Коефіцієнт, що враховує господарське значення населеного пункту

Тип населеного пункту	ф
Організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з переважанням аграрно-промисло­вих функцій (районні центри, міста, селища та села)	1
Багатофункціональні центри, центри з переважанням промислових і транспортних функцій (обласні центри, міста обласного підпорядкування, великі промислові та транспортні вузли)	1.25
Центри з переважанням рекреаційних функцій'	1,65

• Якщо населений пункт має одночасно промислове та рекреаційне значення, застосовується коефіцієнт Кф = 1,65.

Коефіцієнт забруднення атмосферного повітря в населеному пункті розраховується за такою формулою:

К^Ц/ГДК, (8.72)

де су- середньорічна концентрація забруднюючої речовини за даними прямих інструментальних вимірів на стаціонарних постах за попередній рік, міліграм/куб. метр; гдк, - середньодобова гранично допустима концентрація і-ої забруднюючої речовини, міліграм/куб. метр.

У разі коли в населеному пункті вимір концентрації забруднюючої речовини не провадиться, а також коли рівні забруднення атмосферного повітря населеного пункту забруднюючою речовиною не перевищують ГДК. значення коефіцієнта Кзі береться таким, що дорівнює 1.

Розрахунок збитків від забруднення поверхневих і підземних вод

та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря

Розрахунок збитків від забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря проводиться на основі показника базової ставки відшкодування збитків у частках не­оподатковуваного мінімуму доходів громадян (далі - НМД) з урахуван­ням відносної небезпечності забруднюючої речовини та інтенсивності Гі викиду або загальної маси викинутої речовини відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання во­дних ресурсів, за такою формулою:

в_ф = Х Знс...пв, (8.73)

Збитки від наднормативного скидання забруднених стоків, виклика­них НС, розраховуються за такою формулою: '

т

Знс = V х Т х (Сс ф х Сд)х]Г(0,003х Аіх п) х ЛхЮ’³_г (8.74)

/■ 1

де V - витрати зворотних вод, куб. метрів/годину;

Т- тривалість наднормативного скидання, годин;

Сс.ф. - середня фактична концентрація забруднюючих речовин у зворотних водах, грам/куб. метр;

Сд - дозволена для скидання концентрація забруднюючих речо­вин, визначена при затвердженні ГДС (ТУС), грам/куб. метр. У разі скидання речовин, не включених до переліку речовин, допустимих для скидання, фактична концентрація яких пере­вищує ГДК для водного об’єкта, що приймає зворотні води, для розрахунку Одбереться таким, що дорівнює ГДК;

0. 003 - базова ставка відшкодування збитків у частках неопо­датковуваного мінімуму доходів громадян, НМД/кілограм (розрахована як середня вартість знешкодження різних за­бруднюючих речовин у частках неоподатковуваного мінімуму доходів за одиницю маси речовини);

А. - показник відносної небезпечності речовин. Визначається як співвідношення 1/Сгдк, де Сгдк - гранично допустима концентрація цієї речовини згідно з Санітарними правилами і нормами N 4630-88 або узагальненим переліком ГДК шкід­ливих речовин для води рибогосподарських водойм.

У разі скидання речовин, для яких не встановлені рівні ГДК або орі­єнтовно безпечні рівні впливу (ОБРВ), показник відносної небезпечності береться таким, що дорівнює 100, а при ГДК - «відсутність*» - 100000.

Для завислих речовин показник відносної небезпечності береться таким, що дорівнює 0,3, а для підприємств, які експлуатують комунальні системи каналізації, -0,1;

п - величина неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у національній валюті;

/і - коефіцієнт, що враховує категорію водного об’єкта;

10'³ - коефіцієнт, що враховує розмірність величин.

Збитки від аварійних залпових скидань забруднених стоків розрахо­вуються за такою формулою:

т

З язе — V х Т х Сс.ф х]Г(0,003хД/х я) _х /?х 10 ³ ^ (3.75)

/=і

де позначення аналогічні тим. що використані у формулі (8.72).

