284 Розділ V

важення подавати Президентові свої консультативні виснов­ки з будь-яких питань, що стосуються факту або права.

Глава 5 Професійні судді

Професійні судці в Індії, як у більшості держав, в яких політичне керівництво прониклося розумінням ролі суду у правовій державі і розглядає носіїв судової влади як еліту суспільства, становлять певну суспільну "касту" у позитив­ному розумінні цього слова. Така філософія знаходить відоб­раження у низці нормативних актів і практичну реалізацію в адміністративно-організаційній діяльності.

Перш за все в Індії приділяється багато уваги принципу незалежності суддів, і гарантіям його реалізації відведено чи­мало місця у Конституції.

Декларативно проголошена незалежність суддів забезпе­чується сукупністю наступних зобов'язань держави.

Принцип незалежності передусім здійснюється через не­змінюваність — судді обираються безстроково, їх ніхто не може безпідставно звільнити.

Суддя є незмінюваним до встановленого законом гранич­ного віку й може бути примусово звільнений з посади тільки шляхом імпічменту. Це положення є аналогом правила, яке діє в Англії після прийняття у 1710 р. закону, згідно з яким судді вищих судів, що їх призначає Корона, обіймають свої посади "доти, доки цього бажає Корона", а відповідно до ви­мог "бездоганної поведінки й дотримання норм загальної мо­ралі"; Корона може звільнити їх з посади тільки за згодою обох палат.

Підставою для дострокового звільнення професійного судді може бути лише особисто написана заява про відмову від посади або виконання певних дій відповідно до п. "сі" ст. 217 Конституції, так само, як і для судді Верховного су­ду. Останнього може бути усунуто з посади лише за наказом Президента країни, який він видає після того, як його подан­ня про відсторонення судді було підтримано в кожній палаті

Судова система Індії _____ ±£_

Парламенту більшістю голосів від загального числа членів кожної палати, що повинно одночасно становити щонаймен­ше дві третини голосів членів кожної палати, які присутні і беруть участь у голосуванні. В поданні Президента має бути доказово доведено факти негідної поведінки або вчинку чи нездатності особи надалі бути суддею. Таке подання повин­но бути внесене на тій ж самій сесії, на якій зазначене пи­тання розглядатиметься.

Виконавча влада хоч і бере участь у консультаціях з при­воду призначення суддів, але на тих самих умовах, що й су­дова влада, а до призначення Головного судді не причетна зовсім. Президент у цьому разі діє як глава держави, а не

уряду.

Питання щодо імпічменту може поновити інша гілка дер­жавної влади, а не та, яка вирішує це питання, тобто вико­навча влада через ініціативу Президента.

Призначення особи на посаду окружного судді, визна­чення місцеперебування, а також службове просування здій­снюються губернатором штату після відповідних консульта­цій з Вищим судом, до юрисдикції якого належить цей штат. Особа, яка ще не перебуває на службі Союзу чи штату, мо­же бути призначена окружним суддею тільки в тому разі, як­що вона не менш ніж сім років була практикуючим адвока­том чи захисником і має рекомендацію Вищого суду на цю посаду.

Як було сказано вище, особливістю індійської Конститу­ції є те, що вона містить багато статей, які дають тлумачен­ня більшості вжитих у ній термінів. Так, положення ст. 236 розкриває поняття "окружний суддя" (сіізігісі іи<І£е): це суд­дя міського цивільного суду, додатковий окружний суддя, суддя об'єднаних округів, помічник окружного судді, голов­ний суддя суду з незначних справ, головний магістрат пре­зидентства, суддя сесійного суду, додатковий суддя сесійно­го суду і помічник судді сесійного суду.

У тій же статті дається тлумачення поняття "судова служба" (,исІісіа1 зєгуісє): це служба, яка включає лише коло осіб, з-поміж яких добирають кандидатів на посади окружно­го судді та інші судові посади у цивільних судах, нижчі від посади окружного судді.

Кожен новопризначений суддя має скласти присягу й прилюдно підписати її текст перед губернатором штату. Суд-

286

Розділ V

Судовв система Індії

287

ЦЯ не може виконувати одночасно з основною роботою адво­катські або представницькі функції у будь-якої особи.

Кожен суддя призначається Президентом країни, який, призначаючи головного суддю Вищого штату, консультуєть­ся з Головним суддею Індії, губернатором штату, а коли йдеться про суддю Вищого суду — ще й з головним суддею штату. Про призначення видається наказ Президента, скріп­лений його підписом та печаткою. Судді обіймають свої по­сади до 62 років.

