2. Механізми визначення плати за забруднення природного середовища

Згідно зі ст. 44 Закону « Про охорону навколишнього природного середовища» збір (плата) за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі лімітів викидів і скидів забруднюю­чих речовин в навколишнє природне середовище і розміщення відходів

Ліміти викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє при­родне середовище, утворення і розміщення відходів промислового, сільськогосподарського, будівельного й іншого виробництва та інші види шкідливого впливу в цілому по території Автономної Республіки Крим, областей, міст загальнодержавного значення або окремих регі­онів встановлюються:

а) у випадках, коли це призводить до забруднення природних ре­сурсів республіканського значення, територій інших областей, - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів;

б) в інших випадках - у порядку, що встановлюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, міськими (міст загальнодержавного значення) Радами, за поданням органів спе­ціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів. Порядок встановлення нормативів збору і стягнення зборів за забруднення навколиш­нього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України.

Збори з підприємств, установ, організацій, а також громадян за викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне сере­довище, розміщення відходів та інші види шкідливого впливу в межах лімітів відносяться на витрати виробництва, а за перевищення лімітів стягуються з прибутку, що залишається в розпорядженні підприємств, установ, організацій чи громадян

Порядок встановлення обмежень розмірів зборів за забруднення на­вколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України.)

Згідно зі ст.44 Закону України «Про охорону навколишнього при­родного середовища*» усі підприємства повинні платити за забруднення навколишнього природного середовища.

Розрахунок зборів за забруднення навколишнього природного се­редовища здійснюється згідно з «Інструкцією про порядок обчислення та сплати зборів за забруднення навколишнього природного середови­ща»», затвердженою наказом Мінекоресурсів України від 19.07.99 року №162/379, яка розроблена на основі Законів України: «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про підприємництво». «Про місцеве самоврядування», «Про систему оподаткування», «Про державну податкову службу в Україні», «Про відходи», на виконання Постанови КМУ від 1 березня 1999р. № 303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середо­вища і стягнення цього збору» .

Інструкція визначає єдиний на території України порядок обчис­лення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища (далі - збору), а також відповідальність платників за до­стовірність даних про обсяги викидів в атмосферне повітря забруд­нюючих речовин, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти, розміщення відходів та правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати збору.

Сплата збору не звільняє його платників від сплати інших обов’язко­вих зборів, якщо інше не встановлено законодавчими актами України та міжнародними угодами.

За даною Інструкцією обчислюються суми збору, який справляється за:

• викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин (далі єики- ди) стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;

• скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти (далі скиди);

• розміщення відходів у природному середовищі.

Платниками збору є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно

від форм власності, включаючи їх об’єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розта­шовані на території іншої територіальної громади; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації; постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи в Україні; громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у на­вколишнє природне середовище та розміщення відходів.Якщо платник перестає функціонувати як самостійна юридична особа, то платником збору стає його правонаступник.

Органи Мінекоресурсів разом із органами місцевого самоврядування або з місцевими державними адміністраціями визначають перелік плат­ників збору та подають його до органів державної податкової служби до 1 грудня року, що передує звітному, а також вносять до переліку необхідні зміни до 1 числа місяця, що передує кожному кварталу.

Об’єктами нарахування збору є:

для стаціонарних джерел забруднення - обсяги забруднюючих речо­вин, які викидаються в атмосферне повітря або скидаються безпосеред­ньо у водний об'єкт, та обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах;

для пересувних джерел забруднення - обсяги фактично використаних видів пального, в результаті спалення яких утворюються забруднюючі речовини.

Нормативи збору за забруднення навколишнього природного середо­вища встановлюються як фіксовані суми в гривнях за одиницю основних забруднюючих речовин та розміщених відходів.

Враховуючи місцеві умови, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради за поданням органів Мінприроди можуть збільшувати перелік видів забруднюючих речовин, на які встановлюється збір за викиди і скиди.'

Ліміти викидів стаціонарними джерелами забруднення визначаються для платників збору на підставі затверджених проектів нормативів гра­нично допустимих викидів.

Органи Мінприроди встановлюють ліміти викидів стаціонарними дже­релами забруднення терміном на п'ять років, на підставі затверджених проектів граничнодопустимих викидів за формою, затвердженою Мінпри­роди, і доводять їх платникам збору до 1 червня попереднього року.

