Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Сташків "Право соціального обслуговування".doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Глава 7

3) роз'яснити заповідачу його права: а) залишити за запові­том усе своє майно або його частку, не виключаючи предметів домашньої обстановки і вжитку, одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, юридичним особам, а також державі; б) позбавити у заповіті права спадкоємства одного, кількох або всіх спадкоєм­ців за законом; в) у разі складання заповіту на користь кількох осіб зазначити в ньому, в яких частинах кожному із спадкоємців заповідається майно; г) у будь-який час змінити або скасувати зроблений ним заповіт, склавши новий.

Заповіт складається і посвідчується у двох примірниках. У ньому повинні бути зазначені місце і час його складання. Прі­звище, ім'я та по батькові заповідача вказуються повністю за паспортом або іншим документом, який встановлює особу грома­дянина. Текст заповіту повинен бути складений так, щоб роз­порядження заповідача не викликало непорозумінь чи сумнівів під час оформлення спадщини.

При посвідченні заповіту викладені в ньому обставини не перевіряються (наявність майна і родинні стосунки). Заповіт посвідчується і є дійсним за відсутності будь-якого майна. У цьому випадку після смерті спадщина не буде оформлена, тобто державна нотаріальна контора не видасть свідоцтво про право на спадщину (видається на реальне майно).

Підопічний має право зробити заповіт на належний йому вклад у банківській установі. У тексті заповіту вказуються номер рахунку, назва і місцезнаходження банківської установи, в якій перебуває на зберіганні вклад.

Після підписання заповіту заповідачем директор (головний лікар) будинку-інтернату посвідчує його. Вказана нотаріальна дія полягає у вчиненні на ньому посвідчувального напису. Коли заповіт підписано на прохання заповідача іншою особою, у по-свідчувальному написі зазначаються причини, через які запові­дач не міг підписати заповіт особисто. Посвідчувальний напис на заповіті вчиняється у день складання заповіту. Його текст може бути надрукований на друкарській машинці (набраний на комп'ютері) або написаний від руки. Підчищення в посвідчу-вальному написі не допускаються.

Дописки та інші виправлення у тексті заповіту застерігають­ся посадовою особою будинку-інтернату у посвідчувальному

Соціальне обслуговування осіб похилого віку та інвалідів 261

написі. Останній розміщується після підпису заповідача на цій самій сторінці або на зворотному боці заповіту чи на окремому аркуші. Він підписується директором (головним лікарем) і скріп­люється гербовою печаткою будинку-інтернату. Інші печатки є недійсними.

У разі, коли посвідчувальний напис розміщується на окре­мому аркуші, а також коли зміст заповіту викладений на кіль­кох аркушах, усі аркуші пронумеровуються та прошнуровують­ся, а їх кількість завіряється підписом посадової особи стаціо­нарної установи і скріплюється гербовою печаткою, про що ро­биться відповідний напис (наприклад: "пронумеровано і про­шнуровано п'ять аркушів").

Заповіт, посвідчений директором (головним лікарем) будин­ку-інтернату, реєструється в спеціальній книзі для реєстрації заповітів. Порядковий номер, за яким заповіт зареєстровано у цій книзі, проставляється у посвідчувальному написі на обох примірниках заповіту.

Книга для реєстрації заповітів має бути прошнурована, а її сторінки — пронумеровані. Кількість сторінок завіряється під­писом директора чи головного лікаря будинку-інтернату та відповідною печаткою.

Один примірник заповіту видається заповідачу, а другий негайно передається до державного нотаріального архіву або до державної нотаріальної контори за місцем знаходження будин­ку-інтернату.

За посвідчення заповітів, прирівнюваних до нотаріально по­свідчених, державне мито не справляється.

5. Поховання підопічних. Громадяни похилого віку та інва­ліди І і II груп влаштовуються до будинків-інтернатів, як пра­вило, доживати свого віку. Термін перебування в інтернаті різ­ний: від 2—3 місяців до кількох десятків років, але врешті-решт виникає запитання, як гідно провести підопічного в останню дорогу.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про поховання та похорон­ну справу" від 10 липня 2003 р. поховання померлих, які про­живали в будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, геріатричних пансіонатах, пансіонатах для ветеранів війни і праці, психоневрологічних інтернатах, дитячих будин­ках-інтернатах, територіальних центрах соціального обслуго-

262