Тема 10

ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ ТА РЕСУРСНО-ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА

1. Екологічна складова збалансованого розвитку та охорони навколишнього середовища

1. Поняття та правове забезпечення екологічноїбезпеки

Згідно з Концепцією національної безпеки України екологічна без­пека визнана як важливий складовий елемент національної безпеки. Створення системи забезпечення екологічної безпеки у нашій державі є однією з підвалин , на якій базується оперативна стратегія і тактика державної політики.

Під екологічною безпекою розуміють такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попереджен­ая погіршення екологічного стану та виникнення небезпеки для здоров'я людей. Екологічна безпека гарантується громадянам України .ід'Ич.мвнням широкого комплексу взаємопов'язаних політичних, еколо­гічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів (Закон України '«Про охорону навколишнього природного середовища» (Ст.50).

Доктринальними підходами визначення екологічної безпеки є:

1. Захист людини та навколишнього природного середовища;

2. Умови забезпечення здоров'я і сталого соціально-економічного розвитку;

3. Гарантія упередження екологічних катастроф і аварій;

4. Баланс розвитку екосистем;

5. Стан міжнародних відносин, при якому забезпечується збережен­ня, відтворення і підвищення якості навколишнього природного середовища.

Концепція (основи державної політики) національної безпеки Укра­їни, схвалена постановою Верховної Ради України від 16 січня 1997 р.. передбачає екологічну сферу як складову національної безпеки України та визначає її основні напрями:

а) впровадження науково обґрунтованих нормативів природо­користування та охорони довкілля і контроль за його дотри­манням;

б) контроль за станом навколишнього природного середовища, виявлення та усунення загроз для здоров'я населення, своєчасне попередження громадян України у разі небезпеки;

в) зниження антропогенних навантажень, ліквідація наслідків

шкідливого впливу людської діяльності на природне середовище;

г) впровадження у виробництво екологічно безпечних технологій;

д) реалізація заходів щодо зниження впливу наслідків Чорнобильсь­кої катастрофи;

є) недопущення неконтрольованого ввезення в Україну екологічно небезпечних технологій, речовин і матеріалів.

Отже, екологічна безпека - це складова глобальної і національної безпеки, тобто такого стану розвитку суспільних відносин у галузі еко­логії, при якому системою державно-правових, організаційних, науко­во-технічних, економічних та інших соціальних засобів забезпечується регулювання екологічно небезпечної діяльності, режим використання природних ресурсів, охорона навколишнього природного середовища, безпечного для життя і здоров’я людей, попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для природних си­стем і населення. Класифікацію видів екологічної безпеки наведено на оис.10.1.

Головними причинами, які призвели до загрозливого стану навко­лишнього середовища, є: застаріла технологія виробництва, висока енергоємність і матеріалоємність, що перевищують у два - три рази відповідні показники розвинутих країн; високий рівень концентрації промислових об'єктів; несприятлива структура промислового вироб­ництва з високою концентрацією екологічно небезпечних виробництв, відсутність належних природоохоронних систем (очисних споруджень надійних систем еодозабезпечення і т.п.), низький рівень ефективності експлуатації існуючих природоохоронних об'єктів; відсутність належ­них правових і економічних механізмів, що стимулювали б розвиток екологічно безпечних технологій і природоохоронних систем; відсут­ність належного контролю за охороною навколишнього природного оедовища.

Рис. 10.1. Класифікація видів екологічної безпеки

Структурна перебудова економіки держави на галузевому та те­риторіальному рівнях відкривають нові можливості для оптимізації розвитку та розміщення всіх складових продуктивних сил. Проблема їхнього розвитку охоплює увесь комплекс економічних, соціальних

і екологічних аспектів функціонування господарства, ефективного використання природних ресурсно-виробничого та управлінського потенціалу територіальної організації виробництва з урахуванням екологічної безпеки. Господарський комплекс України має регіона- льі диспропорції у розміщенні виробництва, розселенні населення, екологічному стані територій. Здіснення реструктуризації економіки України та її регіонів потребує докорінних перетворень також і у си стемі суспільних відносин у сфері екологічної безпеки, що вимагає врахування наявних пропорцій розвитку та розміщення техногенно небезпечних виробництв, екологічно'о стану територій, що склався внаслідок масштабної антропогенної діяльності на території України протягом багатьох десятиліть.

Техногенні фактори екологічної небезпеки є складовими процесів

і явищ та характерезуються небєзпечюю фізичною, хімічною та біоло­гічною дією. Вони створюють ризик повного або часткового зруйнуван­ня середовища проживання людини, рослинного та тваринного світу внаслідок неконтрольованого розвитку небезпечних видів діяльності, використання небезпечних устаткувань та технологій, дії техногенних і природних катастроф. До таких факторів віднесено: радіаційну не­безпеку, гідродинамічну небезпеку, вибухово-пожежну небезпеку та біологічну небезпеку, що, безперечно, потребує узгодження та коор­динації зусиль на всіх рівнях, у тому числі міжнародному.

Головними результатами міжнародного природоохоронної співпраці України в сфері екологічної безпеки є:

відображення національних інтересів та позиції України в дирек­тивних документах та рішеннях форумів міжнародних міжурядових організацій;

розширення сфери міжнародної співпраці за рахунок укладання нових угод, договорів та програм; приєднання до діючих багато­сторонніх угод у галузі охорони довкілля, ядерної та радіаційної безпеки, що посилює політичний авторитет України та змійнює національну правову базу;

отримання технічної допомоги у вигляді спільних проектів, грантів, робочих програм; Підвищення кваліфікації українських спеціалі­стів та управлінців, освоєння нової природоохоронної методології управління, техніки та технологій, що сприяє покращенню еколо­гічної ситуації в сфері екологічної безпеки в Україні.