2. Плата за використання водних ресурсів

Засади формування економічного механізму охорони водних ресурсів в Україні регламентуються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища»» та Водним кодексом.

Важливою складовою економічного механізму водовикористання є збір за використання та користування водними ресурсами, який справля­ється з метою забезпечення раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, що зумовлене дефіцитністю та зростаючим виснаженням їх як природного ресурсу.

Відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природ­ного середовища» та Водного кодексу використання вод здійснюється в порядку загального і спеціального водокористування для потреб гідро­енергетики, водного і повітряного транспорту.

Загальне водокористування здійснюється громадянами для задо­волення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спор­тивне рибальство, водопій тзарин, забір води з водних об’єктів без за­стосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об’єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогоспо­дарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Спеціальне водокористування — це забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забрудню­ючих речовин зі зворотними водами за допомогою каналів, який здійснюють юридичні та фізичні особи насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для госпо­дарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільського­сподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських по­треб (ст.48 Водного кодексу України).

Водокористування не є спеціальним, якщо воно пов’язане з пропу­ском води через гідровузли, судноплавством, подачею (перекачуван­ням) води водокористувачам у маловодні регіони, усуненням шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення тощо), використанням підземних вод для вилучення корисних компонентів, вилученням води з надр разом із видобуванням корисних копалин, виконанням будівельних, днопоглиблювальних і вибухових робіт, видобуванням корисних копалин, прокладанням трубопроводів і кабелів, а також буровими, геологороз- *відувальними та іншими роботами на водних об'єктах, які виконуються без забору води та скидання стічних вод.

На сьогодні розрахунки збору за спеціальне використання во­дних ресурсів та порядок його справляння здійснюються згідно з нормативами плати за спеціальне використання водних ресурсів та плати за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту.

Введення цього збору не звільняє суб’єктів підприємницької діяльності від сплати платежів за скид у водні об’єкти забруднюючих речовин, штрафів за порушення природоохоронного законодав­ства, сплати постачальникам води вартості послуг, пов'язаних з її подачею.

Для водокористувачів установлюють ліміт використання води — гра­ничну кількість води, на використання якої з водного об’єкта водокори­стувачу видається дозвіл. Порядок видачі дозволів (із зазначенням у них лімітів) на спеціальне водокористування затверджений постанооою Кабінету Міністрів України під 13.02.2002 р. №321.

За використання водних ресурсів справляють три види зборів:

• збір за спеціальне використання водних ресурсів — за викори­стану воду з водних об'єктів, забрану із застосуванням споруд або технічних пристроїв, та скидання в них зворотних вод;

• збір за користування водами для потреб гідроенергетики — за користування водою, що пропускається через турбіни гідроелек­тростанцій для вироблення електроенергії;

• збір за користування водами для потреб водного транспорту — за користування водою під час експлуатації водних шляхів вантаж­ними самохідними, несамохідними та пасажирськими суднами.

Згідно з п. З постанови Кабінету Міністрів України від 16.08.99 р. № 1494 «Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенер­гетики і водного транспорту», далі — постанова N9 1494) — платниками перелічених вище зборів є підприємства, установи та організації незалеж­но від форми власності, а також громадяни — суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують водні ресурси для потреб гідроенергетики і водного транспорту.

Відповідно до п.16 постанови № 1494 не справляють збір за воду, яку використовують:

для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення, в тому числі для задоволення виключно власних питних і санітар­но-гігієнічних потреб підприємств, установ, організацій незалеж- но від форми власності та громадян — суб'єктів підприємницької діяльності;

для протипожежних потреб;

для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших на­селених пунктів;

для пилозаглушення у шахтах. Крім того, збір не справляють за: морську воду, крім води з лиманів;

воду, що забирають науково-дослідні установи для наукових досліджень у галузі рисосіяння та для виробництва елітного насіння рису;

воду, втрачену в магістральних та міжгосподарських каналах зрошувальних систем;

підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (забруднення, пдтоплення. засолення, заболочення, зсув тощо);

воду, що забирають підприємства і організації для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риб та інших водних живих ресурсів у природні водойми і водосховища.

Якщо водокористувач використовує воду одночасно для власних потреб і для потреб об'єктів соціально-культурного призначення, жит­лово-комунального господарства, підсобного сільського і рибного господарства або інших допоміжних служб, то він платить збір за всю фактично використану воду.

Об'єкти оподаткування для кожного з трьох зборів представлено в таблиці 6.3.