§ 1. Суд претензій до уряду сша

Історія та склад суду

До судів федеральної системи належить досить вже старий і унікальний Федеральний суд претензій США (англ. Тпе ІІпйесІ Зіаіез Сіаітз Соигі). Цю назву він дістав у. 1994 р., а доти називався Претензійний суд США. Його первісну юрисдикцію було встановлено згідно з актом Конгресу від 24 лютого 1885 р. "для зняття тиску на Конгрес величезної кількості приватних векселів". За тих часів уряд звичайно користувався імунітетом щодо приватних позовів, який виключав можливість судової розв'язки. Єдина можли­вість, яка залишалась громадянинові, — це вносити приват­ний законопроект у власній справі на розгляд Конгресу. Чис­ленні групи громадян у такий спосіб намагалися виправляти заподіяні урядом кривди, що стало для Конгресу джерелом серйозних проблем. Таким чином, створення спеціального суду з метою забезпечити справедливість щодо зазначених позивачів було відображенням одного з основних демокра­тичних принципів у державі вільних людей: уряд у спорах з приватними особами мусить бути справедливим. Мету ство­рення Претензійного суду яскраво висловив свого часу Пре­зидент США А. Лінкольн: "Уряд має такий же обов'язок швидко встановлювати справедливість проти себе на ко­ристь своїх громадян, як і обов'язок робити те саме у спорах між окремими громадянами".

102

Розділ II

система США

103

Спочатку суд лише розглядав позови та готував для Конгресу рекомендації щодо вексельних справ. Потім згідно з актом від 3 березня 1863 р. Конгрес затвердив пропозиції Президента А. Лінкольна й надав цьому судові право у за­значених випадках виносити остаточний вердикт з правом апеляції до Верховного суду США.

Акт Такера 1887 р. значно розширив межі юрисдикції су­ду щодо видів позовів, а також додав йому обов'язки кон­сультанта стосовно позовів, які надійшли до суду з Конгресу або з адміністрацій. Відповідно до акта від 4 лютого 1925 р. цей суд було реорганізовано шляхом утворення двох підроз­ділів: для розгляду справ за змістом і в порядку апеляційного оскарження.

Суд сьогоднішнього зразка Конгрес створив у 1982 р.; йому було передано функції Суду позовів. До складу суду входять шістнадцятеро регулярних і двоє старших суддів, один з яких головний. Усі судді призначаються Президентом на строк 15 років. Закони, ухвалені Конгресом, забезпечу­ють цим суддям вищий судовий статус і незалежність, а та­кож повну пенсію в кінці строку перебування на посаді, якщо Президент не поновлює їх на службі.

Повноваження

Судді Федерального суду претензій ухвалюють постано­ви в цивільних позовах без журі присяжних. Апеляції на ці рішення можуть бути подані до Апеляційного суду для феде­ральної судової мережі. Юрисдикція суду не обмежена й по­ширюється на всю країну; судове засідання може відбувати­ся у будь-якому зручному для сторін місті США.

Основою юрисдикції Суду претензій є Акт Такера, про що вже йшлося. Згідно з ним суд розглядає:

1. грошові претензії, які не пов'язані з податками і грун­туються на положеннях Конституції, актах Конгресу та адмі­ністрації;

2. позови, пов'язані з контрактами, які були укладені асоціаціями чи громадянами з урядом США або такі, стосов­но яких мається на увазі, що відповідні контракти фактично мають місце;

3. податкові питання;

4. позови з приводу обмеження власності. У цьому разі позивач обґрунтовує грошову претензію згідно з 5-ю поправ-

кою до Конституції, яка забороняє використовувати влас-вкть У громадських інтересах;

5) цивільні платежі, які грунтуються на законах, що ре­гулюють роботу на уряд США;

■ V 6) питання про оплату праці військовослужбовців та ци­вільних громадян за контрактами з військовим відомством; >•, 7) питання про порушення патентів та авторського права;

8) претензії індіанських племен до уряду з приводу пору­шення їхніх територіальних прав та питання грошової ком-денсації за матеріальну шкоду, заподіяну їх землям і резер­ваціям.

