3. Методичні підходи до визначення еколого-економічного збитку

1. Визначення збитків внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів

Визначення оцінки збитків внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів базується на ^Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, завданих державі знгелідок порушення законодавства про охорону та раціональне вико­ристання водних ресурс»в > (надалі - Методика), яка встановлює основні вимоги щодо порядку проведення розрахунку заподіяних збитків і засто­совується при здійсненні державного контролю у галузі охорони та раціо­нального використання водних ресурсів. Розрізняють такі види збитків:

• внаслідок забруднення поверхневих та морських вод;

• внаслідок самовільного водокористування;

• внаслідок забруднення підземних вод.

Розрахунок розмірів збитків, завданих державі внаслідок забруднення юверхневих та морських вод

Об'єми скидів забруднюючих речовин та їх концентрації визначаються на підставі даних обстеження об'єктів та аналізу журналів обліку водо­споживання. водовідведення, роботи каналізаційних насосних станцій і г.п. з урахуванням вимог дозволів на спецводокористування та затвер­джених норм ГДС (ТУС). Визначені при цьому показники включаються б розрахункові формули.

Відбір проб зворотних вод чи забруднюючих речовин, а також води юдного об’єкта для оцінки впливу забруднення здійснюється відповідно іо діючих інструкцій та нормативних актів.

З моменту встановлення факту скиду до повного його припинення іроби відбираються не менше 3-х разів з метою одержання реальної характеристики скидних вод протягом всього періоду скиду.

Допускається одноразовий відбір гроб при скиді забруднюючих ре­човин із суден, плавзасобів, морських надводних та підводних споруд, берегових та інших об'єктів при короткочасному (не більше 12 годин) періоді скиду.

При заздалегідь відомому сталому складі зворотних вод (наприклад, господарсько-фекальні води суден, стічні води міської каналізації) чи забруднюючої речовини дозволяється, як виняток, використання в роз­рахунках попередніх даних про їх склад та якість.

Середня концентрація забруднюючих речовин в стічних водах за період порушення водоохоронного законодавства визначається з усієї сукупності відібраних і підданих хімічному аналізу проб стічної води і обчислюється за формулою (8.2):

п

С_с = — (8.2)

п

де С_с - середня концентрація, береться як розрахункова при виз­наченні збитків, г/м³;

С. - концентрація забруднюючої речовини у відібраній пробі,

г/м³;

п - кількість відібраних проб.

Об'єм стічних вод з суден, плавзасобів і водних споруд розрахову­ється за формулою (8.3):

IV«. =0,9 * IV _е - - И/_С7 „;, (8.3)

де \М_зв - об’єм забраної води, м³;

IV,- об'єм невикористаної води, мЗ;

И/_ств - об'єм стічної води в ємностях водного транспорту або зданої на очисні споруди, м³;

0,9- коефіцієнт, що враховує нормативні витрати води.

При відсутності даних про кількість скинутої нафти чи інших забруд­нюючих речовин їх маса (Мі) визначається за формулою (8.4):

М. = (М_р -М_ф) 8- 10 ³+ (С_р - С_{ф к}) • V* 10 ⁶ (8.4)

де М. - маса нафти (нафтопродуктів), які потрапили у воду, т;

М_р - маса нафти (нафтопродуктів) на 1 м² поверхні води, г/м²;

М_ф - фоновий показник маси нафти (нафтопродуктів) у воді на м^? поверхні води, г/м²;

в - площа розливу нафти, м²;

С_р - концентрація розчиненої у воді нафти на глибині п, г/м³;

С_фк- фонова концентрація розчиненої у воді нафти, г/м³;

V- об’єм забрудненої води, м³, визначається за формулою:

• = S^h, (8.5)

де /ї - глибина поширення нафти у воді, м.

Площа розливу нафти 5 може бути визначена одним чи декількома способами, наприклад, за результатами аерозйомки або за проведе­ними інспектором визначеннями маси нафти на одиницю площі (1 м²), за іншим виглядом нафтової плівки у відповідності табл. 8.3 та оцінками геометричних розмірів плями нафти.

Таблиця 8.3