Нормативи збитків для груп лісових угідь за регіонами України (тис. Гривень/гектар)

Регіон	Нормативи збитків
	для лісів 1 групи	для лісів 2 групи
Автономна Республіка Крим	123,1
Області:
Вінницька	84,7	50,2
Волинська	77,7	46
Дніпропетровська	145
Донецька	163
Житомирська	75	44,4
Закарпатська	29,8	17,9
гірська частина області	123,1	123,1
Запорозька	250.9
Івано-Франківська	31,9	19,9
гірська частина області	123.1	123,1
Київська	80,5	47,7
Кіровоградська	159,1	94.3
Луганська	118,6
Львівська	70,1	41,6 м
гірська частина області	123.1	123,1
Миколаївська	241,6
Одеська	141,8
Полтавська	135
Рівненська	74,1	43,9
Сумська	79,6	47,1
Тернопільська	100,4	59,5
Харківська	91,9
Херсонська	167,3
Хмельницька	93,2	55,2
Черкаська	75,8	44,9
Чернівецька	31.1	18,7
гірська частина області	123,1	123.1
Чернігівська	75	44,4

Таблиця 8.18

Коефіцієнти продуктивності лісових угідь за типами лісорослинних умов

Ступінь зволо­ ження ґрунтів	Група лісів	Групи родючості ґрунтів
		А	В	С	Д
1	2	0.496	0,734	0.971	1.21
	1	0,387	0,737	0,98	1,22
2	2	0.6	1	1,32(1,92)	2,19(3,61)
	1	0,559	1	1.35(1.73)	2,22(3,6)
3	2	0,548	0.867(1)	1,53 (2.58)	3.13(5,59)
	1	0,474	0,834(1)	1.53(2,28)	3.17(5,59)
4	2	0.496	0,6	0.584	0.896
	1	0.387	0,558	0,592	0.906
5	2	0,496	0.6	0,584	0.584
	1	0,387	0,558	0,592	0.591

Розрахунок збитків рибного господарства провадиться спочатку в натуральному (вага втрачених рибних ресурсів), а потім - у вартісному виразі. Вартісний вираз збитків обчислюється, виходячи з цін на певні види риби для даного регіону у визначений період.

Розрахунок провадиться окремо щодо кожного виду (або за групою біологічно близьких видів) та щодо кожної стадії розвитку риб за такою формулою:

P_p/f = N + eN1 -5,(кг), (8.57)

Збитки рибного господарства внаслідок забруднення водоймищ визначаються як прямі, так і непрямі - від втрати потомства.

Прямі збитки розраховуються за кількістю загиблої риби, молоді (мо­лодь риби береться за статевозрілу рибу), личинок та ікри (личинки та ікра <з розрахунках беруться за статевозрілу рибу з урахуванням коефіцієнта промислового повернення за період їх розвитку до дорослої особини) на одиницю площі ураження, її середньої ваги і площі негативного впливу на гідробіонтів за такою формулою:

де N - величина збитків у натуральному виразі, кілограмів;

/7 - середня кількість загиблої риби, штук/ке. метр;

П₁ - середня кількість загиблих личинок, штук/ке. метр;

П₂ - середня кількість загиблої ікри, штук/кв. метр; в - площа негативного впливу пошкодження, кв. метрів;

М - середня маса дорослої особини, кілограмів;

К₁ - коефіцієнт промислового повернення від личинок, відсотків; К₂ - коефіцієнт промислового повернення від ікри, відсотків.

Розрахунок збитків від втрати потомства провадиться, виходячи з кількості загиблої риби, плодючості самок, кратності нересту, коефіцієнта промислового повернення і середньої ваги риб за такою формулою:

N, = П х 2/100 х О х С х К/100 х М, (8.59)

де - обсяг збитків, кілограмів;

П - кількість загиблої риби, штук;

Z - частка самок, відсотків;

О - середня плодючість самки, тис. штук ікринок;

С - кратність нересту, разів;

К - коефіцієнт промислового повернення від ікри, відсотків;

М - середня маса дорослої особини, кілограмів (визначається за табличними даними).