Збитки від скидання сировини та речовим у чистому вигляді розра­ховуються за такою формулою:

З_а = Мх 0,003 хА,х п х Ь, (8.76)

де М - маса скинутої забруднюючої сировини, кілограмів.

Інші показники, аналогічні тим, що використані у формулі (8.72).

Розрахунок збитків від забруднення водного об’єкта сміттям про­вадиться за такою формулою:

З_с = (Мхк_хх 0,17) хА + Тх 0,1, (8.77)

де З_с - збитки від забруднення вод сміттям;

К_х - коефіцієнт, що характеризує ступінь забруднення поверхні води сміттям;

0. 17 - вартість перевезення та утилізації сміття в НМД, оди­ниць;

А_г - показник небезпечності сміття. Визначається як співвідно­шення 1 /ГДК найбільш небезпечної забруднюючої речовини, яка була виявлена в складі скинутого сміття;

Т - термін роботи спецсуден (судна) під час збирання сміття, годин;

0. 1 - вартість 1 години роботи спецсудна в НМД, одиниць;

М - маса сміття (в центнерах), зібраного судном-сміттєзбірни- ком, визначена як добуток множення забрудненої площі Б на середню масу \Л/ср сміття з 1 кв. метра (зібраного в трьох різних місцях забрудненої акваторії на однаковій відстані від її центру - \ЛИ, \Л/2, \Л/3), розраховується за такою фор­мулою:

де в - площа водної поверхні, забрудненої сміттям, кв. метрів.

Загальна сума збитків у разі забруднення водного об'єкта кількома забруднюючими речовинами розраховується шляхом додавання до най­більшої з усіх розрахованих величин суми збитків для інших забруднюючих речовин, помноженої на коефіцієнт 0,15.

Розраховану суму збитків необхідно помножити на коефіцієнт 10 у разі залпового скидання, що призвело до забруднення водного об’єкта в контрольному створі 50 і більше ГДК.

Збитки від забруднення підземних вод розраховуються на базі пи­томого показника збитків у частках НМД з урахуванням відносної еколо­гічної небезпечності забруднюючої речовини та природної захищеності підземних вод.

Фактом забруднення підземних вод є виявлення експертним шляхом за допомогою хіміко-аналітичних методів нафти чи інших забруднюю­чих речовин у пробах підземних вод та в місцях їх виходів на поверхню

землі.

Експертний висновок про забруднення підземних вод можна зроби­ти при виявленні забруднення на поверхні землі, а також при виявленні втрат нафтопродуктів чи інших забруднюючих речовин з місткостей для зберігання чи акумуляції, з продуктопрозодів, інших об’єктів.

Обсяг збитків внаслідок забруднення підземних вод нафтопродукта­ми визначається в розрахунку на 1 куб. метр забруднених вод за такою формулою:

(8.79)

де З_{п в} - обсяг збитків від забруднення підземних вод, гривень;

У_п - питома величина збитків, завданих навколишньому природ­ному середовищу, в НМД;

/1 - розмір НМД;

У₃ - об’єм забруднених підземних вод, куб. метрів; і - коефіцієнт, який враховує природну захищеність підземних вод:

для ґрунтових - 1,

для міжпластових безнапірних - 1,3,

для міжпластових напірних (артезіанських) - 1,6.

Об’єм забрудненої частини водоносного горизонту (комплексу) розраховується за такою формулою:

У₃ = Гхтхп_а,

де Г- площа забруднення, кв. метрів;

т - середня потужність забрудненої частини водоносного гори­зонте, метрів;

п - активна пористість водонасиченої товщі, частки одиниці (табл. 8.4.).

