенти Цій компанії (звідси й назва), а потім англійські губернатори. Нині вважаєть­ся, що центральний уряд Індії має право на пряме управління ними у надзви­чайних випадках або проявів "самоврядного" піднесення.

268

Розділ V

судів. Але є випадки, коли в окрузі може існувати цивільний суд, який за рангом компетенції є вищим від міського сесій­ного суду, наприклад, вищий суд у Калькутті, який є судом першої інстанції щодо найзначніших цивільних позовів і юри­дично складних справ. У таких випадках законодавство шта­ту визначає межі компетенції між міським судом і вищим су­дом у столичному місті чи президентському окрузі. У таких округах можуть існувати й усі три названі судові установи з визначеною для кожної компетенцією.

Однак слід зазначити, що відносини між судами у не­значних справах і міськими судами, на відміну від раніше розглянутої ієрархії судових установ у судових округах, не будуються на засадах процесуального старшинства, тобто міський суд не є апеляційною інстанцією щодо суду з не­значних справ. Апеляційною інстанцією для обох судів у сто­личних або президентських округах є Вищий суд штату, який одночасно, як уже зазначалося, може бути й судом першої інстанції у деяких цивільних справах.

Призначення на судову посаду штату інших осіб, крім окружних суддів, здійснюється губернатором згідно з прави­лами, розробленими під час консультацій з комісією у спра­вах державної служби штату і з Вищим судом, який здій­снює юрисдикцію щодо штату.

_І

Глава З Вищі суди штатів Індії

Згідно з Конституцією у кожному штаті засновано Ви­щий суд штату (ст. 214), який очолює його судову систему не тільки в розумінні верховенства в процесуальній юрис­дикції, а й адміністративних повноважень щодо судів штатів нижчого рівня. Судова система Індії не повністю збігається з адміністративно-територіальним поділом, тому Парламент має право створювати один загальний Вищий суд для двох або більше штатів чи союзних територій (ст. 231). Наприк­лад, юрисдикція мадх'я-прадешського Вищого суду поши­рюється тільки на територію штату Мадх'я-Прадеш, а юрис-

Судова система Індії 269

дикція бомбейського Вищого суду — на штат Махараштра, союзні території Дадра і Нагар-Хейвелі, Тоа, Дошан і Щу. Штати Таріана і Манджай та союзна територія Чандигарх мають один спільний вищий суд, що розташований навіть не в якомусь з міст вказаних двох штатів, а в місті Чандигарх (союзна територія). Ці суди у переважній більшості нази­ваються за місцем дислокації центрального офісу вищого

суду.

Вищі суди штатів, уособлюючи єдність системи судів від­повідних штатів і територій, а також самостійність судової юрисдикції штатів як рівноправних суб'єктів індійського Союзу, все-таки не є повністю відокремленими від федераль­ної влади і федеральної судової системи, як, наприклад, вищі суди штатів у США, де вищий судовий орган штату — Вер­ховний суд — здійснює необмежену юрисдикцію й організа­ційну суверенність на всій своїй території. Вищі суди штатів Індії перебувають під певним контролем федеральної влади і входять до організаційно єдиної судової системи держави.

Вищий суд штату складається з головного судді, інших постійних суддів, додаткових суддів, яких призначають на строк не більше двох років, щоб прискорити розв'язання справ, які з певних причин накопичились у суді; тимчасових суддів, які заступають тимчасово відсутніх постійних суддів, доки вони не повернуться до виконання своїх обов'язків.

У разі коли посада голови суду стає вакантною через тривале невиконання ним обов'язків, Президент може по­класти їх виконання на будь-якого суддю Вищого суду штату.

Засідання у цих судах проводять одноособово або у скла­ді відділення. Юрисдикційні повноваження судів штатів від­несено до компетенції парламентів штатів. Конституція Індії не містить положень, які стосуються загальної компетенції вищих судів штатів. Існуюча юрисдикція цих судів визначе­на законами штатів і центру. їхня юрисдикція з цивільних і кримінальних правовідносин визначена двома основними ко­дексами — ЦПК і КПК.

Згідно з чинним законодавством вищі суди штатів майже позбавлені функцій суду першої інстанції. Як уже було за­значено, КПК 1973 р. позбавив ці суди юрисдикції першої ін­станції у кримінальних справах; у них небагато повноважень й щодо справ цивільної юрисдикції. Тільки вищі суди трьох

270

Розділ V

Судова система Індії

271

столичних міст президентських округів — Калькутти, Бом­бея, Мадраса мають право розглядати цивільні справи у пер­шій інстанції. В основному ж ці суди здійснюють апеляційні повноваження щодо рішень судів штатів.

У галузі цивільної юрисдикції апеляція у Вищому суді мо­же бути або першою, або другою (касаційною). Апеляції що­до рішень окружних і додаткових суддів у справах з великою вартістю предмета спору надходять безпосередньо до вищих судів, якщо йдеться про питання факту чи права. У тих же випадках, коли процесуально нижчий суд (тобто окружний або додатковий суддя) вирішив питання в порядку апеляції щодо рішення ще нижчого суду, то до Вищого суду штату надходить друга апеляція на рішення вже цих судів, але вона повинна стосуватися тільки питань права і процедури, а не питань фактів, тобто це фактично касація, але за зразком правної системи США, вона називається другою або повтор­ною апеляцією.

