- •Глава 1. Право соціального обслуговування як шдгалузь права соціального забезпечення 17
- •Глава 2. Правові засади реабілітації інвалідів 61
- •Глава 3. Забезпечення органами праці
- •Глава 4. Забезпечення інвалідів
- •Глава 5. Санаторно-курортне лікування
- •Глава 6. Соціальне обслуговування фізичних
- •Глава 10. Соціальні послуги, що надаються органами міністерства україни у справах сім'ї, молоді та спорту 384
- •Глава 7. Соціальне обслуговування осіб похилого віку та інвалідів у закладах інтернатного типу системи міністерства праці та соціальної політики україни 218
- •Глава 8. Соціальні послуги, що надаються
- •Глава 9. Соціальні послуги, що надаються
- •Глава 11. Соціальні послуги, що надаються
- •Глава 12. Соціальні послуги, що надаються особам у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витра тами, зумовленими народженням тапохованням 460
- •Глава 13. Соціальні послуги, що надаються
- •Глава 14. Види соціальних послуг,
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •1.2. Поняття права соціального обслуговування, його предмет, методи та система
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •1.3. Принципи права соціального обслуговування
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •1.4. Форми (джерела) права соціального обслуговування
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •1.5. Правовідносини у сфері соціального обслуговування
- •Глава 1
- •III. Зміст правовідносин у сфері соціального обслуговування.
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •2.2. Повноваження органів виконавчої влади у сфері реабілітації інвалідів
- •Глава 2
- •Глава 2
- •2.3. Громадські організації інвалідів
- •Глава 2
- •Глава 2
- •2.4. Поняття інвалідності та її правові наслідки
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •2.5. Складові системи реабілітації інвалідів
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •2.6. Реабілітаційні установи для інвалідів
- •Глава 2
- •2.7. Забезпечення діяльності реабілітаційних установ
- •Глава 2
- •Глава 2
- •2.8. Основні види реабілітації інвалідів
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •2.9. Професійна реабілітація інвалідів
- •Глава 2
- •2.9.2. Працевлаштування інвалідів
- •Глава 2
- •2.9.3. Робоче місце інваліда
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •2.9.4. Органи, що здійснюють працевлаштування інвалідів
- •Глава 2
- •2.9.5. Професійне навчання інвалідів
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •2.10.3. Регулювання робочого часу і часу відпочинку інвалідів
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3
- •Забезпечення населення технічними засобами реабілітації.
- •Забезпечення населення ортопедичним взуттям.
- •3.6. Оплата технічних засобів реабілітації та їх ремонту.
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •3.2. Забезпечення населення технічними засобами реабілітації
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •3.3. Забезпечення населення ортопедичним взуттям
- •Глава 3
- •3.4. Забезпечення інвалідів, пенсіонерів та інших осіб засобами пересування і засобами побутової реабілітації
- •Глава 3
- •Глава 3
- •3.5. Строки виготовлення та ремонту технічних засобів реабілітації, гарантійні зобов'язання підприємств-виробників
- •Глава 3
- •Глава 3
- •3.6. Оплата технічних засобів реабілітації та їх ремонту
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 4
- •Умови забезпечення інвалідів автомобілями.
- •Порядок надання автомобілів.