Суддею Вищого суду може бути громадянин Індії, який протягом десяти років обіймав судові посади на території Ін­дії, або десять років був адвокатом при Вищому суді в будь-якому штаті чи послідовно при двох або більше таких судів. До адвокатського стажу входить і той час, коли особа, перед тим як стати адвокатом обіймала судову посаду (певного службовця суду).

Президент після консультацій з Головним суддею Індії може перевести суддю з одного Вищого суду в інший у ме­жах країни. Переведений таким чином суддя, крім своєї по­стійної зарплати, може одержати додаткову компенсацію, яка встановлюється законом Парламенту чи наказом Прези­дента, і стосується не лише матеріальних витрат у зв'язку з переїздом, а й морального дискомфорту.

Судді Верховного суду призначаються персонально згід­но з актом Президента Індії за його підписом і печаткою. При визначенні кандидатів на цю посаду Президент консуль­тується з міністрами Кабінету міністрів, Головним суддею Верховного суду Індії та іншими членами судового корпусу за бажанням Президента.

Кандидат на посаду судді Верховного суду має відповіда­ти певним вимогам, як-то: бути видатним правником і грома­дянином Індії, не менше п'яти років підряд служити суддею у вищих судах або не менше десяти років підряд працювати адвокатом при вищих судах штатів.

Закон не передбачає мінімального віку для обрання суд­дею Верховного суду, а також строку перебування на посаді, але встановлює граничний для судді вік — 65 років. До до­сягнення цього віку суддя може бути звільнений з посади ли­ше за особистою заявою на ім'я Президента та за його зго­дою або примусово, в разі доведення неналежної поведінки чи неспроможності здійснювати свої повноваження. Звіль-

нення відбувається на основі наказу Президента, проте в ос­танньому випадку застосовується досить складна процедура.

Звернення Президента з приводу звільнення судді на підставі неналежної поведінки чи неспроможності виконува­ти службові обов'язки має бути підтримано в кожній палаті Парламенту більшістю голосів за умови, що ця більшість становить не менш як дві третини від кількості членів Пала­ти, які взяли участь у голосуванні, тобто проводиться проце­дура імпічменту.

Парламент у свою чергу також може за допомогою зако­ну визначити процедуру розгляду відповідного звернення Президента.

Кожен новопризначений суддя Верховного суду до по­чатку своєї діяльності складає й підписує перед Президен­том присягу й заяву за певною формою. Суддя не тільки не може займатись будь-якою іншою роботою, а й виступати як адвокат або за дорученням у будь-якому суді чи перед будь-яким органом влади на території Індії.

Другою важливою гарантією незалежності є збереження ; матеріальної забезпеченості суддів не нижче того рівня, що був у них на час призначення. Службовий оклад, а також право на відпустку й пенсію після призначення суддів не мо­жуть бути змінені Парламентом у бік утиску (ст. 221 Кон­ституції), крім випадків, коли запроваджується надзвичай­ний стан у галузі фінансів (п. 4 "сі" ст. 360 Конституції). По­садова винагорода суддів встановлюється у конституційному ■ порядку; інші умови їх утримання, право на відпустку і пен­сію забезпечуються парламентським законом. Як уже було зазначено, він не може бути змінений на гірше для призна­ченого судді, тобто суддя не повинен постраждати у зв'язку зі зміною законодавства чи економічної ситуації у країні; ви­нятком є лише оголошення надзвичайного стану в галузі фі­нансів. Система привілеїв, утримання, відпустка і пенсія встановлюються законом або актом Президента згідно із за-, коном і не можуть бути змінені на гірше після призначення судді. Всі витрати, пов'язані з виплатою винагороди та утри­манням суддів Вищого суду, мають забезпечуватися з коштів Консолідованого фонду штату (ст. 203).

Адміністративні витрати Верховного суду, винагорода та інші кошти на утримання суддів і службовців Верховного су-ДУ покриваються за рахунок бюджету, тобто це питання під-

288 Розділ V

лягає розглядові лише один раз у Парламенті (п. З ст. 146 Конституції) при затвердженні державного бюджету.

Література:

Вази /). £). СопзШиііопаІ Ьату оГ Ішііа. — 1977.

Вази Б. £). Соттепіагу оп іпе СопзШиііоп ої Іпсііа. — 1977.

Вази £>. £>. Сгітіпаї Ргосесіиге Сосіе. — 1979.

Дурга Дас Басу. Основьі конституционного права Ин-дии. — М.: Прогресе, 1986.

Розділ VI Судова система Японії