1. Забруднення атмосферного повітря

Нині у повітряний басейн України зі стаціонарних джерел викидів по­трапляє близько 2 млн. т. У розрахунку на квадратний кілометр території країни стаціонарними джерелами забруднення викидається близько

7. тис. т небезпечних забруднюючих речовин. Багаторазове перевищен­ня середньостатистичного обсягу викидів у розрахунку на квадратний кілометр території країни зафіксовано у Донецькій (у 8,9 рази), Дніпропе­тровській (у 4), Луганській (у 2,5), Івано-Франківській (в 1,5), Запорізькій (в 1,3) областях та м. Києві (у 5 разів).

Найменша щільність викидів спостерігається у Волинській (у 25 раз­ів нижча, ніж у середньому по країні), Херсонській (у 21), Житомирській (у 15), Тернопільській (у 14), Миколаївській (у 13), Одеській (у 10 разів менше) та інших областях.

Шкідливі викиди в атмосферу здійснюють 13,2 тисячі підприємств, серед яких основними забруднювачами є підприємства, підпорядковані Міністерству палива та енергетики, а також Міністерству промислової політики.

У середньому по країні одним підприємством викидається 154,7 тонн шкідливих речовин. Багаторазове перевищення обсягів забруднюючих речовин, викинутих у середньому одним підприємством, спостерігалось у видобутку металевих руд (у 31 разів), металургії (у ЗО), виробництві коксу, продуктів нафтопереробки та ядерного палива {в 11), видобутку кам’яного вугілля (у 10) та виробництві електроенергії, газу та води (у 6 разів).

У більшості промислових міст забруднення атмосферного повітря перевищує граничнодопустимі концентрації за діоксидом азоту, оксидом вуглецю, діоксидом сірки.

Найбільше забруднення повітря спричиняють викиди від стаціонар­них джерел підприємств паливно - енергетичного комплексу та мета­лургії (до31% ), вугільної(до 22%), хімічної та нафтохімічної промисло­вості (до 33%^.

Найбільший рівень забруднення атмосферного повітря спостеріга­ється у містах: Одесі, Луцьку. Слов’янську. Донецьку. Дніпропетровську, Красноперекопську. Черкасах. Маріуполі. Армянську, Єнакієвому. Крама­торську. Макіївці. Дніпродзержинську. Рівному, Рубіжному, Лисичанську, Дзержинську, Сєвєродонецьку.

За даними спостережень Мінприроди України, за останні роки в ат­мосферному повітрі поряд зі зниженням вмісту фенолу, аміаку, бенз(а)- пірену дещо зросли середні концентрації фтористого водню, формаль­дегіду. В атмосферних опадах та сніговому покриві відмічалося незначне підвищення вмісту сульфатів, нітратів, гідрокарбонатів. Перевищення разових гранично допустимих концентрацій (ГДК) у повітрі в п'ять разів спостерігались у містах: за двоокисом азоту - Києві, Кременчузі та Хар­кові. окису вуглецю - Києві, хлористому водню - Красноперекопську та Комсомольську.

Зростання протягом останніх років обсягів викидів небезпечних забруднюючих речовин в атмосферне повітря значною мірою об­умовлено поступовим нарощуванням обсягів виробництва основних видів промислової продукції, відновленням роботи багатьох об'єктів в умовах зношеності основних фондів, недосконалості технологічних процесів базових галузей промисловості, недостатній забезпеченості останніх очисними спорудами для вилучення та утилізації забрудню­ючих речовин.

Найбільшого антропогенного впливу зазнають міста Дніпропетровськ (викинуто у повітря від стаціонарних джерел 118,9 тис. т). Дніпродзер- жинськ (111,2 тис. т), Кривий Ріг (454,9 тис. т), Маріуполь (363,6 тис. т), Донецьк (165.9-тис. т), Дебальцеве (131,9тис. т), Макіївка (103,0тис. т), Бурштин (118,9 тис. т), Запоріжжя (125,7 тис. т), Луганськ (129,9 тис. т).

Понад дев’ять десятих сумарного обсягу забруднюючих речовин (3,7млн.т) викидається в атмосферне повітря підприємствами паливно- енергетичного комплексу, підпорядкованими Мінпаливенерго. а також від акціонерних товариств відкритого типу, створених на базі державних підприємств.

Середньостатистичним підприємством протягом року викидається в атмосферу близько 264 т небезпечних речовин. Аналогічний показник металургійного підприємства у 36 разів більший, ніж у підприємства, що видобуває металеві руди; у 29 - що виробляє кокс, продукти нафтопе­реробки; в 13 - що видобуває кам'яне вугілля, лігніт, торф; в 9 раз - що виробляє електроенергію, газ та воду.

Наявна екологічна ситуація значною мірою обумовлена недостатнім рівнем фінансування природоохоронних заходів, спрямованих на зни­ження рівня забруднення атмосферного повітря.

Свідченням недостатньої ефективності впливу діючих економічних механізмів, зокрема платежів за забруднення атмосферного повітря на стан навколишнього природного середовища є значна частка (22%) небезпечних забруднюючих речовин у загальних обсягах викидів, що потрапили у повітря.