- •Глава 4
- •4.1. Забезпечення інвалідів автомобілями як вид соціального обслуговування
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •4.2. Умови забезпечення інвалідів автомобілями
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •4.3. Порядок надання автомобілів
- •Глава 4
- •Глава 4
- •4.4. Ремонт і технічне обслуговування автомобілів інвалідів
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5
- •5.1. Санаторно-курортне лікування як вид соціального обслуговування
- •Глава 5
- •5.2. Порядок забезпечення санаторно-курортними путівками
- •Глава 5
- •Глава 5
- •5.3. Порядок видачі путівок до санаторіїв, пансіонатів та будинків відпочинку
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6
- •Глава 6
- •6.1. Організація надання соціальних послуг територіальними центрами соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян
- •Глава 6
- •Глава 6
- •6.2. Надання соціально-побутової допомоги відділеннями соціальної допомоги вдома
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •6.3. Соціальне обслуговування малозабезпечених непрацездатних громадян відділеннями організації надання грошової та натуральної адресної допомоги
- •6.4. Соціальне обслуговування непрацездатних осіб відділеннями соціально-побутової реабілітації
- •6.5. Соціальне обслуговування непрацездатних осіб відділеннями медико-соціальної реабілітації
- •Глава 6
- •6.6. Соціальне обслуговування громадян у стаціонарних відділеннях для постійного або тимчасового проживання
- •Глава 6
- •6.7. Соціальні послуги, що надаються спеціальними житловими будинками
- •6.8. Харчування малозабезпечених громадян у соціальних їдальнях
- •Глава 6
- •Глава 7
- •7.1. Компетенція органів праці та соціального захисту населення щодо надання соціальних послуг особам похилого віку та інвалідам у стаціонарних установах
- •Глава 7
- •Глава 7
- •7.2. Заклади інтернатного типу міністерства праці та соціальної політики україни
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •7.3. Порядок приймання, утримання, відрахування підопічних зі стаціонарних інтернатних установ
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •7.4. Правове регулювання перебування осіб похилого віку та інвалідів у закладах інтернатного типу
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •7.5. Види послуг, що надаються підопічним стаціонарними інтернатними установами
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 8
- •Глава 8
- •8.1. Лікувально-профілактична допомога населенню
- •8.2. Утримання дітей у будинках дитини
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9
- •Глава 9
- •9.1. Соціальні послуги, що надаються
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •9.2. Соціальні послуги, що надаються психологічною службою системи освіти україни
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •9.4. Утримання, навчання та виховання дітей-сиріті дітей, позбавлених батьківського піклування, в інтернатних установах
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •9.5. Утримання, навчання і виховання в інтернатних установах дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •9.7. Навчання, виховання та утримання у загальноосвітніх санаторних школах-інтернатах дітей, які потребують тривалого лікування та реабілітації
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •9.8. Організація діяльності загальноосвітніх шкіл соціальної реабілітації
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •9.9. Організація діяльності професійних училищ соціальної реабілітації
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •9.10. Соціальні послуги, що надаються навчально-реабілітаційними центрами
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 10
- •Глава 10
- •10.1. Організація діяльності з надання соціальних послуг органами міністерства україни у справах сім'ї, молоді та спорту
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •10.3. Здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї
- •Глава 10
- •Глава 10
- •10.4. Передача дітей до прийомної сім'ї
- •Глава 10
- •Глава 10
- •10.5. Влаштування дітей до дитячого будинку сімейного типу
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •10.6. Соціальні послуги, що надаються центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •10.8. Організація соціального обслуговування центрами соціально-психологічної реабілітації дітей
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •10.9. Соціальне обслуговування осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах, центрами соціально-психологічної допомоги
- •Глава 10
- •Глава 10
- •10.11. Надання соціальних послуг
- •Глава 10
- •10.12. Надання соціальних послуг центрами матері та дитини
- •10.13. Видача жінкам пакунків малюка при народженні дитини
- •Глава 10
- •Глава 11
- •11.1. Соціальне обслуговування біженців у пунктах їх тимчасового розміщення
- •Глава 11
- •Глава 11
- •11.2. Соціальне обслуговування бездомних громадян і безпритульних дітей
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •11.3. Соціальна реабілітація осіб,
- •Глава 11
- •11.4. Соціальні послуги, що надаються особам, які відбували покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк
- •Глава 11
- •11.5. Ритуальне обслуговування громадян
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •12.2. Часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв за рахунок коштів фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •12.3. Утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл, дитячих оздоровчих таборів, фінансування позашкільного обслуговування
- •Глава 12
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 14
- •14.1. Професійне навчання незайнятих громадян
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
Глава 14
Види соціальних послуг, що надаються безробітним
561
Психологічні служби шкіл профорієнтаційній роботі приділяють недостатню увагу. У багатьох школах намітилась тенденція до згортання навчально-виробничої бази трудового, професійного навчання та професійної орієнтації. У системі професійної освіти здійснюється перехід від практики профагітації до конкурсного відбору учнів. У вищих навчальних закладах І—IV рівнів акредитації впроваджується тестування абітурієнтів. Певну роботу з профорієнтації проводять соціальні служби для молоді.
Потребують спеціальної уваги особи з особливими потребами. Профорієнтацію з цими особами, які мають обмежену працездатність, здійснюють працівники державної служби зайнятості, а також органів охорони здоров'я, праці й соціального захисту населення. Однак унаслідок організаційної недосконалості діючих структур профорієнтаційна робота із зазначеними групами населення досі не організована на належному рівні.
