Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Сташків "Право соціального обслуговування".doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Глава 1

Право соціального обслуговування як підгалузь права

31

Вказані методи права соціального обслуговування характе­ризуються:

  • поєднанням загальнодержавного, місцевого (регіонально­го) і локального регулювання, що обумовлено розподільчим характером цих відносин;

  • поєднанням диспозитивного та імперативного способів правового регулювання за домінування диспозитивного, оскіль­ки у праві соціального обслуговування, на відміну від пенсій­ного права, переважають дозвільні норми. Як відомо, складови­ми імперативного методу є припис, а диспозитивного — дозвіл, заборона;

  • поєднанням нормативних і договірних способів впливу. Договірні засади відіграють більш важливу роль і є значно по-ширенішими, порівняно з пенсійним правом;

  • специфікою складних життєвих обставин, які, як прави­ло, не залежать від волі людини і мають вимушений характер;

  • специфікою відповідальності, тобто застосуванням, як правило, правовідновлюючих і правообмежуючих санкцій;

  • специфікою форми захисту. Застосовуються адміністра­тивний (позасудовий) та судовий порядок вирішення конфліктів у сфері надання соціальних послуг.

IV. Система права соціального обслуговування — це науко­во обґрунтований розподіл правових норм, що регулюють су­спільні відносини у сфері соціальних послуг, на окремі однорідні групи та розташування їх у відповідній послідовності залежно від того, яку роль вони відіграють усередині цієї підгалузі права.

Як будь-яка підгалузь права, право соціального обслугову­вання складається із Загальної та Особливої частин. Специфіка цієї підгалузі права полягає у тому, що відбувається інтенсив­ний процес її формування поряд із системою права соціального забезпечення як галузі права. Справа ускладнена відсутністю базового кодифікованого нормативного акта, який би в основних рисах окреслив систему цієї підгалузі права.

У Загальній частині права соціального обслуговування слід перш за все виділити загальні положення підгалузі, які не можна розподілити за правовими інститутами. До них належать норми, що стосуються понятійного апарату підгалузі, предмета право­вого регулювання та основних засад надання соціальних послуг. Далі у цій частині можна виділити такі правові інститути:

  • принципів права соціального обслуговування;

  • суб'єктів права соціального обслуговування, який вклю­чає правосуб'єктність, їхні права та обов'язки у цій сфері су­спільних відносин;

  • юридичних фактів;

  • видів соціальних послуг;

  • джерел (форм) права соціального обслуговування;

  • відповідальності за порушення законодавства про соціаль­ні послуги.

До Особливої частини належать правові інститути, які сто­суються порядку надання окремих видів соціальних послуг. їх найдоцільніше класифікувати за суб'єктами надання соціаль­них послуг чи отримання соціальних послуг.

Систему права соціального обслуговування слід відрізняти від системи законодавства у сфері надання соціальних послуг. Різниця полягає у такому:

  • первинним елементом системи права соціального обслу­говування є норми цієї підгалузі права, структуру яких склада­ють гіпотеза, диспозиція та санкція, а первинним елементом системи відповідного законодавства є стаття того чи іншого нормативного акта;

  • система права соціального обслуговування є первинною стосовно системи законодавства, оскільки остання є похідною від системи права;

  • система цієї підгалузі права — це внутрішня форма підга­лузі права, що поділяється на окремі правові інститути, а сис­тема цього законодавства — це зовнішня форма підгалузі права, закріплена у правових інститутах;

  • система права соціального обслуговування має тільки го­ризонтальну (галузеву) побудову, а система законодавства — вер­тикальну (загальнодержавні, регіональні (місцеві), локальні нормативні акти);

  • законодавство (нормативні акти) у сфері надання соціаль­них послуг орієнтується на підгалузь права і може включати статті, що містять норми, які відносяться до різних галузей пра­ва (адміністративного, фінансового, цивільно-процесуального та ін.), а система права соціального обслуговування містить норми, зорієнтовані лише на цю підгалузь права;

32