§ 5. Адміністративні повноваження Верховного суду

Згідно з конституційним законодавством (ст. 145) Вер­ховний суд Індії має повноваження встановлювати правила регулювання судової діяльності, грунтуючись на парламент­ських законах і в разі схвалення Президентом. Це, зокрема, правила, які:

• стосуються осіб, що виступають у суді під час судово­го процесу;

• регулюють порядок надходження й розгляду апеляцій та всіх інших питань, що мають відношення до апеляційної процедури, включаючи строки звернення з апеляцією до суду;

• встановлюють судову процедуру стосовно здійснення будь-якого права, передбаченого частиною III Конституції;

• регламентують умови й порядок звернення з апеля­цією, в якій порушуються питання права з точки зору тлума­чення Конституції або суспільно значущі питання, а також у разі порушення найважливіших принципів правосуддя;

• регламентують умови, за яких будь-яке рішення суду або його наказ можуть бути переглянуті, а також регламен­тують порядок перегляду і строки подання відповідних заяв;

• стосуються видатків судочинства та різних стягнень у зв'язку із судовим провадженням;

• регулюють порядок звільнення засудженого з-під вар­ти на поруки;

• регламентують процедуру припинення провадження у судовій справі;

• передбачають прискорене провадження щодо апеля­цій, які, на думку суду, є незначними або сутяжницькими й заявлені з метою створити тяганину під час розгляду справи;

• визначають порядок проведення слідства у випадках, перелічених у п. 1 ст. 317;

• визначають необхідну для кворуму кількість суддів при розгляді того чи іншого питання в суді, повноваження

суддів при одноособовому розгляді справ, а також функції відділень у судах.

Крім перелічених вище, Верховний суд може встановлю­вати правила, що регулюють окремі види його власної діяль­ності. Наприклад, було встановлено правило визначення мі­німальної кількості суддів для кворуму при вирішенні різних категорій справ, що стосуються істотних питань права. Кво­рум для розгляду справи, пов'язаної з тлумаченням консти­туційних положень, або в разі звернення Президента за кон­сультацією, становлять п'ятеро суддів. Згідно з іншим "внут­рішнім" правилом засідання суду завжди бувають відкрити­ми й рішення приймаються більшістю голосів присутніх суддів. Судом також розроблено правила роботи зі справою, якщо немає кворуму для розгляду питання, апеляції або кон­сультативного висновку.

Призначення посадових осіб і службовців Верховного су­ду здійснюються Головним суддею Індії або іншим суддею за його дорученням. Порядок прийому на роботу, умови праці, оклади, пенсії регулюються правилами Верховного суду. Ту частину правил, яка стосується фінансування апарату Вер­ховного суду, затверджує Президент.

Наприкінці аналізу ролі Верховного суду в судовій систе­мі Індії порівняймо її з роллю Верховного суду США. Пере­дусім слід зазначити, що Верховний суд Індії має більше пов­новажень, ніж Верховний суд США.

-... По-перше, апеляційна юрисдикція Верховного суду США обмежується справами, які стосуються тільки сфери право­відносин, що регулюються федеральними законами й мають відношення до конституційності законів і міжнародних дого­ворів. Верховний суд Індії є не тільки федеральним судом і охоронцем Конституції, а й вищою апеляційною інстанцією Щрдо справ сфери загальної юрисдикції.

По-друге, Верховний суд Індії має виключні повноважен­ня щодо видачі на власний розсуд дозволу на апелювання рі-шення, яке було прийняте будь-яким судом або трибуналом на території Індії. Цих повноважень у Верховного суду США немає.

По-третє, Верховний суд США не має права бути юри­дичним радником уряду і вдовольняється тільки розв'язан­ням спорів між сторонами, а Верховний суд Індії має повно-