Для пересувних джерел забруднення ліміти викидів забруднюючих речовин не встановлюються.

Щорічні ліміти скидів у водні об'єкти загальнодержавного значення для первинних водокористувачів визначаоться у дозволах на спеціальне водокористування, які видають органи Мінприроди.

Щорічні ліміти скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти місцевого значення для первинних водокористувачів визначаються у дозволах на спеціальне водокористування, які видаються місцевими державними адміністраціями, а в містах обласного значення - виконавчими органами рад за погодженням з органами Мінприроди.

Обсяги скидів, пов’язаних із проведенням планового ремонту каналі­заційних мереж і споруд, включаються до загального ліміту скидів. Обсяги та умови проведення таких скидів погоджуються з органами Мінприроди. Збір, який справляється за ці скиди, нараховується як за скиди, що про­водяться в межах установлених лімітів.

У разі перевищення погодженого обсягу скидів та порушення умов їх проведення, пов’язаних з плановим ремонтом каналізаційних мереж і споруд, збір обчислюється як за понадлімітні скиди, а збитки, заподіяні навколишньому природному середовищ/, відшкодовуються в установ­леному законодавством порядку.

Установлення та стягнення збору, який справляється за скиди про­мислових та інших стічних воду системи каналізації, регулюється норма­тивно-правовими актами Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики.

Ліміти на розміщення відходів установлюються терміном на 1 рік і після затвердження місцевою державною адміністрацією доводяться до власників відходів до 1 жовтня поточного року. Ліміти на угворення та розміщення відходів розробляються, затверджуються і переглядають­ся в порядку, затвердженому постановою КМУ від 3 серпня 1998 року №1218 .

За понадлімітні обсяги скидів забруднюючих речовин та розміщення відходів збір нараховується і сплачується в п’ятикратному розмірі.

У разі відсутності в платника затверджених у встановленому порядку лімітів викидів від стаціонарних джерел забруднення, скидів і розміщення відходів збір обчислюється і сплачується в п'ятикратному розмірі.

Контроль за правильністю обчислення збору, дотриманням лімітів викидів, скидів та розміщення відходів здійснюється органами Мінпри­роди.

Контроль за своєчасністю та повнотою сплати збору здійснюється органами державної податкової служби на підставі документальних перевірок.

Документальні перевірки здійснюються органами державної податко­вої служби разом з перевірками, які здійснюють органи Мінекоресурсів, за місцем перебування платника збору.

Повернення та зарахування неправильно сплачених сум збору про­водиться із відповідних фондів охорони навколишнього природного середовища згідно з законодавством України.

Відповідальність і права платників.

Сплата збору не звільняє платників від відшкодування збитків, за­вданих через порушення природоохоронного законодавства.

Платники несуть відповідальність за правильність обчислення сво­єчасну сплату збору, а також за правильність складання і своєчасні по­дання розрахунків органам державної податкової служби та органами Мінприроди згідно з законодавством.

У разі несвоєчасної сплати збору невнесена сума (недоплата) стягу­ється з нарахуванням пені в установленому законодавством порядку.

Платники мають право оскаржити дії посадових осіб органів дер­жавної податкової служби в порядку, встановленому законодавством України.

7.3. ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ ПЛАТИ ЗА ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

На виконання ст. 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» 1 березня 1999 р. була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України №303 «Про затвердження порядку вста­новлення нормативів збору за забруднення навколишньої природного середовищаістягування цього збору». Відповідно до цієї Постанови на території України встановлюються єдині нормативи збору за забруд­нення навколишнього природного середовища, які згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 р. № 303 встановлюють як фіксовані суми в гривнях за одиницю маси основних забруднювальних речовин та розміщених відходів (табл. 7.1—7.3). За розміщення відхо­дів, на які не встановлено клас небезпечності, беруть норматив збору, встановлений за розміщення відходів першого класу небезпечності. За викиди забруднювальних речовин, які не ввійшли до табл. 7.1, слід застосовувати нормативи збору залежно від установленого класу небез­печності певної забруднювальної речовини за табл. 7.4. За викиди, на які не встановлено класи небезпечності (табл. 7.4), слід застосовувати нормативи збору залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу за табл. 7.6.

Таблиця 7.1