Сьогодні найбільш повно основні напрями профорієнтаційної роботи з незайнятим та зайнятим населенням регламентуються у діяльності відповідних структурних підрозділів державної служби зайнятості.
Основними напрямами формування та розвитку системи професійної орієнтації населення є: формування правових, соціально-економічних, інформаційно-методичних, матеріально-технічних і фінансових засад розвитку державної системи професійної орієнтації, організація науково-методичного та нормативного забезпечення її функціонування; удосконалення структури управління системою профорієнтаційних підрозділів на загальнодержавному і регіональних рівнях; комплексний підхід до роботи у сфері професійної орієнтації, посилення її соціально-економічної спрямованості; створення мережі недержавних установ та об'єднань, що надають профорієнтаційні послуги; підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації фахівців у сфері професійної орієнтації; оновлення форм і методів профорієнтаційної роботи, визначення її нормативів і стандартів на рівні сучасних вимог; розробка пакета відповідних нормативно-правових документів, необхідних для реалізації Концепції професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації незайнятого населення, і внесення змін до чинних законодавчих актів; організація міжнародного співробітництва у
сфері професійної орієнтації з метою обміну досвідом роботи; створення, розширення та удосконалення існуючих профорієнтаційних підрозділів у системі освіти, соціальних службах для молоді, державній службі зайнятості, на виробництві та в установах соціального захисту населення; підвищення ефективності праці зайнятих професійною орієнтацією фахівців, запровадження дієвих форм їх матеріального та морального заохочення.
Профорієнтаційна робота здійснюється різними відомствами. Основну роботу, спрямовану на сприяння професійному самовизначенню дітей дошкільного віку, підлітків та молоді, яка навчається, виконують соціально-психологічні служби в системі освіти. Профорієнтаційна робота певного спрямування молоддю в період до призову проводиться військовими комісаріатами та організаціями сприяння Збройним Силам України та іншим військовим формуванням України. Медичні аспекти професійної орієнтації підростаючого покоління, особливо підлітків з тим чи іншим видом патології, вирішуються лікарями районних, міських медичних закладів. Профорієнтаційна робота з військовослужбовцями, звільненими у запас у зв'язку зі скороченням Збройних Сил України та станом здоров'я проводиться підрозділами військових комісаріатів. Професійну орієнтацію серед зайнятого населення на підприємствах різних форм власності здійснюють служби соціального розвитку та кадрові служби цих підприємств. Поряд із державною системою профорієнтації створюються бюро та агентства, які надають платні профорієнтаційні послуги громадянам і підприємствам. На загальнодержавному рівні координацію організаційних питань професійної орієнтації дорослого населення та молоді, яка навчається, здійснюють Міністерство праці та соціальної політики України та Міністерство освіти і науки України.
У1992 р. територіальні профорієнтаційні центри для молоді підпорядкувалися Державній службі зайнятості, у межах якої були створені територіальні центри профорієнтації населення. Вже до 1997 р. у системі служби зайнятості функціонували 21 центр профорієнтації (1 республіканський, 17 обласних і 3 міських), 6 відділів профорієнтації центрів зайнятості (5 обласних і 1 міського рівня) та 2 відділи профорієнтації навчально-профорієнтаційних центрів, тобто 29 основних профорієнтаційних
562
підрозділів. Базовим був визнаний Дніпропетровський обласний центр профорієнтації. У міських районних центрах зайнятості діяли майже 100 відділів (секторів) профорієнтації. Унаслідок зниження рівня фінансування системи служби зайнятості й поглиблення соціально-економічної кризи наприкінці 1996 — на початку І997 pp. центри профорієнтації населення ліквідували. Натомість у центрах зайнятості населення були створені відділи (сектори), зазвичай, із кількома спеціалістами з профорієнтації.
У системі Державної служби зайнятості розроблені такі документи, що використовуються у профорієнтаційній роботі: Перелік професій та спеціальностей, які вимагають професійного відбору, Орієнтовний перелік робіт та професій, де є потреба у професійному відборі, Перелік важких робіт із шкідливими та небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, Нормативи чисельності психологів і проф-консультантів державної служби зайнятості населення та ін.