Збитки від загибелі кормових організмів визначаються за такими формулами:

для планктону:

N₂ = [SxHxnxP/BxK_tx 10⁶]/[100 х К₂], (8.60)

для бентосу:

N3 = [Б х Пх Р/В х К₁ х 10 ^е]/[100 х К₂], (8.61)

де N_{2 3} - збитки в натуральному виразі, тонн; в - площа пошкодження, кв. метрів;

Н - глибина водойми, метрів;

П - середня концентрація кормових організмів, грамів/куб. метр (для планктону) та грамів/кв. метр (для бентосу) / визнача­ється за табличними даними/- Р/В - коефіцієнт переведення біомаси кормових організмів у продукцію (визначається за табличними даними);

К_і - показник гранично можливого використання кормової бази риб, бідоотків (визначається за табличними даними);

К₂ - кормовий коефіцієнт для переведення продукції кормових орга­нізмів у рибогродукцію (визначається за табличними даними);

10 ^е - коефіцієнт переведення грамів у тонни.

Збитки від втрат нерестовищ розраховуються залежно від наявності вихідних даних рибопродуктивності нерестовищ за такою формулою:

Ы₄ = в х Р, (8.62)

де Л/₄ - обсяг збитків, кілограмів;

5 - площа пошкодження, гектарів;

Р - середня рибопродуктивність нерестовищ за промисловим Моверненням, кілограмів/гектар.

Збитки від втрати потомства розраховуються за такою формулою: Ы₅ = 8хпхг/100х0схк/100хм, (8.63)

де N. - обсяг збитків, кілограмів;

5 - площа пошкодження, гектаріз;

/7- кількість плідників на нерестовищах, штук/гектар;

Z - частка СйШк, відсотків;

О - середня плодючість самки, тис. штук;

С - кратність нересту, разів;

К - коефіцієнт промислового повернення від ікри, відсотків;

М - середня маса дорослої особини, кілограмів.

Розрахунок збитків від знищення або погіршення якості рекреаційних зон. Наслідки НС завдають збитків рекреаційним зонам та їх природним ресурсам.

До природних ресурсів рекреаційних зон належать ділянки суші та водного простору, призначені для організованого масового від­починку і туризму, на яких розташовані санаторії, будинки та бази відпочинку, пансіонати, мотелі, кемпінги, дитячі та молодіжні табори, інші установи, що використовуються для туризму, лікування і відпо­чинку.

До ресурсів антропогенного походження належать об'єкти культурної спадщини, класифікація яких за типами і видами визначається Законом України «Про охорону культурної спадщини».

Негативний вплив наслідків НС на стан рекреаційних зон призводить до економічного ефекту від їх експлуатації. Рівень збитків від наслідків НС

залежить від ступеня негативних змін у рекреаційних зонах та необхідного терміну для їх відновлення.

Збитки від наслідків НС оцінюються на основі визначення втрат природних ресурсів та ресурсів антропогенного походження. Збитки залежать від обсягів витрат на відновлення первісного стану рекреа­ційних зон.

Для розрахунку збитків рекреаційних зон внаслідок НС визнача­ється прибуток, що отримується підприємством за відповідний роз­рахунковий період. Визначається кількість відпочиваючих на об'єкті рекреаційної зони протягом місяця після НС, а також за цей же термін протягом відповідного календарного місяця у середньому за останні три роки (за даними фінансової звітної документації установи). Витрати на відновлення рекреаційних зон визначаються шляхом експертного оцінювання.

Розрахунок збитків від наслідків НС для одного об’єкта рекреаційної зони провадиться за такою формулою:

~ Тх П, (8.64)

де Т- термін, необхідний для відновлення рекреаційної зони;

П - прибуток у цілому від діяльності установи за одиницю роз­рахункового терміна на одному об'єкті рекреаційної зони.

