2. Екологічна інформація

Екологічна інформація як інструмент екополітики - це методи вико­ристання знань про довкілля, природні ресурси, технологічні процеси та екологічну безпеку у процесі управління природокористуванням, що призводять до зменшення екологічного ризику. Може бути впливовим інструментом екополітики лише тоді, коли екологічна інформація є до­стовірною, оперативною, повною, доступною і відкритою. Його можна віднести до групи безальтернативних інструментів екополітики.

Частину екологічної інформації природокористувачі споживають у вигляді суспільних послуг, витрати на які відшкодовуються за рахунок коштів державного бюджету або інших суспільних фондів.

У системі екологічної інформації вагоме місце займає статистична звітність. Ця »нфирмація дозволяє аналізувати стан, використання і охо­рону всіх компонентів природних ресурсів, наявність і використання від­ходів виробництва і споживання, екологічну безпеку, а також реагування економічної системи на екологічні впливи і природоохоронні витрати. До­стовірна статистична екологічна звітність дозволяє об’єктивно оцінювати еколого-економічні тенденції в світі, окремих країнах та регіонах.

2. Екологічний облік

Екологічний облік- це інструмент, за допомогою якого здійснюється опис взаємовпливів між довкіллям і економікою за розробленою систе­мою показників. Передбачає облік екологічної шкоди, екологічних послуг, природного капіталу та природоохоронних затрат.

Екологічний облік є необхідним інструментом для розвитку сталого природокористування, трансформації зовнішніх негативних екологічних ефектів в екологічні витрати та прогнозування майбутніх суспільних ви­трат. Він повинен забезпечувати об'єктивною інформацією менеджерів про реальну цінність окремих компонентів природних ресурсів та довкіл­ля. Трудність отримання достовірної екологічної інформації пов’язана зі складною системою екологічного моніторингу та динамічними змінами, що відбуваються в довкіллі під впливом антропогенної діяльності та природних процесів. Без екологічного обліку не може бути ефективного екологічного аудиту.

Екологічний облік є одним із пасивних інструментів екологічної по­літики, але необхідним для функціонування ефективної екополітики і моніторингу її результатів.

2. Екологічне ціноутворення

Екологічне ціноутворення передбачає використання системи ціно­утворення з метою позитивного впливу на довкілля і природні ресурси. Воно включає також ціноутворення на відходи виробництва і споживан­ня, які є об’єктами промислового або непромислового використання; стосується цін на послуги щодо утилізації відходів, що не можуть бути використані як сировина та для інших потреб. Екологічне ціноутворення є інструментом формування так званих «зелених цін», тобто таких, що сприяють оздоровленню довкілля.

2. Екологічна застава

Екологічна застава передбачає внесення застави (грошової суми) на спеціальний рахунок власника природного об’єкта в розмірі потенційної екологічної шкоди, яка може мати місце в процесі його використання (або використання одного із компонентів природного об’єкта). Застава повертається повністю природокористувачу у випадку, коли в процесі використання природного об’єкту не було завдано екологічної шкоди, або повертається їїчастина, коли величина фактичної екологічної шкоди менша від потенційної. Головним чином розповсюджується на продук­цію, що засмічує довкілля на останній стадії життєвого циклу продукції відходами споживання.

Цей інструмент екополітики стимулює попередження забруднення та екологічно зразкову поведінку. Він. крім того, стимулює переробку відходів споживання та удосконалення екологічного менеджменту. За­безпечує трансформацію негативних екологічних ефектів у екологічні витрати впродовж життєвого циклу продукції. Застосовується, голов­ним чином, по відношенню до продукції масового споживання (пляшок, металевих банок тощо). Екологічна застава застосовується в процесі продажу одноразових батарейок, мастил, електронного обладнання, автомобільних шин, холодильників, пральних машин. Є добровільним інструментом екопопітики.