Працівники, які займаються профорієнтацією, розробляють методичні рекомендації для здійснення профорієнтаційної роботи, проводять їх адаптацію, а в окремих випадках — експертизу професійних психодіагностик, розробляють і надають про-фесіографічні матеріали (професіограми, професіокарти, проспекти, листівки, буклети) тощо. Фахівці центрів зайнятості виступають по радіо, телебаченню, на сторінках преси з інформацією з напрямів діяльності Державної служби зайнятості, із роз'ясненнями норм правових актів з питань праці та зайнятості громадян, ознайомлюють громадян із кон'юнктурою професій на ринку праці, потребами в робочій силі за професійно-кваліфікаційним складом, форматом й умовами здобуття професій, спеціальностей та ін.
Відповідно до Єдиної технології обслуговування незайнятого населення профорієнтаційні послуги одержують усі без винятку громадяни, які звертаються до центрів зайнятості населення. З метою реалізації завдань національної та територіальних програм "Діти України" спеціалісти з профорієнтації центрів зайнятості населення обслуговують учнів загальноосвітніх закладів, дітей-сиріт, дітей-інвалідів, учнів спеціалізованих шкіл-інтернатів, підлітків, які стоять чи стояли на обліку, зайнятих і незайнятих.
Види соціальних послуг, що надаються безробітним 563
Нині профорієнтаційна робота в базових центрах зайнятості проводиться у двох секторах: інформаційному і секторі активної підтримки, де надаються послуги з профконсультації, профвідбору, проводяться тематичні семінари, тренінги, психологічне розвантаження як незайнятих громадян, так і спеціалістів центрів зайнятості.
У 2001 р. у системі служби зайнятості нараховувалося 679 профорієнтаційних підрозділів, що включали 5 профінформа-ційних центрів, 55 залів, 176 кабінетів та 443 куточки. Профорієнтаційні підрозділи обладнані: автоматизованими інформаційними банками даних про потребу в робітниках і фахівцях; банками даних про ВНЗ, ПТНЗ; аудіо-, відеоматеріалами; інформаційними столами, стендами, полицями, профінформацій-ними папками; довідково-інформаційним фондом, фондом рекламно-інформаційної продукції. У них є аудіовізуальний сектор для перегляду відеоматеріалів, комп'ютерні місця для самоін-формування та самодіагностики.
Ефективною є форма, при якій громадяни одержують інформацію шляхом самоінформації, а також під час індивідуальних, групових і масових заходів. Переваги самоінформації в тому, що клієнт, не називаючи себе, самостійно вибирає інформацію, яка його цікавить, і форму організації роботи. У його роботу ніхто не втручається і на рішення щодо вибору не впливає.
Роботу з професійної консультації фахівці здійснюють у секторі активної підтримки громадян шляхом проведення бесід, анкетувань, семінарів, тренінгів тощо.
За рівнем адаптації до ринкової економіки профконсультан-ти поділяють незайнятих громадян на три категорії: з високим рівнем адаптації, які сприймають соціально-економічні зміни як об'єктивно детерміновані; з середнім рівнем адаптації; з низькимрівнем адаптації, котрі перебувають у відчаї або у стресовому стані. Перша група непогано орієнтується у світі професій, а остання потребує допомоги.
Для деяких людей втрата роботи — це втрата сенсу життя. Нерідко переорієнтуватися на нові види діяльності їм важко, довготривале безробіття викликає психологічну напруженість, стресовий стан. Основними негативними чинниками є: усвідомлення незайнятості, неможливість реалізувати наявний потенціал; жорсткі вимоги з боку роботодавців, низький рівень мате-
564
ріального забезпечення; соціальна незахищеність; безперспективність тощо. Невдалі спроби працевлаштуватися знижують активність зусиль, спрямованих на подолання труднощів. Це свідчить про необхідність виділити психологічну допомогу в окремий вид послуг, що надаються безробітним. Така допомога включає аутогенне тренування, гетерогенний тренінг, оздоровчі сеанси психоемоційного розвантаження, музичну терапію та ін.
Спеціалісти з профорієнтації здійснюють первинну й поглиблену професійну діагностику та консультування. Профконсуль-таційну роботу проводять за двома основними напрямами: сприяють коригуванню психоемоційного стану людини, її самооцінки та допомагають оволодіти навичками технології пошуку роботи шляхом збирання, аналізу, вибору інформації, спілкування з роботодавцем (безпосередньо, по телефону, складання резюме).
