- •Тема 1 9
- •Тема 2 47
- •Тема 1
- •Об’єкт та предмет економіки природокористування
- •Мета та основні завдання економіки природокористування як науки
- •Зв’язок курсу «економіка природокористування» з іншими дисциплінами
- •1.4. Значення і роль економіки природокористування в умовах сучасного ринку
- •Сучасні тенденції природокористування в Україні
- •Забруднення атмосферного повітря
- •Виснаження та погіршення якості водних ресурсів
- •Оцінка стану земельних ресурсів
- •Рослинний та тваринний світ
- •Відходи
- •Негативні наслідки зміни клімату
- •Підтоплення територій
- •Руйнівні паводки
- •Техногенна безпека
- •Міжнародні аспекти егі
- •Державна система управління у сфері природокористування та природоохоронної діяльності
- •Правова система управління
- •Функції та ієрархія державноїсистеми екологічного
- •Функції державної системи екологічного управління
- •2.1.3. Органи загального державного управління
- •Сутність та рівні екологічної політики
- •Принципи національної екологічної політики
- •2.4. Сутність та критерії сталого розвитку
- •2.4.1. Місце України в контексті переходу до сталого розвитку
- •Цілі, принципи та завдання сталого розвитку
- •Стратегічні дії для запровадження сталого розвитку
- •Сутність та критерії сталого розвитку.
- •Поняття економічного механізму і його типів
- •Економічна оцінка природних ресурсів
- •Сутність економічної оцінки природних ресурсів
- •Поняття рентної оцінки
- •Методичні підходи до визначення економічної оцінки природних ресурсів
- •Концепція платності природокористування
- •Концепція платності природокористування.
- •Екологічне ліцензування
- •Екологічне нормування і стандартизація
- •Екологічна сертифікація
- •4.4. Екологічна експертиза
- •Тема 5
- •5.1 .Оцінка зарубіжного досвіду
- •Економічні інструменти, що найбільш поширені в країнах Центральної і Східної
- •Інструменти для контролю за забрудненням повітря
- •Інструменти для контролю за виробничим забрудненням
- •Інструменти для контролю за забрудненням повітря
- •Інструменти контролю за забрудненням повітря, зв’язані
- •Інструменти для раціонального використання водних ресурсів
- •Інструменти для регулювання якості води, а саме:
- •Інструменти для управління якістю води, а саме:
- •Інструменти для контролю в області управління відходами
- •Інструменти для контролю раціонального використання ґрунтів, земель (у тому числі сільськогосподарських) і природних
- •Інструменти для охорони біологічної розмаїтості природи
- •6. Інші інструменти
- •Квоти на забруднення
- •Квоти на добування природних ресурсів
- •Плата за повернені викиди
- •Штрафи за порушення
- •Плата за забруднення довкілля
- •Екологічна інформація
- •Екологічний облік
- •Екологічне ціноутворення
- •Екологічна застава
- •Екоконверсія
- •Екологічне оподаткування
- •Цінові інструменти
- •Економічне стимулювання раціонального природокористування
- •Екологічне інвестування
- •Джерела фінансування охорони довкілля в Україні та їх розвиток
- •Екологічне інвестування в країнах Заходу.
- •Природного середовища
- •Фонди охорони навколишнього природного середовища
- •Екологічний лізинг
- •Види платежів (зборів) за використання природних ресурсів
- •Плата за використання земельних ресурсів
- •Ставки земельного податку за видами земельних ділянок у відсотках до їх грошової оцінки
- •Плата за використання водних ресурсів
- •Ресурсів
- •Плата за користування надрами для видобування корисних копалин
- •Базові нормативи плати за користування надрами для видобутку окремих корисних копалин
- •Плата за використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду
- •Порядок розрахунку зборів за спеціальне використання природних ресурсів
- •Розподіл зборів за використання природних ресурсів
- •Сутність плати за забруднення довкілля
- •Механізми визначення плати за забруднення природного середовища
- •Нормативи збору за викиди основних забруднювальних речовин стаціонарними джерелами забруднення
- •Нормативи збору за скиди основних забруднювальних речовин у водні об’єкти, у тому числі в морські води
- •Нормативи збору за викиди забруднювальних речовин стаціонарними джерелами забруднення залежно від класу небезпечності
- •Норматив збору за викиди забруднювальних речовин стаціонарними джерелами забруднення залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу
- •Нормативи збору за скиди забруднювальних речовин у водні об’єкти залежно від їх концентрації
- •Нормативи збору за викиди в атмосферу забруднювальних речовин автомобільним транспортом
- •Нормативи збору за викиди в атмосферу забруднювальних речовин морськими та річковими суднами
- •Нормативи збору за викиди в атмосферу забруднювальних речовин залізничним транспортом
- •Коефіцієнт, що встановлюється залежно від чисельності мешканців населеного пункту
- •Коефіцієнт, що встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту
- •Коефіцієнт, що встановлюється залежно від характеру влаштування місця розміщення відходів
- •Механізми розподілу платежів за забруднення природного середовища
- •Поняття еколого-економічного збитку
- •Значення питомих економічних збитків від викидів 1 т шкідливих речовин в атмосферу, вдол. Сша
- •Значення питомих збитків від скидання 1 т шкідливих речовин у водні джерела, вдол. Сша
- •Механізм відповідальності за порушення природоохоронного законодавства
- •Методичні підходи до визначення еколого-економічного збитку
- •Визначення маси нафти на 1 м2 водної поверхні за зовнішнім виглядом нафтової плівки (середні дані)
- •Значення коефіцієнтів Кх, що характеризують ступінь забруднення поверхні води сміттям
- •Визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства
- •Оцінка збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища
- •Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •Усереднені показники втрат від вибуття трудових ресурсів з виробництва
- •Нормативи збитків для груп лісових угідь за регіонами України (тис. Гривень/гектар)
- •Коефіцієнти продуктивності лісових угідь за типами лісорослинних умов
- •Коефіцієнт, що враховує господарське значення населеного пункту
- •Тема 9
- •Еколого-економічне обґрунтування природоохоронних заходів
- •Ефект 1 ефективність природокористування
- •Методи абсолютної та порівняльної ефективності природоохоронних заходів
- •Тема 10
- •Екологічна складова збалансованого розвитку та охорони навколишнього середовища
- •Поняття та правове забезпечення екологічноїбезпеки
- •Стан природно-техногенної небезпеки в Україні
- •Державна політика в сфері техногенноїта природної
- •Поняття екологізації. Управління процесом екологізації*
- •Тема 11
- •Екологічний менеджмент
- •Система управління навколишнім середовищем
- •Міжнародні стандарти 150-14001 та їх адаптація в Україні
- •Екологічний аудит
- •Поняття та організаційно-правові засади
- •Сфери, види та фінансові механізми проведення екологічного аудиту
- •Міжнародні аспекти в галузі екологічного аудиту
- •Екологічний маркетинг та інжиніринг
- •Екологічне маркування
- •Екологічне страхування
- •Поняття екологічного страхування
- •Світовий досвід екологічного страхування
- •Можливості проведення екологічного страхування в Україні
- •Тема 12
- •Сутність науково-технічного прогресу в сфер! природокористування
- •Передумови впровадження екологічно чистого виробництва в україні
- •Безвідходні технології як основний важіль раціонального природокористування*
- •Ефективність вторинного ресурсокористування
- •Стимулювання екологізаці! нтп у природокористуванні
- •Пріоритетні напрямки впровадження нтп з метою забезпечення сталого розвитку
- •Розділ III. Заходи щодо охорони атмосферного повітря
- •Розділ VII контроль у галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ II форми екологічної експертизи
- •Глава 1. Основні положення
- •Глава 4. Склад та цільове призначення земель україни
- •Глава 7. Економічне регулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів
- •Глава 8. Стандартизація і нормування в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів
- •Глава 10. Види і порядок водокористування
- •Глава 13. Особливості спеціального водокористування та користування водними об’єктами для потреб галузей
- •Глава 1. Основні положення
- •Глава 17. Плата за використання лісових ресурсів та
- •Глава 18. Економічне стимулювання охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів
- •Глава 1. Основні положення
- •Глава 4. Плата за користування надрами
- •Розділ III міжнародне співпраця в галузі екологічного аудиту
- •Економіка природокористування як дисципліна, це:
- •Управління охороною навколишнього природного середовища полягає у здійсненні в цій галузі функцій:
- •Метою управління в галузі охорони навколишнього природного середовища є:
- •Об’єкти екологічної експертизи:
- •Форми екологічної експертизи:
- •Державні стандарти в галузі охорони навколишнього природного середовища визначають:
- •Екологічні нормативи встановлюють:
- •Використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов’язкових екологічних вимог:
- •Стимулювання в системі охорони навколишнього природного середовища - це:
- •Перелік тематичних питань
- •Концепція платності природокористування
- •Сутність та критерії сталого розвитку
Рис.
5.2. Механізм формування дохідної частини
позабюджетних фондів охорони
навколишнього
Економічні
інструменти у сфері природокористування 177
Природного середовища
Національний
екологічним фонд
Платежі
за забруднення навколишнього природного
Середовища
інші
ижсри.'іа надходження коїигік. що
суксрсчаті» .мк< людинііну н основним
задачам дішімюігі І Іацпчіилмюі-о
екологічного <|кчіду
щ
*N1
00
Економіка природокористування
г~Місцевий екологічний фонд
Рис. 5.3. Структура і джерела формування дохідної частини Національного екологічного фонду
внески і кошти від приватизації державного майна (Чехія), інші надходження.