Претензійний суд США, створений Законом від 1982 р., .у, процесі вдосконалення федеральних судів перебрав на се­бе первісну юрисдикцію свого попередника і набув кілька но­вих сфер повноважень. Окремі законодавчі та адміністратив­но-нормативні акти встановлюють компетенцію цього суду щодо розгляду справ особливого значення. До них належать: і — протести щодо тендерів; '.„,'.,— окремі позови, направлені з Конгресу; , .,— відшкодування згідно з Актом громадянських свобод, ухвалених 1988 р., який передбачає компенсаційні виплати в розмірі 20 тис. доларів особам, які постраждали під час Другої світової війни;

,. — розгляд питань компенсації особам, які постраждали внаслідок вакцинації, що здійснювалась за рішенням держав­ної адміністрації. Акт з цього приводу набрав чинності у Ш86 р. При Претензійному суді було утворено спеціальний відділ для розгляду таких справ. Найбільший розмір компен­сації за такими позовами становить 25 тис. доларів;

— звернення до суду асоціацій та окремих громадян з по­зовом щодо захисту рослин, передбачене спеціальним актом (проте досі таких звернень ще не було); ■-•'"■ -_і- передбачені різними законами позови щодо компенса­цій: службовцям — неоплачених рахунків за контрактами з Державою; особам, які були несправедливо засуджені за зви­нуваченням у вчиненні злочину проти держави; громадянам за витрати, пов'язані з очищенням води під час вирощування устриць; за витрати, які випливають з контрактів і субконт-рактів відповідно до Акта про контрактний робочий час та умови технічної безпеки, а також за витрати, пов'язані з дія­ми посадових осіб державних установ;

104

Розділ II

— питання компенсації щодо актів страхування громадян.

Судове провадження у Претензійному суді відбувається у тому самому порядку, що й у судах загальної юрисдикції, але має й деякі відмінності. Позивач повинен заплатити за реєстрацію справи; це стосується й позову, заявленого до ін­шої держави, закон якої дає змогу порушити проти неї спра­ву в американському суді. У разі контрактових домовленос­тей справа може бути порушена лише безпосереднім учасни­ком контракту.

Скарга, з якою позивач звертається до суду, автоматично відводить США роль відповідача. При цьому самі урядовці не є відповідачами. Справа реєструється, якщо держава має повне фінансове або адміністративне відношення до устано­ви, відповідальної за вчинені дії.

Таким чином, відповідачем може бути будь-яка організа­ція у США, яка одержує гроші від Конгресу. Якщо ж він фі­нансово не підтримує операції компанії або не дає їй гаран­тій, то справа у Претензійному суді не реєструється. Цей суд не розглядає й тих позовів, за якими справа вже перебу­ває на розгляді в іншому суді, а також позови щодо пенсій­них правовідносин.

Держава має право звернутися до суду із зустрічним по­зовом. Законодавство, яке регулює розгляд цих справ у суді, встановлює 6-річний позовний строк, у межах якого може бути порушено позовне провадження, а також особливі умо­ви для різних випадків (авторське право, оплата праці поса­дових осіб, податки, захист рослин тощо).

Усе діловодство у Претензійному суді провадиться через судову адміністрацію, яка має назву "Офіс клерка". У цій службі реєструються позови та інші документи, які сто­суються справи, а також здійснюються платежі. Особи, які репрезентують уряд, цих платежів не роблять. Зареєструва­ти справу можна й поштою. У цьому разі в супровідному листі має міститися прохання про розгляд, а також додат­кова копія.

Адвокати, які беруть участь у розгляді справи й репре­зентують обидві сторони, повинні мати професійний досвід для представництва в цьому суді. Втім, кваліфікаційні іспити вимагають від них не тільки професіоналізму, а й високих моральних якостей. Юристи, які успішно склали іспити й по-

Судова система США '^оа

трапили до групи судових адвокатів, дають клятву додержу­ватись правил поведінки в суді.

У процесі розгляду справи можливі напрями регулюван­ня спорів: суддя вислуховує обидві сторони і приймає рішен­ня авторитарно або суддя бере участь у переговорах сторін і виконує роль, схожу з мировим арбітром.

В американському суспільстві панує думка, що Претен­зійний суд функціонує майже як "цивільний суд", забезпе­чуючи інтереси приватних громадян, які мають претензії до уряду. Ці позивачі часто виграють у спорах з урядом, тому Претензійний суд віддавна має репутацію справедливого й безстороннього судового форуму.