2. Визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства

Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронно­го законодавства (далі - Методика) розроблена відповідно до Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища*», «Про відходи» та інших нормативно-правових актів.

Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб’єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмі­чення промисловими, побутовими та іншими відходами, І поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності.

Методика застосовується підчас установлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, унаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортуван­ня та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

Методика не поширюється на визначення розмірів шкоди, яка за­вдана земельним ресурсам внаслідок їх радіоактивного і бактеріального забруднення.

Землі вважаються забрудненими, якщо в їхньому складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися у результаті господарсь­кої діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабруд­неного ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).

Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що при­звело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповнова­женими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному ви­падку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За нгявності інформації про кількість (об’єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина проникнення.

При виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічен­ня відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди.

Об'єм відходів (м-³), що спричинили засмічення, встановлюють за об’ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі за­смічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням.

Визначення розмірів шкоди внаслідс< забруднення земельних ресур­сів проводитьсяуповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, про­тягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нор­мативна грошова оцінка земельної ділянки, яка зазнала забруднення.

Розмірною одиницею для розрахунку величини шкоди приймається товща землі в 0,2 м (об’єм ґрунтової маси 2000 м³ на один гектар земної поверхні).

Витрати для здійснення заходів щодо зниження чи ліквідації забруд­нення земель збільшуються залежно від глибини просочування забруд­нюючої речовини у співвідношенні як 10:3 (тобто при збільшенні глибини в 10 разів відносно товщі землі 0,2 м витрати для ліквідації забруднення збільшуються в 3 рази).

Забруднюючі речовини, що спричинили забруднення земельної ді­лянки, поділені на 4 групи небезпечності, основою для визначення яких є величини гранично допустимих концентрацій (ГДК) та орієнтовно до­пустимих концентрацій (ОДК) хімічних речовин в ґрунті (табл. 8.9.).

Розмір шкоди від забруднення земель визначається за формулою (8.20).

^Рш^=АхГоз^хПд^хКз^{х К}Н ^{Х К}ЄҐ <⁸'²⁰)

де Рш - розмір шкоди від забруднення земель, грн.;

А - питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;

Г₀₃~ нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала забруднення (засмічення), грн./м²;

Пд - площа забрудненої земельної ділянки, м²;

К₃ - коефіцієнт забруднення земельної ділянки, що характеризує кількість забруднюючої речовини в об'ємі забрудненої землі залежно від глибини просочування;

К_н - коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини, значення якого визначається за табл. 8.9.

К_ЕГ- коефіцієнт еколого-господарського значення земель виз­начається за табл. 8.10.

Таблиця 8.9

Перелік забруднюючих речовин

Група небез­ печності	Ступінь небезпеки	Перелік забруднюючих речовин (показників вимірювань), що від­повідають групі небезпечності*	Кн
І	Надзвичайно небезпечні (ГДК/ОДК < 0,2 мг/кг)	Бенз-а-пірен, Селен, Кадмій **, Свинец, Миш’як, Стирол, Нафта, Фенол. Нафтопродукти***, Фтор. Ртуть. Цинк	4,0
II	Дуже небезпечні (ГДК/ОДК 0,2-0,5 мг/кг)	Бензол. Нікель, Бор, Сірководень. Кобальт. Сурма. Ксилоли. Толуол, Міць, Хром. Молібден	3,0
III	Помірно небез­печні (ГДК/ОДК 0,5 мг/кг)	Аніонні поверхнево-активні речовини (АПАР), Стронцій, Сульфати, Формальдегід, Аі;етальдегід. Барій, Ванадій. Вольфрам, Марганець. Нітрати	2,5
IV	Інші (рівні ГДК/ ОДК не встанов­лені)	Амоній Хлориди	1,5

Таблиця 8.10

Шкала еколого-господарського значення земель (Кег)

Категорії земель та землі, що підлягають особливій охороні	К
Зона санітарної охорони навколо об’єктів, де є підземні та відкри­ті джерела водопостачання, водозабірні та водоочисні споруди, водоводи, прибережні захисні смуги вздовж морів, річок та на­вколо водойм	5,5
Землі оздоровчого призначення	5.0
Землі природно-заповідного та іншого природоохоронного при­значення*	4,5

Продовження табл. 8.10

Категоріїземель та землі, що підлягають особливій охороні
Охоронна зона навколо особливо цінних природних об’єктів, об'єктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій тощо	4.0
Землі рекреаційного призначення	4,0
Землі історико-культурного призначення	4,0
Особливо цінні землі**	3,5
Землі сільськогосподарського призначення	1,0
Землі житлової та громадської забудови	1.0
Землі лісового фонду	1.0
Землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення	1.0

• У тому мислі земельні ділянки водно-болотних угідь, що не віднесенні до земель лісового і водного фонду

*"* Відповідно до переліку особливо цінних груп ґрунтів, затвердженого »аказом Держкомзему України від 06.10.2003 № 245, зареєстрованного в Мінюст України 28.10.2003 за № 979/8300.

Довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що за­знала забруднення, надають територіальні органи спеціально уповно­важеного центрального органа виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Грошова оцінка земель, за якими не проведено її визначення, здійс­нюється із застосуванням відповідних понижувальних коефіцієнтів до нормативної грошової оцінки угідь, зазначених нижче, за відповідним адміністративним районом (містом обласного підпорядкування):

а) для перелогів - до нормативної грошової оцінки орних земель: 0,95;

б) для лісових земель - до нормативної грошової оцінки сільсько­господарських угідь: 0,7;

в) для полезахисних лісосмуг та насаджень - до нормативної грошової

оцінки орних земель: 0,9;

г) для чагарників - до нормативної грошової оцінки пасовищ: 0,8;

ґ) для забудованих земель - до нормативної грошової оцінки сільсь­когосподарських угідь: 0,2;

д) для заболочених земель - до нормативної грошової оцінки сіно­жатей: 0,5;

е) для відкритих земель - до нормативної грошової оцінки пасо­вищ: 0,5.

Коефіцієнт забруднення земгі (К₃) визначається у залежності від наявності відомостей про об'єм забруднюючої речовини за формулами 8.21 або 8.22

За наявності інформації про об'єм забруднюючої речовини, що про­никла у землю, значення К₃ визначається за формулою (8.21):

* - °»

³" Т_зшхЛ_вх/_п’ ^<8-^2і)

де 0_зр - об’єм забруднюючої речовини, м³;

Т_зш - товща земельного шару, що є розмірною одиницею для розрахунку витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування і дорівнює 0,2 м;

• площа забрудненої земельної ділянки, м²;

І_п - індекс поправки до витрат на ліквідацію забруднення залеж­но від глибини просочування забруднюючої речовини (табл.

8.11.)

Таблиця в. 11

Індекс поправки на глибину просочування забруднюючої речовини (І^

Глибина просочування, м	Іп
см о І о	0,100
0 1 о	0,082
0-0,6	0,070
00 0 1 о	0,060
0-1,0	0,054
0-1,2	0,049
0-1,4	0,044
0-1,6	0,040
0-1,8	0.037
о \ го о	0,033

За наявності інформації лише про масу забруднюючої речовини, що проникла у землю, об'єм забруднюючої речовини (0_ЗР) розраховується за формулою (8.22):

(8.22)

де В_зр - маса забруднюючої речовини, т;

щ_ЗР - відносна густина забруднюючої речовини, т/м³, значення якої визначається за табличними даними.

Я кщо вміст забруднюючої речовини встановлювався за результа­тами інструментально-лабораторного контролю, К₃ визначається за формулою (8.23):

(8.23)

де

С_зр - концентрація (масова частка) забруднюючої речовини за результатами інструментально-лабораторного контролю, мг/кг;

Г_П - товща земельного шару (глибина), на яку зафіксовано про­сочування забруднюючої речовини,.м;

Т_зш - товща земельного шару, що є розмірною одиницею для розрахунку витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування і дорівнює 0,2 м;

/_п - індекс поправки до витрат на ліквідацію забруднення за­лежно від глибини просочування забруднюючої речовини (табл. 8.11.);

К,оз - розрахунковий коефіцієнт, що дорівнює 1000000 мг/кг.

Результат обчислень К₃ за формулами (8.20) або (8.23) заокруглюють і записують до одного знака після коми.

При розрахованому значенні К₃ < 1 його значення приймається рівним 1,0.

Якщо за наявною інформацією розрахувати коефіцієнт забруднення землі (К₃) неможливо, він приймається рівним 1,0.

Значення коефіцієнта небезпечності забруднюючої речовини (К_н) приймається відповідно до груп небезпечності згідно з табл. 8.9.

