Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Сташків "Право соціального обслуговування".doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Глава 1

Право соціального обслуговування як підгалузь права

21

Під складними життєвими обставинами розуміють обста­вини, що об'єктивно порушують нормальну життєдіяльність особи, наслідки яких вона не може подолати самостійно. Най­частіше ними є інвалідність, часткова втрата рухової активності у зв'язку зі старістю або станом здоров'я, самотність, сирітство, безпритульність, відсутність житла або роботи, насильство, зневажливе ставлення та негативні стосунки в сім'ї, малозабез-печеність, психологічний чи психічний розлад, стихійне лихо, катастрофа. Вони зазначаються у гіпотезі норми права і нази­ваються юридичними фактами. Останні і є підставою виникнен­ня, зміни чи припинення правовідносин у сфері соціального обслуговування.

Безпосередньо соціальним обслуговуванням займаються со­ціальні служби. Це підприємства, установи та організації неза­лежно від форми власності й господарювання, а також грома­дяни, що надають соціальні послуги особам, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допо­моги. Статус соціальних служб мають ті установи й фізичні особи, які надають соціальні послуги безоплатно чи на пільгових умовах. Організації, що надають послуги на комерційній основі, таким статусом не користуються. До соціальних служб нале­жать будинки дитини, будинки-інтернати різних типів, школи-інтернати, територіальні центри соціального обслуговування, тимчасові притулки для дорослих або неповнолітніх тощо.

У Законі України "Про соціальні послуги" невдало викладе­на дефініція соціальних послуг, що розглядаються як комплекс правових, економічних, психологічних, освітніх, медичних, реабілітаційних та інших заходів, спрямованих на окремі со­ціальні групи чи індивідів, які перебувають у складних життє­вих обставинах та потребують сторонньої допомоги з метою поліпшення або відтворення їх життєдіяльності, соціальної адаптації та повернення до повноцінного життя.

Послугою є не певні заходи, а доцільна діяльність у формі корисного ефекту праці, тобто результат господарської діяль­ності. Більш вдалим є визначення комунальних послуг, що ви­кладене у Законі України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 р. Це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведен-

ням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезен­ням побутових відходів у порядку, встановленому законодав­ством. Як бачимо, заходи і результати діяльності знаходяться у різних площинах.

У ст. З Федерального закону Російської Федерації (ФЗ РФ) "Про основи соціального обслуговування в Російській Федера­ції" соціальні послуги розглядаються як дії з надання клієнту соціальної служби допомоги, передбаченої законом. Із цим ви­значенням не можна погодитися. По-перше, особу цікавлять не дії соціальної служби, а кінцевий результат. По-друге, послуги не можна зводити до допомоги.

У цитованому вище проекті Закону України "Про соціальну допомогу" соціальні послуги розглядалися як послуги різних видів, необхідні для адаптації соціально вразливих людей з ме­тою пристосування до наявного середовища, їх реабілітації та можливості жити повноцінним життям, що надаються спеціаль­но підготовленим для цього персоналом. Ця дефініція більш вдала, ніж у Законі України "Про соціальні послуги".

Підводячи підсумок, можна зробити висновок, що соціальні послуги — це результат діяльності соціальних служб, спрямо­ваний на задоволення потреб особи щодо пристосування до на­явного середовища, її реабілітації та можливості жити повно­цінним життям.

До основних рис соціальних послуг належать такі: 1) метою їх надання є подолання складних життєвих обставин; 2) вони надаються на некомерційній основі; 3) як правило, мають не­матеріально-речовий характер діяльності соціальних служб, не-пов'язаної зі зміною й перетворенням форм матерії та сил при­роди; 4) невіддільність процесів виробництва і споживання со­ціальних послуг; 5) неможливість нагромадження, зберігання й транспортування більшості з них.

Перелік основних видів соціальних послуг подано у ст. 5 За­кону України "Про соціальні послуги". Він включає соціально-побутові, психологічні, соціально-педагогічні, соціально-ме­дичні, соціально-економічні, юридичні, інформаційні послуги та послуги з працевлаштування і професійної реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями. Можливі й інші соці­альні послуги.

Соціальні послуги надаються особам, які потрапили у склад­ні життєві обставини. До них відносять пенсіонерів, інвалідів,

22