Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Сташків "Право соціального обслуговування".doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Глава 1

Право соціального обслуговування як підгалузь права

33

— система підгалузі права і система його законодавства не збігаються за обсягом: законодавство може не охоплювати увесь комплекс суспільних відносин, що регулюються під галуззю права, а також містить преамбули, розділи, глави, статті тощо.

1.3. Принципи права соціального обслуговування

Принципи права соціального обслуговування — це основні ідеї, висхідні положення формування, розвитку і функціону­вання цієї підгалузі права. Вказані принципи виводяться із правової матерії. Вони виступають дороговказом для соціальної політики у сфері соціального обслуговування. Такі принципи мають виражати закономірності права соціального обслугову­вання, правову природу цієї підгалузі права та її соціальне при­значення.

У праві соціального обслуговування діють насамперед загаль-ноправові принципи, до яких належать такі: 1) соціальної спра­ведливості; 2) рівноправності громадян; 3) гуманізму; 4) закон­ності; 5) поваги до прав людини; 6) гарантування державного захисту соціальних прав людини.

І. Важливим для права соціального обслуговування є прин­цип соціальної справедливості, ідея якого хвилює людство з давніх-давен. Арістотель досліджував протиріччя між двома типами справедливості в соціальному сенсі: справедливість з позицій однакових можливостей, які надаються індивідуумам незалежно від їхніх індивідуальних і соціальних відмінностей, і справедливість як результат винагороди за особисту працю, успіх. Ці два варіанти отримали назву зрівняльного та роз­подільчого типу справедливості. Між ними постійно потрібно знаходити консенсус, оскільки зрівняльний тип справедливості надає людям однакові можливості, а розподільчий тип справед­ливості враховує особистий вклад кожного у працю. Сьогодні принцип справедливості у соціальній державі має враховувати як зрівняльний, так і розподільчий типи справедливості.

Справедливість у соціальному забезпеченні передбачає:

а) однакове забезпечення осіб з рівними потребами;

б) наявність рівного страхового (трудового) стажу;

в) однаковий ступінь обмеження життєдіяльності;

г) однакову кількість непрацездатних членів сім'ї.

Водночас справедливість означає:

  • необхідність диференціації правового регулювання залеж­но від умов праці, природокліматичної зони, тривалості стра­хового (трудового) стажу, стану здоров'я тощо;

  • гарантування соціального забезпечення у випадку настан­ня передбачених законом складних життєвих обставин;

  • відповідність рівня забезпечення основним потребам лю­дини.

У праві соціального обслуговування прийнятнішим є зрів­няльний тип справедливості, оскільки вказана підгалузь права має справу, як правило, із немічними людьми, які потребують комплексних соціальних послуг однакових для всіх. Розподіль­чий тип справедливості більш притаманний таким підгалузям права, як пенсійне та допомогове право. При соціальному об­слуговуванні справедливим є залучення коштів деяких відомств чи з державного бюджету для надання соціальних послуг понад державні соціальні стандарти і нормативи окремим категоріям осіб, і то з урахуванням суспільної думки. Так, суспільство не­гативно реагує на наявність значної кількості пільг у народних депутатів і держслужбовців і відсутність таких переваг, напри­клад, для педагогічних працівників чи медиків. Непрозорість у соціальному обслуговуванні, передчасність окремих соціаль­них послуг деяким категоріям осіб породжує напруженість у суспільстві, а відповідні норми права сприймаються як неспра­ведливі. Це означає, що з цієї позиції багато норм права не від­повідають принципу соціальної справедливості.

II. Принцип рівноправності громадян у праві соціального

обслуговування трансформується у принцип рівних соціальних прав і можливостей індивідів, які надаються кожному члену суспільства незалежно від його фізичних, психічних, інтелек­туальних та інших особливостей. Особи з обмеженими можли­востями мають право отримувати соціальні блага разом із здо-

34