Навчальні тренінги з "Технології пошуку роботи" спрямовані на аналіз реальної економічної ситуації та адаптацію до неї безробітних громадян, конкретизації напрямів збирання, аналізу, вибору інформації з урахуванням індивідуальних характеристик професійних спрямувань, стереотипів поведінки. Тому на заняттях безробітні не просто сприймають і запам'ятовують інформацію, а й аналізують різні проблеми, визначають вагомість їх розв'язання, вибирають найбільш підходящу для себе нову професію, спеціальність, на яку є попит на ринку праці.
Контрольні питання
Які соціальні послуги надаються безробітним?
У іЯ-JCUJC випадках проводиться професійне навчання безробітних?
На яких принципах базується професійне навчання незайнятого населення?
Назвіть основні напрями розвитку системи професійного навчання незайнятого населення.
Які відомства здійснюють управління системою професійного навчання безробітних в Україні?
Види соціальних послуг, що надаються безробітним 565
Назвіть види професійного навчання безробітних.
Розкажіть про порядок направлення безробітних на професійну підготовку або перепідготовку.
Вкажіть види та зміст договорів щодо професійного навчання безробітних.
Розкажіть про порядок вибору навчальних закладів для організації професійного навчання безробітних.
Які є форми сприяння безробітним у працевлаштуванні?
У чому полягає пошук підходящої роботи?
Який порядок організації оплачуваних громадських робіт?
У чому полягає сутність, мета й основні принципи професійної орієнтації населення?
Дайте визначення таких складових професійної орієнтації, як професійна інформація, професійна консультація, професійний добір, професійний відбір, професійна адаптація.
Нормативні акти та література
Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2000 р. № 1533-ІП.
Закон України "Про зайнятість населення" від 1 березня 1999 р. № 803-ХІІ.
Положення про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги у зв'язку із безробіттям, а також умови надання матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки: Затв. пост. Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 р. № 578.
Положення про порядок бронювання на підприємствах, в організаціях і установах робочих місць для працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту: Затв. пост. Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 р. № 578.
Положення про порядок надання безпроцентної позики безробітним для заняття підприємницькою діяльністю: Затв. пост. Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 р. № 578.
566
Положення про порядок організації сезонних робіт: Затв. пост. Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 р. № 578.
Положення про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт: Затв. пост. Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 р. № 578.
Концепція професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації незайнятого населення: Схвалена постановою Кабінету Міністрів України від 1 лютого 1996 р. № 150.
Список сезонних робіт і сезонних галузей: Затв. пост. Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 р. № 278.
Концепція державної системи професійної орієнтації населення: Схвалена постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1994 р. №48.
Положення про відбір навчальних закладів для організації професійного навчання безробітних за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття: Затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 грудня 2002 р. № 639.
Положення про порядок надання Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття послуг із професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації: Затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства освіти і науки України 13 лютого 2001 р. № 53/59.
Порядок надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних: Затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України 10 січня 2001 р. №1.
Порядок надання допомоги у зв'язку із безробіттям, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності: Затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20 листопада 2000 р. № 307.
Інструкція про порядок укладання договорів з навчальними закладами, підприємствами і громадянами, які звернулися в державну службу зайнятості щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації: Затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 22 липня 1999 р. № 120.
Види соціальних послуг, що надаються безробітним 567
Положення про організацію професійного навчання незайнятого населення за модульною системою: Затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 8 липня 1999 р. №113/247.
Методичні рекомендації щодо порядку використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття при організації професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітних: Лист Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України від 31 січня 2002 р.
Методичні рекомендації щодо здійснення контролю за організацією та проведенням професійного навчання незайнятого населення: Лист Державного центру зайнятості від 5 травня 1996 р. № ДЦ-05-711.
Бондарчук К. Стан та напрями вдосконалення профорієнтаційного обслуговування громадян у Державній службі зайнятості // Україна: аспекти праці. — 2004. — № 1. — С. 12—20.
Маршавін Ю. Удосконалення нормативно-правового регулювання зайнятості населення // Україна: аспекти праці. — 2002. — №7. —С 7—10.
21. Мортіков В. Роль інформації у функціонуванні сучас ного ринку праці // Україна: аспекти праці. — 2003. — № 5. — С 3—7.