Глава 18. Економічне стимулювання охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів

Стаття 92. Економічне стимулювання охорони, захисту, раціональ­ного використання та відтворення лісів

Економічне стимулювання лісокористувачів у додержанні вимог щодо охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів перед­бачає:

• цільове виділення через державні органи лісового господарства коштів для реалізації державних, регіональних і місцевих програм ведення лісового господарства в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

• фінансування лісогосподарських заходів за нормативами (цінами), диференційованими залежно від одержаних результатів, а також матеріальне стимулювання лісокористувачів за якісне проведення лісогосподарських робіт;

• заохочення осіб, які виявили випадки порушення лісового законодав­ства і порушників, забезпечили стягнення штрафів і відшкодування матері­ал ©них збитків, завданих лісовому господарству;

• надання пільг лісокористувачам щодо плати за використання лісових ресурсів уразі впровадження ними технологічних процесів, устаткування, ,що зменшують негативний вплив на навколишнє природне середовище, £ також у разі підвищення ефективності відновлення лісів, поліпшення породного складу і якості лісів, більш повного використання лісових ре­сурсів.

Економічне стимулювання охорони, захисту, раціонального використання га відтворення лісів здійснюється за рахунок державного бюджету або інших джерел.

Порядок економічного стимулювання охорони, захисту, раціонального ви- . юристання та відтворення лісів установлюється законодавством України.

ДОДАТОК 1.8

КОДЕКС УКРАЇНИ «ПРО НАДРА»

(витяг)

(Відомості Верховної Ради (ВВР) 1994, Л* 36. ст. 340.

Вводиться в дію Постановою ВР № 133/94-ВР від 27.07.94. - ВВР - 1994. - № 36. - Ст. 341)

РОЗДІЛ І ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Глава 1. Основні положення

Стаття 1. Поняття про надра

Надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. ‘

Стаття 2. Завдання Кодексу України про надра

Завданням Кодексу України про надра є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного ви­робництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

Стаття 3. Законодавство про надра

Гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», цим Ко­дексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них.

Земельні, лісові та водні відносини регулюються відповідним законо­давством України.

Стаття 4. Власність на надра

Надра є виключною власністю народу України і надаються тільки у кори­стування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності народу України на надра, є недійсними. Народ України здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Республіки Крим і місцеві Ради народних депутатів.

Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам державної виконавчої влади.

Стаття 5. Державний фонд надр та державний фонд родовищ ко­рисних копалин

Державний фонднадр включає як ділянки надр, що використовуються, так і ділянки надр, не залучені до використання, у тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Родовища корисних копалин - це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання.

Техногенні родовища корисних копалин - це місця, де накопичилися відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промислове значення. Такі родовища можуть виникнути також унаслідок втрат при зберіганні, транспортуванні та використанні про­дуктів переробки мінеральної сировини.

Усі родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, з запасами, оціненими як промислові, становлять Державний фонд родовищ корисних копалин, а всі попередньо оцінені родовища корисних копалин - резерв цього фонду.

Державний фонд родовищ корисних копалин є частиною державного фонду надр.

Державний фонд родовищ корисних копалин формується Державним комітетом України по геології і використанню надр.

Державний фонд надр формується Державним комітетом України по геології і використанню надр разом з Державним комітетом України по на­гляду за охороною праці.

Стаття 6. Види корисних копалин

Корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням Державного комітету України по геології і використанню надр.