Аналіз роботи екологічних фондів західноєвропейських країн і країн колишнього Радянського Союзу дсзволяє зробити висновок про наявність двох моделей розвитку екологічних фондів:
фонди як провідник природоохоронних інвестицій (західноєвропейський тип фондів);
фонд як каталізатор природоохоронних інвестицій (цей тип фондів переважає в пострадянських країнах ).
Фонди як провідник природоохоронних інвестицій. Цей тип фондів домінує в таких країнах Східної Європи як Польща і Угорщина. При цьому на частку фондів припадає більше як половина природоохоронних інвестицій. Основними чинниками, що забезпечили реалізацію такої форми концентрації значних коштів у фондах, є такі:
високий рівень платежів за забруднення:
переважання принципу кредитування природоохоронних заходів у порівнянні з наданням грантів;
наявність первинного капіталу (конверсія зовнішнього боргу).
Фонди як каталізатор природоохоронних інвестицій. Суть їх
полягає у тому, що безпосередня частка інвестицій фондів у природоохоронну діяльність не перевищує 5-10%.
їх роль як каталізаторів пояснюється такими чинниками:
дуже низький рівень надходжень коштів в екологічні фонди і відповідно обмежена прибуткова база;
недостатня розвиненість у порівнянні з країнами Центральної та Східної Європи ринкових відносин у країнах колишнього Радянського Союзу (криза неплатежів і бартеризація економіки).
Таким чином, екологічні фонди призначені для комплексного вирішення широкої низки екологічних проблем на різних рівнях управління.
В умовах економічної кризи проблема фінансування природоохоронних заходів в Україні набуває особливої гостроти, оскільки під час реформування фінансової системи та її адаптації до ринкових умов були втрачені попередні джерела видатків на природоохоронні потреби.
За останні роки змінилась система фінансування природоохоронних заходів. На зміну переважно державному фінансуванню, що домінувало до початку 1990-х років, приходять нові форми фінансування і фінансові інструменти.
Фонди охорони навколишнього природного середовища
Для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, за рахунок:
а) зборів за забруднення навколишнього природного середовища;
б) частини грошових стягнень за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища та шкоду, завдану порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності згідно з чинним законодавством;
в) цільових та інших добровільних внесків підприємств, установ, організацій та громадян. Розподіл зборів, що надходять до республіканського Автономної Республіки Крим та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, міськими (міста загальнодержавного значення) Радами за поданням органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.
Державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок:
а) відрахувань із місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, розмір яких визначається Верховною Радою України;
б) добровільних внесків підприємств, установ, організацій, громадян та інших надходжень;
в) частини зборів за використання природних ресурсів, розмір яких визначається Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України. Розподіл коштів, що надходять до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів. Кошти місцевих, республіканського Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватись тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров’я населення та стимулювання працівників спеціально уповноважених державних органів у галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів, крім осіб, які мають статус державних службовців, та громадських інспекторів з охорони навколишнього природного середовища, які виявили порушення природоохоронного законодавства і вжили необхідних заходів для притягнення винних до відповідальності, запобігання порушенням природоохоронного законодавства. Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища затверджуються відповідними Радами, а Державного фонду охорони навколишнього природного середовища - Кабінетом Міністрів України. В Україні можуть утворюватись й інші фонди для стимулювання і фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.
Правовий режим екологічних фондів регулюється:
Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року (ст. 47);
Положенням про Державний фонд охорони навколишнього природного середовища у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2006 року № 462.
Фонди охорони навколишнього природного середовища — це спеціалізовані інститути накопичення коштів задля цільового фінансування екологічних потреб.
З 1998 року ці фонди консолідовано у складі бюджетів усіх рівнів: державного бюджету України - державний фонд охорони довкілля;
відповідних місцевих бюджетів - відповідні місцеві фонди охорони довкілля.
Державний фонд охорони навколишнього природного середовища є складовою частиною Державного бюджету України. Фонд створено з метою концентрації коштів і цільового фінансування природоохоронних та ресурсоощадних заходів, пов’язаних з охороною довкілля, які спрямовані на запобігання, зменшення та усунення забруднення навколишнього природного середовища, в тому числі фінансування наукових досліджень з цих питань та заходів, пов'язаних із впровадженням господарського механізму забезпечення охорони довкілля. Фонд формується за рахунок коштів збору за забруднення довкілля та інших коштів, визначених законодавством. Головним розпорядником коштів Фонду є Мінприроди в особі його Міністра.
Поряд із державними джерелами екологічного інвестування широкого використання в Україні набувають і ринкові, такі як екологічний лізинг.
