2. Плата за повернені викиди

Плата за повернені викиди - передбачає спеціальне відшкодування забруднювачам довкілля в тому випадку, коли вони за рахунок впро­вадження досконалих природоощадних технологій зменшили шкідливі викиди в атмосферу.

Емпіричним прикладом, який підтверджує ефективність плати за повернені викиди як економічного інструменту екополітики. можна вважати податкову систему Швеції, де він використовується як рин­ковий інструмент, за допомогою якого регулюють викиди N0. Засто­сування його в Швеції дозволило зменшити викиди N0 в атмосферне повітря на 50 %. Як різновидність цього інструменту екополітики можна розглядати технологічні премії за застосування природозберігаючих технологій.

Плата за повернені викиди та технологічні премії за використання природозберігаючих технологій є «м'якими» ринковими інструментами екополітики, які використовуються, головним чином, лише найрозвину­тішими країнами сзіту (США, Японією, Швецією та деякими іншими).

2. Штрафи за порушення

Основна функція цього інструмента екополітики-стимулювання до­тримання норм природокористування, що передбачені чинним законо­давством, екологічними стандартами та адміністративними постановами. Він широко застосовується в країнах Центральної та Східної Європи. Ефективність цього інструменту екополітики оцінюється економістами по-різному. Вважається, що штрафи за екопорушення призводять до зменшення викидів забруднюючих речовин на 50-60 відсотків. Разом з цим, висловлюються думки, що жорсткі штрафні санкції за екопорушення є стримуючим фактором підприємницької діяльності, оскільки вони при­зводять до зростання ризику.

Штрафи за екопорушення не можна віднести до пріоритетних інстру­ментів екополітики. Іх варто застосовувати в тих випадках, коли ринкові інструменти екополітики виявляються недостатньо дієвими. Поєднання штрафів за екопооушення з екологічними та іншими податками в рамках концепції про «подвійні дивіденди» може давати позитивні результати.

У більшості європейських країн штрафи за екопорушення називають платежами за невиконання нормативно-правових вимог.

2. Плата за забруднення довкілля

Плата за забруднення довкілля - це один із видів екологічних пода­тків, що використовується для відшкодування негативних екологічних ефектів, пов'язаних із шкідливими викидами речовин, розміщенням відходів виробництва та шумовим і радіологічним забрудненням. За­стосовується в більшості промислово розвинених країн, а також в деяких країнах, що розвиваються (Бразилії, Мексиці, Китаї та інших). Б Україні введена з 1991 року. За її допомогою можна оподатковувати всі шкідливі викиди речовин у довкілля, трансформувати негативні зовнішні екологічні ефекти в екологічні витрати. Світовий досвід дає підставу стверджувати, ідо за допомогою цього інструменту екополітики можна ефективно оподатковувати лише великих забруднювачів довкілля. Поси­лення стимулюючої функції цього економічного інструмента екополітики досягається шляхом інтеграції з іншими політиками та інструментами екополітики (зокрема, з податком на екологічно шкідливу в споживанні продукцію). Особливо ефективною є інтеграція платежів за забруднення довкілля з інструментами податкової системи в рамках теорії про «под­війні дивіденди»