4. Плата за використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду

Загальне використання лісових ресурсів є безплатним.

Спеціальне використання лісових ресурсів, крім розміщення пасік, та користування земельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт є платним. Плата справляється за встановленими таксами або у вигляді орендної плаїи чи доходу, одержаного від реалізації лісових ресурсів на конкурсних умовах.

Розмір плати за спеціальне використання лісових ресурсів та кори­стування земельними ділянками лісового фонду, передбачене статтею 89. встановлюється виходячи з лімітів їх використання і такс на лісову продукцію та послуги з урахуванням якості і доступності. Такси і по­рядок справляння таких платежів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

До спеціального використання лісових ресурсів належить: заготівля деревини під час рубок головного користування; заготівля живиці; за­готівля другорядних лісових матеріалів (пень, луб, кора, деревна зелень тощо); побічні лісові користування (випасання худоби, розміщення пасік, заготівля сіна, деревних соків, збирання і заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин і технічної сировини, лісової під­стилки та очерету).

Деревина від рубок головного користування і живиця належить до лісових ресурсів державного значення. Другорядні лісові матеріали та лісові ресурси, віднесені до побічних лісових користувань, належать до лісових ресурсів місцевого значення.

Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється на наданій земельній ділянці лісового фонду за спеціальним дозволом - лісоруб­ним квитком (ордером) або лісовим квитком та є платним. Плата (збір) справляється за встановленими таксами або у вигляді орендної плати чи доходу, одержаного від реалізації лісових ресурсів на конкурсних умовах.

Розмір збору за спеціальне використання лісових ресурсів та кори­стування земельними ділянками лісового фонду для потреб мисливсь­кого господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та для проведення науково-дослідних робіт встанов­люється, виходячи з лімітів їх використання і такс на лісову продукцію та послуги з урахуванням їх якості та доступності.

Такси на лісові ресурси державного значення затверджуються Ка­бінетом Міністрів України, а такси (нормативи збору) на лісові ресурси місцевого значення - Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

У разі зас і осування конкурсних умов реалізації лісових ресурсів збір за них установлюється не нижче діючих такс.

Розмір орендної плати визначається за узгодженням сторін у дого­ворі оренди, але не нижче встановлених такс. Плата за земельні ділянки, надані на землях лісового фонду, за винятком земельних ділянок, за­йнятих виробничими, культурно-побутовими, житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами, справляється у складі плати за використання лісових ресурсів.

Плата за земельні ділянки лісового фонду, зайняті виробничими, культурно-побутовими, житловими будинками та господарськими будів­лями і спорудами, справляється у розмірі 3-х відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин першої та другої статті 7 Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про плату за землю».

Збори за використання лісових ресурсів місцевого значення та користування земельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-досгідних робіт зараховуються відповідно до бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням лісових ресурсів.

Порядок справляння цих зборів визначається Інструкцією про меха­нізм справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду.

, Контроль за обчисленням та своєчасним внесенням до бюджетів , збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду здійснюють державні податкові органи.

За користування земельними ділянками лісового фонду для куль­турно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, для потреб мисливського господарства та проведення науково-дослідних робіт нарахована сума збору вноситься до місцевих бюджетів.

У постійне користування земельні ділянки лісового фонду на­даються спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, у яких створено спеціа­лізовані підрозділи для ведення лісового господарства для спеці­ального використання лісових ресурсів, для потреб мисливського господарства, для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та для проведення науково-дослідних робіт. До них належать: державні органи лісового господарства, лісогосподарські підприємства, військові лісові господарства, сільськогосподарські підприємства та інші. Постійними лісокористувачами можуть бути громадяни (фермери) із спеціальною підготовкою, яким надано в по­стійне користування земельну ділянку лісового фонду (далі - постійні лісокористувачі).

Тимчасовими користувачами земельних ділянок лісового фон­ду є підприємства, установи, організації, об’єднання громадян, релігійні організації, іноземні юридичні особи та громадяни, яким за погодженням з постійними лісокористувачами надані земельні ділянки лісового фонду для спеціального використання лісових ре­сурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт у порядку визначеному лісовим законодавством, без їх вилучення у постійних люокористувачіе.

Тимчасове користування лісовими ресурсами може здійснюватися на умовах оренди в порядку, визначеному законодавством.

Плата за земельні ділянки лісового фонду, зайняті сільськогоспо­дарськими угіддями, відповідно до статті 6 Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про плату заземлю» встановлюється у відсотках від їх грошової оцінки в таких розмірах:

для ріллі, сіножатей та пасовищ -0,1;

для багаторічних насаджень - 0,03.

Плата за земельні ділянки лісового фонду в межах населених пунктів, зайняті виробничими, культурно-побутовими, житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами, справляється у розмірі З відсотків від суми земельного податку, відповідно до статті 7 За­кону України «Про плату за землю», а за межами населених пунктів -

0. 3 відсотка від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області відповідно до статті 10 цього Закону. •