7. Негативні наслідки зміни клімату

За останні 10 років збитки, спричинені природними катаклізмами. склали 333 мільярди доларів. Це у шість разів більше, ніж 50 років тому.

Зміна клімату визнана найбільш актуальною проблемою серед гло­бальних екологічних проблем XXI століття . У світі існують істотні відмін­ності щодо внеску окремих країн у глобальну зміну клімату. В 1990 році, який використовується як базовий, викиди парникових газів розподіля­

лись таким чином:

ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ 1

Навчальний посібник 1

БІБЛІОТЕКА 1

БІБЛІОТЕКА 1

Зміст 2

ПЕРЕДМОВА 7

ТЕМА 1 9

ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ЯК НАУКА 9

ТЕМА 2 47

ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА 47

2.2. СУТНІСТЬ ТА РІВНІ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ 60

2.3. ПРИНЦИПИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ 61

2.4. СУТНІСТЬ ТА КРИТЕРІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ 66

ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ 96

3.1. ПОНЯТТЯ ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ І ЙОГО ТИПІВ 96

3.2. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ 103

3.3. КОНЦЕПЦІЯ ПЛАТНОСТІ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ 111

АДМІНІСТРАТИВНІ ВАЖЕЛІ У СФЕРІ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ* 116

ЕКОНОМІЧНІ ІНСТРУМЕНТИ У СФЕРІ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ* 131

щг~ 162

ТЕМА 6 168

ПЛАТА ЗА ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 190

П_с= X [(М„, н₆, К_р6) + (М_п, Н₆, К" КЛ, (7.3) 203

ТЕМА 8 207

ЕКОЛОГО - ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ 266

ТЕМА 10 278

7\ 298

ДОДАТКИ 345

ГЛОСАРІЙ 438

д 442

ц 458

Разом частка цих країн у викидах парникових газів складає 82,8 %. На країни, що розвиваються, припадає відносно мала частка загальних викидів. В останні роки в загальному обсязі викидів парникових газів все більш вагомо та стрімко зростає внесок транспорту.

У червні 1992 р. на Конференції ООН з навколишнього середовища в Ріо-де-Жанейро (Бразилія) 155 держав, в тому числі й Україна, під­писали Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату (РКЗК ООН). Вона набула чинності 21 березня 1994 року. Стратегічною метою РКЗК ООН є «досягти стабілізації концентрації парникових газів в атмосфері на такому рівні, який не допускав би шкідливого антропогенного впливу на кліматичну систему», що передбачає поєднання зусиль всіх країн світу для досягнення цієї мети.

Відповідно до вимог Конвенції її Сторони, які є розвинутими краї­нами та країнами з перехідною економікою, мають зобов'язання щодо здійснення політики, спрямованої на обмеження та скорочення викидів парникових газів у порівнянні з рівнями викидів базового, 1990 року. Визнаючи та підтримуючи мету Конвенції, Україна підписала її у червні 1992 р., ратифікувала у жовтні 1996 р. і, згідно із процедурами ООН, є її Стороною з 11 серпня 1997 р.

В 1997 р. на третій сесії Конференції Сторін РКЗК ООН був прийнятий Кіотський протокол, в якому юридично закріплені обмеження викидів парникових газів антропогенного походження в атмосферу. При цьому за­тверджені 6 видів парникових газів та сектори і категорії джерел, за якими буде проводитися облік (додаток А Кіотського протоколу); встановлено 5-річний період (2008-2012 рр.) як перший період дії зобов’язань з по­рівнянням рівнів викидів за цей період з рівнем базового 1990 р. Згідно

статті 3 Кіотського протоколу у першому періоді його дії 38 промисло- во*розвинутих країн зобов’язані скоротити викиди парникових газів на 5%. Перелік країн та їхні диференційовані зобов'язання наведено у додат­ку В Кіотського протоколу. Європейський Союз зобов’язався зменшити викиди на 8%, розподіляючи квоти між державами-членами. Держави повинні виконати свої зобов’язання згідно з Кіотським протоколом до 2008 - 2012 років. Країни мають певну свободу дій у визначенні заходів, спрямованих на зменшення викидів, зокрема, був встановлений режим «торгівлі квотами», що дозволяє розвинутим країнам купувати та про­давати квоти.