Крім того, існує ще й положення про звернення з апеля­цією згідно з так званою жалуваною грамотою, тобто норма­тивним дозволом вищим судам Аллабаха, Бомбея, Калькут­ти, Мадраса і Патні розглядати апеляції, які надходять до апеляційного відділення Вищого суду на одноособові рішен­ня судді того ж самого суду при здійсненні першої інстацій-ної або апеляційної юрисдикції цього суду.

Апеляційна юрисдикція Вищого суду щодо кримінальних справ не менш складна. Тут також діє правило першої і дру­гої апеляції, як і при розгляді цивільних справ. У другій апе­ляції можуть бути розглянуті тільки питання права і проце­дури, але не факту (розділ 100 КПК). У порядку першої апе­ляції вищі суди розглядають апеляції: на рішення сесійного судді та додаткового сесійного судді у кримінальних справах, в яких вирок судді передбачає тюремне ув'язнення на строк понад сім років; на рішення помічника сесійного судді, мі­ського магістрата або інших судових магістратів щодо дея­ких специфічних справ, крім незначних правопорушень (роз­діли 374, 376 і 3760 ЦПК Індії).

У Вищого суду штату також є повноваження специфічно­го нагляду, який де в чому нагадує повноваження судів ви­щого рівня в Україні. Таке право для Вищого суду передба­чено ст. 228 Конституції: якщо Вищий суд дійде висновку, що справа, яка є предметом розгляду в суді нижчого рівня,

порушує істотні питання права, пов'язані з тлумаченням чинної Конституції, і роз'яснення цих питань необхідно для належного вирішення справи, то суд штату вилучає справу з провадження суду першої інстанції й ухвалює одне з двох рішень: а) прийняти справу до свого провадження; б) роз'яс­нити спірне питання правозастосування й повернути справу до суду, з якого вона була вилучена, разом зі своїм виснов­ком. Після повернення справи суд першої інстанції вирішує питання за суттю відповідно до висновків Вищого суду штату.

Вищим судам штатів, так як і Верховному суду Індії, на­дано надзвичайну юрисдикцію згідно зі статтями 32 і 226 Конституції, яка поширюється не тільки на суди нижчого рівня і трибунали, що належать до системи судів загальної юрисдикції, а й на органи та осіб, які здійснюють державну владу. Вищий суд штату має право видавати на території своєї юрисдикції щодо будь-яких осіб або органів влади, включаючи в деяких випадках і уряд штату, приписи, розпо­рядження, накази, як-то ЬаЬеаз согриз, тапсіатиз, акти за­борони, іио дуаггапіо і сегііогагі, з метою реалізації прав гро­мадян, передбачених Конституцією Індії, чи для захисту ін­ших законних інтересів.

Особливість цієї юрисдикції полягає в тому, що будучи зафіксованою в Конституції, вона не може бути скасована чи обмежена інакше, як шляхом конституційних змін. Слід за­значити також, що повноваження вищих судів у виданні су­дових приписів значно більші, ніж у Верховного суду Індії, бо останній може видавати такі приписи тільки в разі пору­шення основних прав громадян, а вищі суди — не тільки в аналогічних ситуаціях, а й у разі порушення звичайних юри­дичних прав, якщо цей припис є належним засобом усунен­ня відповідного порушення.

Кожний Вищий суд штату здійснює часткове адміністра­тивне керівництво всіма судами і трибуналами, виключаючи військові, на всій території своєї юрисдикції, незалежно від того, чи підпорядкований такий суд апеляційній юрисдикції Вищого суду.

Такі повноваження дають Вищому суду право:

а) вимагати звіти від судів, які діють на території штату;

б) встановлювати та видавати загальні правила й припи­ сувати відповідні форми судочинства та роботи в цих судах;

Судова система Індії

273

в) приписувати відповідні форми ведення книг, записів, звітів посадовим особам будь-яких судів.

Крім того, Вищий суд може також встановити певну шкалу винагороди шерифам та всім клеркам і посадовим особам цих судів, а також аторнеям, адвокатам, захисникам, які беруть участь у судових засіданнях.

Деякі функції адміністративного керівництва вищі суди штатів здійснюють не тільки щодо судів як установ, а й щодо окремих суддів. Це робиться:

• у вигляді консультацій з губернатором штату з питань призначення окружних суддів, визначення місця їх служби і службового просування;

• у вигляді консультацій з губернатором штату або з ко­місією у справах державної служби щодо призначення гро­мадян (крім окружних суддів) на роботу до судових установ штату;

• у формі регулювання діяльності окружних та інших судів нижчого рівня, зокрема у таких питаннях, як визначен­ня місця служби і просування по службі, а також надання відпусток особам, які перебувають на судовій службі й обій­мають будь-яку посаду нижче окружного судді.

У самому Вищому суді призначає посадових осіб і служ­бовців головний суддя або інший службовець за його дору­ченням. Умови праці визначаються правилами, встановлени­ми головним суддею або уповноваженим ним іншим суддею. Ту частину правил, яка стосується фінансів, затверджує гу­бернатор штату.