Значення коефіцієнтів Кх, що характеризують ступінь забруднення поверхні води сміттям

Кх	Дані для експертизи
1	Чиста водна поверхня на відкритій акваторії площею 100 кв. метрів, є окремі невеликі плями дрібного сміття загальною площею не більш як 0,01 ке. метра
2	На площі 100 кв. метрів відкритої акваторії є окремі невеликі плями дрібного сміття загальною площею не більш як 1 кв. метр, окремі предмети з розміра­ми у будь-якому напрямку не більш як 25 сантиметрів
3	На площі 100 кв. метрів відкритої акваторії є окремі невеликі плями дрібного сміття загальною площею не більш як 2 кв. метрів, окремі предмети з розмі­рами у будь-якому напрямку не більш як 60 сантиметрів
4	На площі 100 кв. метрів відкритої акваторії є плями сміття загальною площею до 5 кв. метрів, окремі предмети розміром до 1 метра, скупчення сміпя в тупиках, у навітряній стороні причалу при розширенні забрудненої смуги до 0,5 метра
5	На площі 100 кв. метрів відкритої акваторії є скупчення сміття загальною площею до 10 кв. метрів, окремі предмети розміром до 1,5 метра, скупчення сміття в кутах, тупиках і у навітряній стороні причалу при розширенні забруд­неної смуги до 1 метра
6	На площі 100 кв. метрів відкритої акваторії є скупчення сміття загальною площею понад 10 кв. метрів, великі предмети розміром понад 1,5 метра, скупчення сміття в кутах, у навітряній стороні причалу при розширенні за­брудненої смуги понад 1 метр

Загальна сума збитків при одночасному забрудненні водногаоб'ек та декількома забруднюючими речовинами (але однією юридичною ч; фізичною особою) визначається додаванням до найбільшої з усіх розра хованих величин збитків суми збитків для інших забруднюючих речовин помноженої на коефіцієнт 0.15.

У разі залпового скиду, що призвів до забруднення водного об’єкта і контрольному створі до 50 і більше ГДК, розрахована сума збитків пом ножується на коефіцієнт 10.

Сума збитків може бути зменшена, якщо винним були вжиті заході щодо ліквідації наслідків забруднення водного об'єкта (збирання, знеш кодження забруднюючої речовини тощо).

У випадку вжиття заходів з ліквідацї наслідків забруднення сума збиткіЕ зменшується залежно від кількості зібраної або знешкодженої забрудню­ючої речовини і загального терміну ліквідації наслідків забруднення.

Сума збитків у цьому випадку встановлюється за формулою (8.13):

З₃= З_вс.(1-£-^./Г₃₍) (8.13і

/=1 ^М

де З_з - зменшена сума збитків, в одиницях національної валюти;

З_вс - початкова сума збитків, в одиницях національної валюти;

ДЛЯ. - маса зібраної забруднюючої речовини за кожний відрізок часу ліквідації, т;

М- маса скинутої забруднюючої речовини, т;

К_зі - коефіцієнт зменшення збитків - визначається за таблич­ними данними залежно від терміну ліквідації наслідків забруднення.

Термін ліквідації наслідків забруднення вод розраховується для кож­ного відрізка часу як різниця між:

• терміном, який пройшов з момента початку скиду (якщо він вста­новлений) і терміном закінчення ліквідації наслідків забруднення вод, (7);

• терміном, який пройшов з момента виявлення скиду (якщо момент початку скиду не встановлений) і терміном закінчення ліквідації наслідків забруднення вод.

Якщо одночасно відбувається скид і збір забруднюючої речовини, термін визначається як час роботи технічних засобів.

При самовільному водокористуванні збитки (3 ) розраховуються за формулою (8.14):

де \М - об’єм води при самовільному водокористуванні, м³;

Т - діючі на час порушення тарифи на воду в одиницях націо­нальної валюти за 1 м³.

При забрудненні підземних вод фактом їх забруднення вважається виявлення візуально або за допомогою хіміко-^аналітичних методів на­явності нафти чи інших забруднюючих речовин у пробах підземних вод чи в місцях їх виходів на поверхню землі.

Встановлення факту забруднення є підставою для видання органа­ми Мінприроди припису на виконання інженерно-екологічної розвідки з метою визначення масштабів забруднення підземних вод.

Гідрогеологічні умови є визначальним фактором розвитку процесу забруднення підземних вод, формування ареолу забруднення в місцях розташування джерел забруднення.

Різноманітність гідрогеолог чних умов, обмеженість інформації про них на конкретних ділянках, складність процесів руху підземних потоків та забруднюючих речовин роблятькожний випадок самостійним дослідним завданням для оцінки масштабів забруднення і іідземних вод, яке можна вирішувати шляхом виконання інженерно-екологічних досліджень.

Визначення об'єму V забрудненої частини водоносного горизонту (комплексу) провадиться за формулою (8.15):

• =Г- т • па (8.15)

де Г- площа забруднення м ;

т - середня потужність забрудненої частини водоносного гори - зонта, м;

па - активна пористість водонасиченої товщі, частки одиниці (табл. 8.6.).

Таблиця 8.6

Орієнтовні значення активної пористості водонасичених порід

Мй пп	Назва породи	Активна пористість, па
1	Гравелисто-галечні відкладення	0.28-0.30
2	Круглозернисті піски	0.24-0.26
3	Різнозернисті піски	0.20-0.24
4	Дрібнозернисті піски	0.18-0.22
5	Тонкозернисті піски	0.15-0.19
6	Пилуваті та глинисті піски	0.05-0.15
7	Супіски	0.08-0.10
8	Суглинки	0.05-0.08
9	Тріщинуваті породи (крейда, пісковик, вапняк)	0.04-0.07

У разі відсутності характеристик конкретної водонасиченої породи для розрахунків беруть середні значення наведених інтервалів.