Якщо в результаті аварійних та інших ситуацій у ґрунт потрапили речовини (сировина) у чистому вигляді (кислоти, луги тощо), коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини (К_н) береться рівним 4,0.

Значення коефіцієнта еколого-господарського значення земель (К_ЕГ) береться відповідно до категорії земель, що зазнали забруднен­ня, або їх статусу як таких, що підлягають особливій охороні, згідно з табл. 8.10.

Якщо за шкалою еколого-господарського значення земель (табл. 8.10) забруднена земельна ділянка може бути класифікована за декілько­ма категоріями земель чи статусом охорони, для розрахунків обирається коефіцієнт еколого-господарського значення земель (К_єг) з максималь­ним значенням серед відповідних коефіцієнтів.

Загальний розмір відшкодування при одночасному забрудненні земельної ділянки декіпккома забруднюючими речовинами (але одним суб'єктом господарювання чи фізичною особою) визначається за фор­мулою (8.24):

Р =Р + 0,5 (Р , +Р * + ...+Р ), (8.24)

ш.ззг ш.макс ¹ ’ ш1 ш2 шг/¹ ’ '

де Р_{ш мг} - загальний розмір шкоди від забруднення земельної ділянки декількома забруднюючими речовинами, грн.;

Р_шмлкс “ максимальний із усіх розрахованих окремо для кожної забруднюючої речовини розмірів шкоди від забруднення земельної ділянки, грн.;

Р_ш1, Р_ш2, та Р_шп - розраховані розміри шкоди від забруднення зе­мельної ділянки іншими забруднюючими речовинами, грн.

Визначення розмірів шкоди внаслідок засмічення земель обчислю­ються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є норма­тивна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена.

Відходи, що спричинили засмічення земельної ділянки, класифі­куються за 4 класами небезпеки згідно з ДСанПіН 2.2.7.029-99 «Дер­жавні санітарні правила і норми. Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення класу їх небезпеки для здо­ров'я населення»», що затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.99 N 29, чинними нормативними документами у сфері поводження з відходами (табл. 8.12,).

Таблиця 8.12

Коефіцієнти небезпеки відходів (К_нв)

Клас небезпеки	Ступінь небезпеки	к.
І	Надзвичайно небезпечні	3.0
II	Високо небезпечні	2.0
III	Помірно небезпечні	1,5
IV	Малонебезпечні	1.0

Віднесення відходів, що спричинили засмічення земельної ДІЛЯНКИ, до категорії небезпечних (токсичних) відходів здійснюється у відповідності до чинних нормативних документів у сфері поводження з відходами, за­тверджених у встановленому порядку, переліків небезпечних (токсичних) відходів тощо.

Розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за форму­лою (8.25):

^Ршз ~~ А * & * Г₀₃ х П_дз х К₃₃ х К_Н8 х К_£ГУ (8.25)

де

Р_шз-розмір шкоди від засмічення земель, грн.;

А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;

Б- коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами - 100.

^Гоз~ нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн./м²;

^п_Дз ~ ^пл°ща засміченої земельної ділянки, м²;

^зз ~ коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за табл.

8.13.

Кнв “ ^коеФ'>Д‘Єнт небезпеки відходів, який визначається за табл.

8.12.;

К_ЕГ - коефіцієнт еколого-господарського значення земель (табл.8.10)

Таблиця 8.13

Коефіцієнти засмічення земельної ділянки (К^

Ступінь засмічення	Об’єм відходів (0#), куб. м	*33
1	0-5	1.25
2	5-10	1,50
3	10-20	2,00
4	20-50	2,50
5	50-100	3,00
6	Понад 100	4,00

Значення коефіцієнта засмічення земельної ділянки (К₃₃) береться за ступенем її засмічення, визначеного у залежності від об’єму відходів.

Для земель, що засмічені багатотонажними (>10000 т) відходами гірничодобувної промисловості, коефіцієнт засмічення земельної ділянки (К₃₃) береться рівним 1,0.

Значення коефіцієнта еколого-господарського значення земель (К_ЕГ) береться відповідно до категорії земель, що зазнали засмічення, або їх статусу як таких, що підлягають особливій охороні.

Якщо за шкалою еколого-господарського значення земель (табл. 8.10.) земельна ділянка, що зазнала засмічення, може бути класифі­кована за декількома категоріями земель чи особливостями охоро­ни, для розрахунків обирається коефіцієнт еколого-господарського значення земель (К_ЕГ) з максимальним значенням серед відповідних коефіцієнтів.