Базові нормативи плати за користування надрами для видобутку окремих корисних копалин

Корисні копалини	Плата за одиницю погашених запасів, грн./тонну
Залізна руда для збагачення	0,07
Залізна руда багата	0,1
Марганцева руда	0^17
Бентонітова глина	0.08
Глина вогнетривка	0,06
Каолін вторинний	0,06
Доломіт	0,05
Флюсовий вапняк	0,03
Кварци г та пісок кварцовий для меіалургії	0,05
Пісок формувальний	0,04
Кварцит для виробництва	0,07

В основу встановлення нормативів плати для різних видів корисних копалин покладено комплекс методологічних процедур, який включає:

• узагальнення світового досвіду застосування цих платежів, передусім країн із близькою питомою вагою гірничовидо- бувного комплексу у структурі економіки (Канада, США, ПАР. Австралія);

• апріорну оцінку очікуваного обсягу надходжень від платежів у системі макроекономічних показників, на рівні 0,5-1% доходів зведеного бюджету;

• оцінку потреб у коштах для фінансування геоекологічних робіт.

Для визначення відносного рівня нормативів плати на основі експерт­них методів проведена інтегральну ресурсно-економічну оцінка рейтингу різних видів корисних копалин.

Установлення інтегрального ресурсно-економічного рейтингу корис­них копалин залежно від їх видів базувалося на врахуванні наступного переліку ознак:

• стратегічне значення конкретного виду мінеральної сировини;

• ступінь її дефіцитності на державному та міжнародному рівні;

• інвестиційний ризик;

• експортний потенціал;

• технологічність видобутку та переробки;

• технічний рівень підприємств;

• екологічність;

• попит на продукцію на внутрішньому ринку;

• стан основних виробничих фондів;

• співвідношення внутрішніх та світових цін на мінеральну сиро­вину.

Виходячи з фінансово-економічного стану гірничовидобувних підпри­ємств, визнано за доцільне поетапне запровадження базових нормативів плати. Відповідно ДО цього мис гайовою Кабінету Міністрів України від 9.08.1999 р. № 1440 на період до 2002 р. до базових нормативів плати за користування надрами для видобування корисних копалин було вста­новлено пільговий коефіцієнт (крім нафти, конденсату, газу природного, вугілля кам’яного і бурого, для яких нормативи плати зберігаються на діючому рівні).

Об’єктом справляння плати за користування надрами для видобуван­ня корисних копалин є обсяг фактично погашених у надрах балансових та позабалансових запасів (обсяг видобутих) корисних копалин, що стимулює підприємство до раціонального використання надр.

При розробці техногенних родовищ плата обчислюється за норма­тивом, встановленим для відповідних видів корисних копалин, з коефі­цієнтом 0,5.

При розробці техногенного родовища підприємством, внаслідок діяльності якого це родовище утворилося, плата не справляється.

Плата за користування надрами не справляється при:

• відпрацюванні погашених запасів, що в процесі розробки родовищ були віднесені у встановленому порядку до катего­рії втрачених у надрах, у тому числі при повторній розробці родовищ;

• використанні гірничо-промислових відходів, що утворюються при переробленні корисних копалин (шлами, пил, шлаки тощо);

• використанні розкривних і супутніх порід, що утворюються при веденні гірничих робіт для видобування корисних копа­лин, які у встановленому порядку не взяті на баланс корисних копалин.

Плата за користування надрами для видобування корисних копалин за обсяги видобутих корисних копалин та обсяги втрат у надрах, що не перевищують нормативні, відноситься до валових витрат виробництва та обігу.

Плата за обсяги понаднормативних втрат корисних копалин, а також за обсяги їх видобування понад встановлені квоти (ліміти) справляється з прибутку, що залишається у розпорядженні підприємств.

Обчислення і внесення плати здійснюються у відповідності до Ін­струкції про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин та «Методики розрахунку платежів за користування надрами для видобування урану, сировини ювелірної (дорогоцінне каміння), ювелірно-виробної (напівдорогоцінне каміння), виробної (виробне каміння) та облицьовувальних матеріалів» і внесених до них змін.