За своїм характером збитки можуть бути прямі (виведення з ладу водозаборів та обладнання, зниження випуску продукції, погіршення її якості, зростання кількості захворювань населення тощо) га непрямі, які можуть проявитися через тривалий час після встановлення факту забруднення підземних вод (генетичні зміни та скорочення тривалості життя людини і тварин, зниження продуктивності сільськогосподарського виробництва тощо).

Відшкодування збитків не звільняє винного в забрудненні від обов’яз­ку проведення робіт, пов’язаних з відновленням якості підземних вод.

Збитки визначаються на основі встановленого факту забруднення підземних вод нафтопродуктами чи іншими речовинами та його мас­штабів.

Величина збитків (З_пв) унаслідок забруднення підземних вод нафто­продуктами розраховується за формулою (8.16):

(8.16)

де У_п - питома величина збитків, спричинених навь иньому се­редовищу, в частинах НМ£. (табл. 8.7.); п - розмір неоподатковуваного мінімуму доходів;

• об'єм забруднених підземних вод, м³;

і. - коефіцієнт, який враховує природну захищеність підземних вод:

/. для ґрунтових - 1.0;

і для міжпластових безнапірних - 1.3;

і для міжпластових напірних (артезіанських) - 1.6.

У розрахунку на 1 тонну нафтопродуктів З_пп визначається за форму­лою (8.17):

(

па п

8.17)

де М - маса нафтопродуктів, т;

У_п - питома величина збитків, завданих навколишньому середо вищу, у частинах НМД (табл. 8.7, 8.8.).

Таблиця 8.7

Питомі величини збитків, завданих забрудненням підземних вод нафтопродуктами, у розрахунку на 1 куб. метр підземних вод

Регіон	Питома вели­чина екологіч­них збитків*	Регіон	Питома вели­чина екологіч­них збитків*
Автономна Республіка Крим	0,0015	Львівська	0,0007
Області:		Миколаївська	0,0043
Вінницька	0,0024	Одеська	0.0047
Волинська	0,0009	Полтавська	0.0009
Дніпропетровська	0,0051	Рівненська	0,0006
Донецька	0,0027	Сумська	0.0007
Житомирська	0,0047	Тернопільська	0,0010
Закарпатська	0.0024	Харківська	0.0013
Запооозька	0,0036	Херсонська	0 0012
Івано-Франківська	0,0051	Хмельницька	0,0012
Київська	0,0006	Чернігівська	0,0003
Кіровоградська	0,0069	Чернівецька	0,0047
Луганська	0,0009

Таблиця 8.8

Питомі величини збитків, заподіяних забрудненням підземних 80Д нафтопродуктами в розрахунку на 1 т забруднюючої речовини

Область	Питомі вели­чини збитків *	Область	Питомі вели­чини збитків *
Вінницька	50,36	Львівська	16,03
Волинська	17,91	Миколаївська	90.39
Дніпропетровська	109,59	Одеська	103,12
Донецька	57,73	Полтавська	17,74
Житомирська	102,43	Рівненська	14,31
Закарпатська	51,77	Сумська	15.34
Запорозька	79,97	Тернопільська	21,77
Івано-Франківська	107,36	Харківська	26,91
Київська	11,057	Херсонська	24.43
Кіровоградська	142,46	Хмельницька	27,30
Автономна Республіка Крим	31,84	Черкаська	36.94
Луганська	19,89	Чернігівська	6,69
		Чернівецька	100,89

* В частинах неоподаткованого мінімуму доходів (НМД)

У разі, коли забруднювач уже відшкодував збитки, але не усунув наслідків забруднення і його ареол поширюється, може бути знову пред’явлено позов на відшкодування. При цьому величина збитків виз­начається також за формулами (8.11) та (8.12), однак замість членів У₃ і М використовуються відповідно (\ґ_3п - V_3n1) і (М_п - М_Пш1), де:

• об'єм забруднених підземних вод на останній час;

• - те ж з попередніх розрахунків;

М_п - маса нафтопродуктів на останній час;

М_п1 - те ж з попередніх розрахунків.

Визначення величини збитків внаслідок забруднення підземних вод іншими (крім нафтопродуктів) речовинами здійснюється введенням множ­ника, який враховує екологічну небезпеку забруднюючої речовини:

0.05

(8.18)

де ГДК- величина граничнодопустимої концентрації або безпечного рівня впливу забруднюючої речовини.

Забруднення підземних вод, як правило, є наслідком забруднення по­верхні землі та ґрунтів. Тому для визначення збитків від безпосереднього забруднення поверхні землі та ґрунтів тимчасово може бурі використана формула (8.16).

Виявлення факту безпосереднього забруднення поверхні землі, ґрунтів здійснюється візуально або за допомогою хіміко-аналітичних визначень проб фунтів, що виконуються хіміко-аналітичною службою територіальних органів Держекоінспекції Мінприроди або залучених для цього спеціальних хімічних лабораторій.

Маса (об’єм) забруднюючих речовин, які потрапили на поверхню зем­лі. встановлюється документально чи прямими натурними замірами.

В умовах повного насичення шару ґрунту рідкими забруднюючими речовинами їх обсяг може бути визначено за формулою (8.19):

V

(8.19)

=F^h^u

де V - об’єм забруднюючих речовин, м³;

Г- площа забруднення, м²;

/і - глибина просочування, м; и - дефіцит насичення, в долях від одиниці.