Рис. 5.2. Механізм формування дохідної частини позабюджетних фондів охорони навколишнього

Природного середовища

Економічні інструменти у сфері природокористування 177

Національний екологічним фонд

Платежі за забруднення навколишнього природного Середовища

інші ижсри.'іа надходження коїигік. що суксрсчаті» .мк< людинііну н основним задачам дішімюігі І Іацпчіилмюі-о екологічного <|кчіду

щ

*N1

00

Економіка природокористування

г~

Місцевий екологічний фонд

Рис. 5.3. Структура і джерела формування дохідної частини Національного екологічного фонду

внески і кошти від приватизації державного майна (Чехія), інші над­ходження.

Аналіз роботи екологічних фондів західноєвропейських країн і країн колишнього Радянського Союзу дсзволяє зробити висновок про наявність двох моделей розвитку екологічних фондів:

• фонди як провідник природоохоронних інвестицій (західноєвро­пейський тип фондів);

• фонд як каталізатор природоохоронних інвестицій (цей тип фондів переважає в пострадянських країнах ).

Фонди як провідник природоохоронних інвестицій. Цей тип фондів домінує в таких країнах Східної Європи як Польща і Угорщина. При цьому на частку фондів припадає більше як половина природоо­хоронних інвестицій. Основними чинниками, що забезпечили реалі­зацію такої форми концентрації значних коштів у фондах, є такі:

• високий рівень платежів за забруднення:

• переважання принципу кредитування природоохоронних заходів у порівнянні з наданням грантів;

• наявність первинного капіталу (конверсія зовнішнього боргу).

Фонди як каталізатор природоохоронних інвестицій. Суть їх

полягає у тому, що безпосередня частка інвестицій фондів у природоо­хоронну діяльність не перевищує 5-10%.

їх роль як каталізаторів пояснюється такими чинниками:

• дуже низький рівень надходжень коштів в екологічні фонди і відповідно обмежена прибуткова база;

• недостатня розвиненість у порівнянні з країнами Центральної та Східної Європи ринкових відносин у країнах колишнього Радянського Союзу (криза неплатежів і бартеризація еконо­міки).

Таким чином, екологічні фонди призначені для комплексного вирішен­ня широкої низки екологічних проблем на різних рівнях управління.

В умовах економічної кризи проблема фінансування природоо­хоронних заходів в Україні набуває особливої гостроти, оскільки під час реформування фінансової системи та її адаптації до ринкових умов були втрачені попередні джерела видатків на природоохоронні потреби.

За останні роки змінилась система фінансування природоохоронних заходів. На зміну переважно державному фінансуванню, що домінувало до початку 1990-х років, приходять нові форми фінансування і фінансові інструменти.

3. Фонди охорони навколишнього природного середовища

Для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, за рахунок:

а) зборів за забруднення навколишнього природного середовища;

б) частини грошових стягнень за порушення норм і правил охо­рони навколишнього природного середовища та шкоду, за­вдану порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності згідно з чинним законодавством;

в) цільових та інших добровільних внесків підприємств, установ, організацій та громадян. Розподіл зборів, що надходять до республіканського Автономної Республіки Крим та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, міськими (міста загальнодержавного значення) Радами за поданням органів спеціально уповноваже­ного центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок:

а) відрахувань із місцевих фондів охорони навколишнього природ­ного середовища, розмір яких визначається Верховною Радою України;

б) добровільних внесків підприємств, установ, організацій, громадян та інших надходжень;

в) частини зборів за використання природних ресурсів, розмір яких визначається Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України. Розподіл коштів, що надходять до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, здійс­нюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів. Кошти місцевих, республікансь­кого Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використову­ватись тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров’я населення та стимулювання працівників спеціаль­но уповноважених державних органів у галузі охорони навко­лишнього природного середовища і використання природних ресурсів, крім осіб, які мають статус державних службовців, та громадських інспекторів з охорони навколишнього природного середовища, які виявили порушення природоохоронного зако­нодавства і вжили необхідних заходів для притягнення винних до відповідальності, запобігання порушенням природоохоронного законодавства. Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища затверджуються відповідними Рада­ми, а Державного фонду охорони навколишнього природного середовища - Кабінетом Міністрів України. В Україні можуть утворюватись й інші фонди для стимулювання і фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та забезпечен­ня екологічної безпеки.

Правовий режим екологічних фондів регулюється:

Законом України «Про охорону навколишнього природного се­редовища» від 25 червня 1991 року (ст. 47);

Положенням про Державний фонд охорони навколишнього при­родного середовища у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2006 року № 462.

Фонди охорони навколишнього природного середовища — це спеціалізовані інститути накопичення коштів задля цільового фінансу­вання екологічних потреб.

З 1998 року ці фонди консолідовано у складі бюджетів усіх рівнів: державного бюджету України - державний фонд охорони до­вкілля;

відповідних місцевих бюджетів - відповідні місцеві фонди охорони довкілля.

Державний фонд охорони навколишнього природного сере­довища є складовою частиною Державного бюджету України. Фонд створено з метою концентрації коштів і цільового фінансування природо­охоронних та ресурсоощадних заходів, пов’язаних з охороною довкілля, які спрямовані на запобігання, зменшення та усунення забруднення навколишнього природного середовища, в тому числі фінансування на­укових досліджень з цих питань та заходів, пов'язаних із впровадженням господарського механізму забезпечення охорони довкілля. Фонд форму­ється за рахунок коштів збору за забруднення довкілля та інших коштів, визначених законодавством. Головним розпорядником коштів Фонду є Мінприроди в особі його Міністра.

Поряд із державними джерелами екологічного інвестування широкого використання в Україні набувають і ринкові, такі як екологічний лізинг.