Глава 1 Правові основи судового устрою

Правна система Королівства Данія є сумішшю преце-дентного і кодифікованого права, тому ця країна не лише Географічно, а й з точки зору юриспруденції перебуває між

\ острівною і континентальною Європою, тобто зазнала впли­ву англосаксонської і римської правових систем. Відбиток на йравову систему держави накладає також існування у складі Данії автономної території Гренландії, де ще в більш значно­му обсязі діє звичаєве прецедентне право. Отже, Данію мож-йа вважати країною, що наближена до англосаксонської пра­вової сім'ї, але не є членом цієї сім'ї.

Конституційною основою державного і правового устрою королівства є Конституція Держави Данія від 5 червня 1953 р., завдяки положенням якої деякі галузі права все-та-

і КИ було кодифіковано. Закон про правосуддя від 1916 р. був значно поліпшений внаслідок нової редакції 1963 р. з наступ­ними змінами і приведений до нових стандартів, які стали позитивними у західноєвропейському суспільстві після Дру­гої світової війни. Цей закон регулює питання судового устрою¹, процедури слухань кримінальних і цивільних справ, виконавчого провадження судових рішень. Кодифікація у повному обсязі торкнулася лише кримінального права у зв'язку з прийняттям у 1930 р. Кримінального кодексу Данії, а, в 1954 р. — Датського кримінального кодексу для Грен­ландії, в якій до цього не було писаних законів, що регулю­вали б правовідносини у сфері відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень.

Цивільно-правові відносини, комерційна діяльність регу­люються головним чином положеннями прецедентного пра-

Див. таблицю 8.

245 244 Розділ IV

ва. Кодифікація тут має "острівний" характер, тобто окремі інститути цивільного права або деякі їх напрями відображені у певних законах, які стосуються реєстрації земель, зобов'я­зального права, купівлі-продажу, страхування, шлюбних від­носин, усиновлення і стану дітей. Проте у Гренландії, на­приклад, усі правові наслідки шлюбу регулюються саме зви­чаєвим правом, а не законом.

Кодифікованою є система права в галузі соціального за­безпечення, яка включає в себе пенсії за віком, у зв'язку з інвалідністю, компенсаційні сплати щодо витрат на житло і на виховання дітей, безоплатну медичну допомогу та у зв'яз­ку з безробіттям. Для цього були об'єктивні передумови, то­му що в міру того, як суспільство просувалося до соціальної і правової держави, нові взаємовідносини між робітниками і роботодавцями треба було унормувати письмово, комплекс­но, надовго і через законодавчий орган. Регулювання суто трудових відносин здійснюється через колективні договори між професійними спілками та об'єднаннями роботодавців на галузевому рівні або на загальнонаціональному рівні, що можна вважати унормованими прецедентами.

Необхідно зазначити, що на відміну від конституцій ін­ших країн Європи Конституція Данії за обсягом нормативно­го матеріалу досить невелика (лише 89 статей, та й вони ду­же стислі), що обмежує можливість безпосередньо оперува­ти конституційними нормами. Таке становище провокує роз­ширення і інтерпретацію конституційного права в нормах органічних законів або звичаях. Верховний суд Данії вже давно визнав за всіма судами королівства право на контроль конституційних законів, якщо це питання може мати вплив на розв'язання спору, що розглядається. Однак стислість Конституції, що вже відмічалось, та традиційна стриманість датських суддів (нордичний вплив) обумовлюють дуже слаб­кий розвиток судової практики у цьому відношенні: недій­сність закону було проголошено лише один раз, до того ж частково. Але можливість інтерпретації Конституції та зако­нів мають де в чому позитивні наслідки. Суддя суду звичай­ної юрисдикції за браком спеціалізованих судів чи палат у звичайних судах має повноваження у таких випадках здій­снювати контроль щодо адміністрації та її актів, що не су­перечить конституційному закону.

Огляд системи правосуддя в Данії

Поза судами загальної юрисдикції може бути утворено судову установу (мабуть, за прикладом Франції) для розгля­ду справ щодо членів уряду, які обвинувачуються у вчиненні злочину. Цей орган називається Державним судом. Він утво­рюється монархом або парламентом Данії (Фольстинг). До його складу у рівній кількості входять судді Верховного суду та особи, яких обрав парламент.