Глава 7

Соціальне обслуговування осіб похилого віку та інвалідів

243

• на гуманне і з повагою ставлення з боку працівників бу-динків-інтернатів;

• вибір будинку-інтернату з урахуванням можливостей від­повідного регіону та за погодженням зацікавлених головних управлінь праці та соціального захисту населення облдержадмі­ністрацій;

• інформацію про свої права, обов'язки й умови надання соціальних послуг;

• згоду на соціальне обслуговування;

• відмову від соціального обслуговування;

• конфіденційність інформації особистого характеру, що стала відомою працівникові будинку-інтернату при наданні соціальних послуг;

• захист своїх прав і законних інтересів, у тому числі в су­довому порядку.

Мешканці будинків-інтернатів також мають право:

• на забезпечення їм умов проживання, які відповідають санітарно-гігієнічним вимогам;

• догляд, первинну медико-санітарну і стоматологічну до­помогу, що надається в будинку-інтернаті;

• безплатну спеціалізовану допомогу, в тому числі зубопро­тезну (без використання дорогоцінних металів) у державних установах охорони здоров'я, а також на безплатну протезно-ор­топедичну допомогу;

• соціально-медичну реабілітацію та соціальну адаптацію;

• добровільну участь у лікувально-трудовому процесі з ура­хуванням стану здоров'я, інтересів, побажань відповідно до медичного висновку і трудових рекомендацій;

• медико-соціальну експертизу, що проводиться за медич­ними показаннями для встановлення чи зміни групи інвалід­ності;

• вільне відвідування їх адвокатами, нотаріусом, законними представниками, представниками громадських об'єднань і цер­кви, а також родичами та іншими особами;

• надання їм приміщень для відправлення релігійних обря­дів, створення для цього відповідних умов, що не суперечать правилам внутрішнього розпорядку та з урахуванням інтересів віруючих різних конфесій.

Крім названих вище прав, підопічні мають право:

• користуватися особистими речами за погодженням з адмі­ністрацією;

• за їх бажанням тимчасово прийматися на посади молод­шого медичного та обслуговуючого персоналу на загальних під­ставах у конкретному будинку-інтернаті;

• за потреби бути направленими на лікування до відповід­них лікувально-профілактичних закладів Міністерства охорони здоров'я України;

• за їх бажанням бути переведеними до будинку-інтернату іншого регіону за погодженням з відповідними головними управ­ліннями праці та соціального захисту населення облдержадмі­ністрацій;

• на тимчасове вибуття за власним бажанням з будинку-ін­тернату терміном до двох місяців на календарний рік;

• здавати на зберігання адміністрації будинку-інтернату грошові суми, коштовності та цінні папери.

10. Як правило, до будинків-інтернатів приймають осіб, які уже не можуть ні фізично, ні психологічно перебувати у раніше звичному для них соціальному середовищі. За загальним пра­вилом вони доживають у стаціонарних закладах до кінця своїх днів.

Водночас у типових положеннях про будинки-інтернати пе­редбачені підстави для відрахування підопічних зі стаціонарних установ.

Так, відрахування підопічного з будинку-інтернату загаль­ного типу здійснюється згідно з наказом по установі: 1) за осо­бистою заявою підопічного і на підставі довідки про наявність у нього житлової площі або письмової згоди родичів про мож­ливість його утримувати і забезпечувати догляд; 2) при встанов­ленні в інвалідів І або II групи, які не досягли загальновста-новленого пенсійного віку, III групи інвалідності.

Одночасно у п. 3.23. Типового положення передбачено, що за систематичне грубе порушення правил внутрішнього розпо­рядку (вживання алкоголю, наркотичних та інших токсичних препаратів, бійки, самовільну відсутність у будинку-інтернаті без поважних причин понад 10 днів тощо) на підставі рішення колегії Головного управління праці та соціального захисту на-

244