У разі, коли обчислюються збитки у розрахунку на 1 тонну, застосо­вується така формула:

З_п.ш. = ^хпхМхі, (8.81)

де У₃ - об’єм забруднених підземних вод, куб. метрів;

П - розмір НМД;¹

М - маса скинутої забруднюючої сировини, кілограмів;

і - коефіцієнт, який враховує природну захищеність підземних вод: для ґрунтових - 1,

для міжпластових безнапірних - 1,3,

для міжпластових напірних (артезіанських) - 1,6.

Питома величина екологічних збитків Уп розраховується відповідно до таблиці 8.6. за наявності інформації про об’єм забруднених підземних вод або до таблиці 8.7., якщо маса нафтопродуктів відома.

Розрахунок величини збитків унаслідок забруднення підземних вод іншими речовинами (крім нафтопродуктів) здійснюється шляхом вве­дення до формул (8.78) та (8.79) коефіцієнта, який враховує екологічну небезпечність забруднюючої речовини (Кі), за такою формулою:

К_і = 0,05 / ГДКр (8.82)

де гдк- величини граничнодопустимої концентрації або безпечного рівня впливу і-ої забруднюючої речовини.

Розрахунок збитків від забруднення земель несільськогосподарського призначення

Збитки від забруднення землі нафтопродуктами розраховуються аналогічно до збитків від забруднення підземних вод на базі питомого показника збитків у частках НМД з урахуванням відносної еколог чної не­безпечності забруднюючої речовини та природної захищеності підземних вод у розрахунку на 1 тонну нафтопродуктів за такою формулою:

' У частках НМД.

З = У хпхМхі,

<

Г8.83>

р л

де З_ф - обсяг збитків від забруднення поверхні землі та ґрунтів, гривень;

У_п - питома величина збитків, завданих навколишньому природ­ному середовищу, в НМД;

П - розмір НМД. гривень;

М - маса скинутої забруднюючої сировини, кілограмів;

%

/. - коефіцієнт, який враховує природну захищеність підземних вод:

для ґрунтових - 1,

для міжпластових безнапірних - 1,3,

для міжпластових напірних (артезіанських) - 1,6

Розрахунок величини збитків унаслідок забруднення земель іншими (крім нафтопродуктів) речовинами проводиться шляхом введення до формули (50) коефіцієнта, який враховує екологічну небезпечність за­бруднюючої речовини (К.).

Тобто, розрахункова формула така:

(8.84)

К=0,05/ГДК., ГДК_< - величина граничнодопустимої концентрації або безпечного рівня впливу і-ої забруднюючої речовини;

У_п - питома величина збитків, завданих навколишньому природ­ному середовищу, в НМД;

П - розмір НМД, гривень;

У₃ - об’єм забруднених підземних вод, куб. метрів; і - коефіцієнт, який враховує природну захищеність підземних вод: для ґрунтових - 1,

для міжпластових безнапірних - 1,3,

для міжпластових напірних (артезіанських) - 1,6

Виявлення факта безпосереднього забруднення земель здійснюється візуально та за допомогою хіміко-аналіт/ічних досліджень проб ґрунтів.

Маса (об’єм) забруднюючих речовин, які потрапили на поверхню зем­лі, встановлюється документально чи шляхом прямих натурних замірів.

В умовах повного насичення шару ґрунту рідкими забруднюючими речовинами їх обсяг може бути розрахований за такою формулою:

де V- об’єм забруднюючих речовин, куб. метрів;

Я’- площа забруднення, кв. метрів;

Н - глибина просочування, метрів; и - дефіцит насичення, у частках від одиниці.

Чинним законодавством передбачено, що стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища не звільняє під­приємства від відшкодування збитків, завданих порушенням природоо­хоронного законодавства.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Концептуальні засади еколого-економічного збитку.

2. Поняття еколого-економічного збитку.

3. Методичні підходи до визначення еколого-економічного збитку.

4. Відшкодування збитків, завданих порушенням природоохорон­ного законодавства.

5. Методика визначення еколого-економічного збитку.