Загальні збитки Р_рек від наслідків НС у рекреаційному центрі, що вклю­чає декілька об’єктів та використовує певний обсяг природних ресурсів і ресурсів антропогенного походження рекреаційної зони, розраховують­ся, виходячи із суми збитків рекреаційної зони за такою формулою:

ш

Ррек ~~

^З_р+(Рп+ Ре}, (8.65)

і-\

де З_р - збитки об’єкта рекреаційної зони внаслідок НС;

/ - кількість об’єктів рекреаційної зони;

Рп - витрати на відновлення ресурсів природного походження;

Рс - витрати на відновлення ресурсів антропогенного походження.

Розрахунок збитків від втрат природно-заповідного фонду. Втрати природно-заповідного фонду від наслідків НС поділяються на невіднов­лювані та відновлювані.

До невідновлюваних втрат природно-заповідного фонду належать знищені унікальні ендемічні види тваринного та рослинного світу або унікальні та неповторні природні ландшафти. Невідновлюваними та­кож є втрати окремих видів тваринного та рослинного світу, пам'ятки природи, що не мають аналогів у світі і у разі знищення не можуть бути відтворені.

До відновлюваних втрат природно-заповідного фонду належать такі втрати, що можуть бути ліквідовані, а первісний стан заповідних територій чи об'єктів може бути відновлений.

Втрати природно-заповідного фонду залежать від статусу об'єкта природно-заповідного фонду та площі заповідної території, категорії видів рослин і тварин, що охороняються, наявності унікальних природних комплексів чи їх окремих компонентів.

Розрахунок збитків, завданих природно-заповідному фонду внаслі­док НС, провадиться на основі визначення обсягу відшкодувань на від­новлення первинного стану екосистем заповідної території чи об’єкта з використанням для розрахунків такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 1998 р. N521 * Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням при­родоохоронного законодавства у межах територій та об’єктів природно- заповідногофондуУкраїни». Наслідки НС, що призводять до невідновних втрат, опосередковано оцінюються експертним шляхом через систему економічних та соціальних збитків.

Втрати на кожній заповідній території чи об’єкті внаслідок НС виз­начаються шляхом виділення типових біогеоценозів. подібних за типом рослинних угруповань, умовами місцезростання, віком та походжен­ням, для закладання пробних площ. На пробних площах здійснюється експертне оцінювання змін стану біогеоценозу внаслідок НС стосовно його первинного стану та бюгеоценозів-аналогів. Підраховується кіль­кість знищених та пошкоджених рослин і тварин за видовим складом. Визначається кількість знищених рослин і тварин та окремих популяцій інших видів організмів, занесених до Червоної книги. Визначається відповідність стану типу біогеоценозу після НС його нормальному не­змінному стану.

Втрати від недоотримання прибутків від рекреаційної, наукової, природоохоронної, туристсько-екскурсійної та іншої діяльності на те­риторіях та об’єктах природно-заповідного фонду визначаються шля­хом порівняння надходжень від цієї діяльності протягом календарного місяця порівняно з цим місяцем у минулому році. Методом експертного оцінювання визначаються економічні та соціальні втрати від наслідків НС, що призводять до зникнення природних комплексів чи їх окремих компонентів, унікальних природних утворень, рідкісних, екзотичних і типових видів флори та фауни, унікальних видів рослинного і тваринно­го світу, занесених до Червоної книги, пам'яток природи та унікальних ландшафтів.

Вихідні дані про типові біогеоценози визначаються у проекті органі­зації території природно-заповідного фонду та Літопису природи, який ведеться щодо окремих категорій територій природно-заповідного фонду. Дані про економічний ефект від рекреаційної діяльності та кіль­кість відвідувачів визначаються на підставі даних фінансових документів установи природно-заповідного фонду.

Загальні економічні втрати об'єкта природно-заповідного фонду від наслідків НС (Рпзф) визначаються як сума витрат на відновлення природного стану та сума збитків від недоотримгних надходжень від рекреаційної, наукової, природоохоронної, туристсько-ек­скурсійної та іншої діяльності установи і розраховуються за такою формулою:

(8.66)

де Р_пзф - загальні економічні втрати об'єкта природно-заповідного фонду від наслідків НС;

П_о - сума витрат на відновлення природного стану об'єкта при­родно-заповідного фонду;

Р_з - недоотримані надходження від рекреаційної, наукової, при­родоохоронної, туристсько-екскурсійної та іншої діяльності установи природно-заповідного фонду.

