Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Економіка природокористування. Галушкіна Т.П.,...docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆
  1. Механізми розподілу платежів за забруднення природного середовища

Кошти від збору за забруднення навколишнього природного середо­вища розподіляються між місцевими (сільськими, селищними, міськими), обласними та республіканським Автономної Республіки Крим, а також Державним фондами охорони навколишнього природного середовища у співвідношенні відповідно 20, 50 і 30 відсотків, а між Київським, Сева­стопольським міськими та Державним фондами охорони навколишнього природного середовища - у пропорції 70 і ЗО відсотків.

Розподіл коштів за використання природних ресурсів, що надходять до Державного бюджету України, здійснюється Верховною Радою України.

Згідно з Інструкцією про порядок нарахування і сплати збору за за­бруднення навколишньої природного середовища платники перелічують вищевказаний збір у наступних розмірах1:

20%-на окремі рахунки у місцеві фонди охорони навколишньої природного середовища, створювані в складі сільських, селищних, міських бюджетів;

50 % - на окремі рахунки в місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, створювані в складі бюджету Автономної Ре­спубліки Крим, обласних бюджетів;

30% - на окремий рахунок у Державний фонд охорони навколишнього природного середовища, створюваний у складі Державного бюджету України.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

  1. Сутність плати за забруднення довкілля.

  2. Механізми визначення плати за забруднення природного сере­довища.

  3. Порядок визначення плати за забруднення природного середовища.

  4. Механізми розподілу платежів за забруднення природного сере­довища.

ТЕМА 8

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ ЗБИТОК ТА МЕТОДИКА ЙОГО ВИЗНАЧЕННЯ

  1. Поняття еколого-економічного збитку

Економічний збиток від порушення природного середовища (скоро­чено еколого-економічний збиток) визначається суспільно необхідними витратами, що виникають внаслідок екодеструктивного впливу. Фактич­но, збиток характеризує зміну інтегральної еколого-економічної оцінки (збільшення витратної оцінки чи зменшення результатної) комплексу природних факторів (екосистеми) або якогось природного блага в ре­зультаті погіршення його стану. Таким чином,

під економічним збитком від порушення природного середо­вища варто розуміти виражені у вартісній формі фактичні чи можливі втрати економічних суб’єктів внаслідок екодеструк­тивного впливу, а також додаткові витрати на компенсацію цих збитків.

Методи оцінки збитку ґрунтуються на трьох підходах:

прямого обліку (порівняння «чистого» та «забрудненого рай­онів»*);

• аналітичному (розрахункові залежності); емпіричному (оціночні методики).

У загальному вигляді розрахунковий принцип визначення можна

  • виразити формулою:

п

К/у(х), (8.1)

І = \

де У - збиток, ш.о завдається нар- одному господарству забруднен­ням атмосфери.

і - той підрозділ народного господарства, в якому визначаєть­ся збиток (охорона здоров’я, комунальне, сільське і лісове господарство, промисловість);

К - кількість одиниць осноь-юго розрахункового елементу факторів сприйняття досліджуваного підрозділу народного господарства, ідо потрапляє в зону забруднення (1 тис. чо­ловік-для охорони здоров я, 1 га-для сільського і лісового господарства, 1 млн. крб. основних фондів-для промисло­вості);

у(х) - питомий збиток, що завдається одиниці основного роз­рахункового елемента в економічних підрозділах при рівні забруднення атмосфери (х.).

За укрупненою оцінкою фахівціз реальна величина збитку від забруд­нення атмосфери 1 тонною різних шкідливих речовин в умовах України складає 160- 1460 дол. США(табл. 8.1.}, а від скидання 1 тонни шкідливих речовин у водні джерела -90- 1100 дол. США( табл. 8.2.)

Таблиця 8.1