Європейський Союз ратифікував Кіотський протокол у травні 2002

року.

В 2000 році Європейська Комісія прийняла Європейську програму зі зміни клімату (ЄПЗК). Мета цієї програми полягає у визначенні та розвитку усіх необхідних елементів стратегії ЄС для імплементації Кіотського про­токолу, а також у забезпеченні зменшення на 8% викидів впродовж 2008 - 2012 рр. — зобов’язання, яке Європейсзкий Союз взяв на себе згідно з Кіотським протоколом.

Питання зменшення викидів тісно пов’язане з промисловою діяльні­стю: зокрема зі зменшенням забруднень від промислових підприємств, використанням чистих технологій.

З .моменту підписання Кіотського протоколу істотного скорочення викидів парникових газів досягнуто лиліе у кількох країнах Євросою- зу — Люксембурзі, Німеччині, Великобританії, Швеції, Данії, а також країнах колишнього соціалістичного табору (у т. ч. у Росії) — у зв’язку з істотним спадом виробництва. Загалом в ЄС протягом 1991 - 2001 року викиди парникових газів скоротилися на 2,3 %, що складає лише трохи більше чверті від того, чого необхідно досягти (скорочення вики­дів на 8 % протягом 2008 - 2012 років). Натомість викиди парникових газів транспортом за цей період зросли на 21 %.

Викиди парникових газів в Україні в 2008 - 2012 рр. мають бути на рівні базового 1990 р. У 1990 р. викиди парникових газів в Україні склали

1. млн. т С0₂ — еквівалента. Основними джерелами викидів були: спалювання органічного палива (76,4 %), енергетика (15,1%), сільське господарство (5,4 %), промислові процеси (3,7 %) та ін. На діоксид ву­глецю припадало 74,2%, метану — 22,6%, закису азоту — 3,2%. Викиди парникових газів непрямої дії були незначні.

Ратифікувавши 4 лютого 2004 р. Кіотський протокол (Закон України від 4.02.04 р. № 430-І\/), Україна взяла на себе зобов’язання в повному обсязі виконувати рішення Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. Кіотського протоколу та сесій Конференції Сторін РКЗК ООН.

Нині в Україні вже діють основні законодавчі акти для виконання зо­бов'язань за РКЗК ООН і Кіотським протоколом. Це Закон України «Про

ратифікацію Рамкової конвенції ООН про зміну клімату»(№ 35/96-ВР від 29.10.1996 р.), Постанова Кабінету Міністрів «Про Міжвідомчу комісію із забезпечення виконання Рамкової конвенції ООН про зміну клімату»(№ 583 від 14.04.1999 р.) і Закон України «Про ратифікацію Кіотського про­токолу до Рамкової Конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату»(№ 430-ІУ від 04.02.2004 р.). Вирішення проблем зміни кліма­ту має узгоджуватись із відповідними положеннями Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища» і «Про охорону атмосферного повітря» та Постановою Верховної Ради України «Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки» (№ 188/98-ВР від 05.03.1998 р.).

У зв’язку з соціально-економічною кризою 90-х рр. та спадом виробництва і, відповідно, зменшенням споживання енергетичних ресурсів Україна достроково і у значно більших обсягах виконала зобов’язання за Кіотським протоколом щодо зменшення викидів парникових газів антропогенного походження в атмосферу. Завдяки зменшенню емісії Україна за обсягом викидів парникових газів серед країн-Сторін додатку 1 РКЗК ООН перемістилася з п'ятого у 1990 р. на 10 місце в 1998 р.. В 1999 р. викиди парникових газів зменшилися до мінімального значення — 368,7 млн. т С0₂-екв. (або до 42,5 % по­рівняно з 1990 р.), а внаслідок зростання обсягів споживання палива почали збільшуватися - до 374,8 в 2000 р. та 389,8 млн. т С0₂-екв. - у 2001 р. (рис. 1.З.). За прогнозом викиди парникових газів в 2010 р. складуть 510,8 -624,3 млн. т С0₂-екв., або 58,1-71,0 % від викидів базового 1990 р.