В итрати на відновлення природного стану об’єкта природно-запо­відного фонду [П_з) розраховуються за такою формулою:

(8.67)

де Ап~ витрати на експертизу екологічної та ландшафтної структури об'єкта природно-заповідного фонду;

Анс - витрати на експертизу змін стану біогеоценозів об’єкта при- родно-заповідного фонду, що постраждав внаслідок НС;

/. - розмір збитків, заподіяних :-му біогеоценозу внаслідок НС за окремими складовими збитків (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 квітня 1998 р. N 521 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, завданої порушенням природоохоронного законо­давства у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України»); к - кількість типів біогеоценозів.

Втрати природно-заповідного фонду від недоотримання надходжень внаслідок НС від рекреаційної, наукової, природоохоронної, туристсь­ко-екскурсійної та іншої діяльності (Р_з) розраховуються щодо кожної установи за сумою різниці економічного ефекту до і після НС:

ш

⁼ (8.(58)

/=1

де О_у. - прибуток Н установи природно-заповідного фонду до НС;

О.” - прибуток і-ої установи природно-заповідного фонду після НС.

Розрахунок збитків від забруднення атмосферного повітря

Розрахунок збитків від викидів забруднюючих речовин у повітря провадиться на основі показника базової ставки компенсації збитків за викид 1 тонни умовної забруднюючої речовини з урахуванням обсягу фактичного забруднення, відносної небезпечності забруднюючих речовин та регулюючих коефіцієнтів.

Розрахунок збитків від забруднення атмосферного повітря прова­диться за такою формулою:

А_ф = М_іхП_ІхА.хК_гхК_зІ, (8.69)

де А_ф - збитки від забруднення атмосферного повітря, гривень;

м, - маса і-ої забруднюючої речовини, що була викинута в повітря внаслідок НС, тонн. Розраховується експертним шляхом;

П. - базова ставка компенсації збитків у частках мінімальної заро­бітної плати за одну тонну умовної забруднюючої речовини, гривень/тонну;

А₎ - безрозмірний показник відносної небезпечності забруд­нюючої речовини (розраховується у порядку, визначеному Мінприродою);

К_т - коефіцієнтурахуваннятериторіальнихсоціально-екологічних особливостей;

К_зІ - коефіцієнт забруднення атмосферного повітря в населеному пункті.

Безрозмірний показник відносної небезпечності забруднюючої ре­човини розраховується за такою формулою:

А = 1 / ГДК., , (в. 70)

де ГДК. - середньодобова гранично допустима концентрація (ГДК) або орієнтовно безпечний рівень впливу (ОБРВ) і-оі забруд­нюючої речовини, міліграм/куб. метр.

У чисельнику вводиться коефіцієнт 10 для речовин з ГДК понад одиницю.

Для речовин, в яких відсутня величина середньодобової гранично допустимої концентрації, при визначенні показника відносної небез­печності береться величина максимальної разової ГДК забруднюючої речовини в атмосферному повітрі.

Показник відносної небезпечності Аі береться таким, що дорівнює 500 для речовин, в яких відсутні величини ГДК і ОБРВ.

Коефіцієнт урахування територіальних соціально-економічних осо­бливостей залежить від чисельності мешканців у населених пунктах зони НС, економічного, рекреаційного та природоохоронного значення території:

К=К хК^, (8-71)

т нас '

де К_мас - коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту( табл. 8.19).

Таблиця 8.19 •

Коефіцієнт К_нвс

Чисельність населення, тис. чоловік
До 100	1
100,1 -250	1,2
250,1 -500	1,35
500.1 -1000	1,55
Понад 1000	1.8

К_ф - коефіцієнт, що враховує господарське значення населеного пункту.( табл. 8.20.)

і

Таблиця 8.20