Розділ V Судова система Індії

Глава 1 Загальний погляд на судову систему Індії

Індія — одна з країн колишньої британської колоніальної системи. Вона успадкувала деякі елементи державницького устрою й суспільних інститутів метрополії, у тому числі й у правній сфері. В індійській системі права відчуваються на­слідки панування англосаксонської правової системи, що притаманна Англії, однак не обійшлося і без впливу таких країн, як США і Франція. Система державно-територіального устрою — федеральний центр, штат і відповідні адміністратив­но-територіальні одиниці, що була запозичена в американців, певним чином відбилася і на судоустрої країни¹.

В Індії, як і у федеральний системі США, в ієрархії судів існують три рівні: нижчі суди, вищі суди штатів і Верховний суд Індії. Однак індійська судова система відрізняється від американської тим, що федеральна та штатна судові струк­тури утворюють тут єдину судову систему, а не паралельні, як у США. Нижчі суди, на відміну від судів штатів США, мають украй складну ієрархію судових установ різної функ­ціональної і галузевої компетенції. Багато в чому це є наслі­дком доколоніальної судової системи індійських держав, тоб­то на цьому рівні виявляються елементи правосуддя, власти­ві ще феодально-патріархальному устроєві індійської общини.

Судова система Індії зазнала також впливу, але вже гу­манітарного, інших правних систем континентальної Євро­пи, зокрема Франції. Запровадження адміністративної юсти­ції згідно із Законом про адміністративні трибунали від 1985 р. є наслідком впливу французької правної системи².

¹ Див. таблицю 9.

² Див. Ашап Ргееі Шіпгга/ Айтіїгоігаїіуе огіийісіаі ігіЬипаї// Іоипші оГІІіе Іікііап Ьа* ЬвііШІе. - 1988. — Уоі. ЗО. № 1. — Н.103-107.

Судова система Індії 261

Крім того, в індійській судовій системі існують дві окре­мо організовані судові галузеві гілки. Це особливо чітко про­стежується на рівні нижчих судів, де цивільна і кримінальна юрисдикції мають окремі утворення, що також є спадковою ознакою британського колоніального правління.

Слід зазначити, що індійські правники підготували знач­ну конституційну базу для функціонування судової системи своєї держави; за обсягом вона майже не має аналогів у сві­ті. Судоустрою присвячено 48 статей глави IV частини V і глав V, VI частини VI Конституції Індії.

Оскільки Верховний суд Індії акумулює не тільки повно­важення найвищої судової інстанції щодо загальної юрисдик­ції, а й повноваження конституційної юрисдикції, індійські конституціоналісти прийняли рішення назвати главу IV за­значеної частини Конституції "Судова влада Союзу". Це ду­же симптоматично, бо рішення судів, особливо Верховного суду Індії, справді мають значну вагу й дорівнюються до за­кону, тому що ця гілка державної влади безперечно вва­жається не нижчою за виконавчу або законодавчу.

У Конституції Індії, майже як у нормативній інструкції щодо експлуатації приладу чи агрегату, викладено не тільки принципи судового устрою, а й порядок створення та органі­зації судових установ; вимоги до призначення окремих кате­горій суддів; порядок затвердження керівного складу судів; умови оплати роботи суддів; участь у суді осіб, які не є суд­дями, але виконують деякі функції судочинства; юрисдикцій-ні межі повноважень судів різного рівня і різних процедур­них інстанцій щодо провадження у справах; порядок роз­в'язання справ і виконання рішень, ухвалених у цих спра­вах, а також способи застосування примусових форм і методів забезпечення виконання судових рішень; питання складу судів, кошторису, витрачання бюджетних коштів; деякі принципи судочинства; місцеперебування судів; питан­ня термінології, що її застосовують у конституційних главах про судову владу, і понятійного апарату, використаного правниками у тексті Конституції, тощо.

Після прийняття у 1985 р. уніфікованого Закону про ад­міністративні трибунали в Індії почалось формування струк-турованої системи адміністративної юстиції, яку очолив Цен­тральний адміністративний трибунал як її найвищий апеля­ційний орган.

262

Розділ V

Законодавство Індії не відпрацьовано в тому плані, що не відрегульовано межі повноважень Верховного суду після появи нової структури судових інституцій (трибуналів), хоч дещо в цьому напрямі вже зроблено (маються на увазі по­правки 42, 43, 44 до статей 32А, 144А, 323А, 323Б, пункти 4 і 5 ст. 368 Конституції). Однак про остаточно сформовану систему адміністративної юстиції говорити поки що перед­часно, отож зосередимо увагу тільки на системі судів загаль­ної юрисдикції, які наділені функціями конституційної юрис­дикції.

Деякі індійські правники вважають, що найпримітнішим досягненням індійського конституціоналізму є право на здійснення вищими судами судового нагляду. Численні звер­нення до вищих судів штатів і до Верховного суду Індії з про­ханням про видання конституційних приписів, а також ре­зультати реагування судів на ці звернення свідчать про ство­рення в Індії "обмеженого управління", тобто управління за­конами, а не особами, людьми. Верховний суд успішно здійснює функцію захисту прав особи від посягань виконав­чої влади, жорстких законів і навіть самого Парламенту, ко­ли виявляє твердість, обстоюючи свої права третьої гілки державної влади "судити" закони й акти виконавчої влади. Бо доки суди ефективно і без побоювань використовувати­муть повноваження судового нагляду, демократія в Індії бу­де забезпечена, а Конституція, попри всі її недоліки, працю­ватиме й далі¹.

Отож маємо докладніше розібратися у структурній ви­значеності та субординації кожного з ієрархічних рівнів сис­теми індійських судів загальної юрисдикції, їх повноважен­нях і юрисдикціях.