і

1990 199* 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1993 1999 2000 2001

Роки

ооос

ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ 1

Навчальний посібник 1

БІБЛІОТЕКА 1

БІБЛІОТЕКА 1

Зміст 2

ПЕРЕДМОВА 7

ТЕМА 1 9

ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ЯК НАУКА 9

ТЕМА 2 47

ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА 47

2.2. СУТНІСТЬ ТА РІВНІ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ 60

2.3. ПРИНЦИПИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ 61

2.4. СУТНІСТЬ ТА КРИТЕРІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ 66

ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ 96

3.1. ПОНЯТТЯ ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ І ЙОГО ТИПІВ 96

3.2. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ 103

3.3. КОНЦЕПЦІЯ ПЛАТНОСТІ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ 111

АДМІНІСТРАТИВНІ ВАЖЕЛІ У СФЕРІ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ* 116

ЕКОНОМІЧНІ ІНСТРУМЕНТИ У СФЕРІ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ* 131

щг~ 162

ТЕМА 6 168

ПЛАТА ЗА ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 190

П_с= X [(М„, н₆, К_р6) + (М_п, Н₆, К" КЛ, (7.3) 203

ТЕМА 8 207

ЕКОЛОГО - ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ 266

ТЕМА 10 278

7\ 298

ДОДАТКИ 345

ГЛОСАРІЙ 438

д 442

ц 458

ь Э0С0

с 200.0

⁵ 10С.0 00

• ■ ♦ ■ Викиди парникових газів

Рис. 1.3. Динаміка викидів парникових газів в Україні

%

Проблема зменшення викидів парникових газів тісно пов’язана з проблемою зменшення енергоємності валового внутрішнього продукту (ВВП). У 90-х рр. індекс падіння ВВП значно випереджав індекс спалю­вання первинних енергоресурсів, що призвело до зростання енергоєм­ності ВВП. Це свідчить про те, що на сьогодні ще не вдалося розв’язати проблему реструктуризації промисловості та удосконалення технологій виробництва.

Господарство України є одним із найбільш енергоємних та вутлеце- ємних у світі. Енергоємність ВВП України більш ніж у 12 разів перевищує рівень США, в 26 - Японії та більш ніж у 11 разів середньосвітове значення. Цей показник також у 1,7-5,0 разів вищий, ніж у інших країнах з перехід­ною економікою (рис. 1.4.). Як наслідок, аналогічна ситуація склалася з вуглецеємністю ВВП.

За умови введення в силу Кіотського протоколу та вступу України до СОТ до неї можуть застосовуватися санкції за надмірну енергоємність і вуглецеємність експортної продукції, що негативно вплине на розвиток економіки та добробут населення. Постає нагальна необхідність поси­лення інвестиційної діяльності та забезпечення інноваційного розвитку виробництва.

Країни

Рис. 1.4. Енергоємність валового внутрішнього продукту

В умовах обмежених державних фінансових ресурсів важливого значення набуває, поряд із традиційними формами залучення іноземних інвестицій, використання ринкових механізмів за Кіотським протоколом. Це виконання проектів спільного впровадження та торгівля квотами пар­никових газів. Вони мають стати додатковим джерелом фінансування, завдяки чому можливе не тільки скорочення викидів парникових газів, а й підвищення ефективності використання енергії внаслідок модернізації виробництва та зменшення обсягів імпорту енергоносіїв.

З метою нарощення потенціалу для виконання зобов язань за РКЗК ООН і Кіотським протоколом нині розгорнута активна спів­праця України з Європейською комісією, Європейським банком реконструкції і розвитку, Світовим банком, ООН. Серед країн, що найбільш зацікавлені в співпраці з Україною, стали США, Канада. Данія і Нідерланди.

Це дасть можливість Україні на державному рівні та на рівні окре мих підприємств, компаній прийняти повноцінну активну участь у формуванні нового сегменту світового ринку квот парникових газів, залучити значні фінансові ресурси (іноземні та внутрішні) у вигляді прямих інвестицій для удосконалення технологічних процесів вироб­ництва, забезпечення модернізації економіки країни. При цьому поряд із зменшенням викидів парникових газів антропогенного походжен­ня у атмосферу вирішуватимуться важливі соціальні, економічні та екологічні проблеми: зниження ризиків для здоров'я населення га зменшення безробіття, сприяння інноваційному розвитку національної економіки, покращенню природоохоронної діяльності та поліпшенню стану і збереженню навколишнього природного середовища на те­риторії України.