Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Сташків "Право соціального обслуговування".doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Глава 1

Література

  1. Болотіна Н.Б. Право соціального захисту: становлення і розвиток в Україні. — К.: Знання, 2005. — 381 с

  2. Болотіна Н.Б. Право соціального захисту України: Навч. посіб. — К.: Знання, 2005. — 615 с — (Вища освіта XXI сто­ліття).

  3. Бойко М.Д. Право соціального забезпечення України: Навч. посіб. — 3-тє вид., доп. і перероб. — К.: Атіка, 2006. — 380 с.

  4. Сташків Б.І. Теорія права соціального забезпечення: Навч. посіб. — К.: Знання, 2005. — 405 с — (Вища школа XXI століття).

  5. Сташків Б.І. Соціальне обслуговування у системі соціаль­ного забезпечення: правові питання // Право України. — 2005. — №1. —С 76—79.

  6. Ярошенко І.С. Право соціального забезпечення: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 232 с

Глава 2

ПРАВОВІ ЗАСАДИ РЕАБІЛІТАЦІЇ ІНВАЛІДІВ

  1. Державна політика у сфері реабілітації інвалідів.

  2. Повноваження органів виконавчої влади у сфері

реабілітації інвалідів.

  1. Громадські організації інвалідів.

  2. Поняття інвалідності та її правові наслідки.

  3. Складові системи реабілітації інвалідів.

  4. Реабілітаційні установи для інвалідів.

  5. Забезпечення діяльності реабілітаційних установ.

  6. Основні види реабілітації інвалідів.

  7. Професійна реабілітація інвалідів. 2.10. Правове регулювання праці інвалідів.

62

Глава 2

Правові засади реабілітації інвалідів

63

2.1. ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА У СФЕРІ РЕАБІЛІТАЦІЇ ІНВАЛІДІВ

Згідно зі світовою статистикою кількість інвалідів коливаєть­ся у межах 7—10 % від населення країни. Для України цей по­казник становить майже 3 млн осіб (6,3 % населення), із них 150 тис. дітей. За останні п'ять років кількість інвалідів в Україні зросла майже на третину. Лише тих, хто став інвалідом унаслідок Чорнобильської катастрофи, стає щороку, залежно від регіону, більше на 12—21 %. Неухильно зростає й кількість осіб, які ста­ли інвалідами через ендокринні розлади та нещасні випадки.

Причини інвалідності різні: до 84 % — унаслідок загального захворювання, 9,3 % — інваліди з дитинства, 3,7 % — унаслі­док трудового захворювання, 3,4 % — інваліди з числа військо­вослужбовців. За групами хвороб інвалідів у працездатному віці на хвороби системи кровообігу припадає 19,8 %, 16,2 % — он-козахворювання, 13,4 % — травми, отруєння та деякі інші на­слідки дії зовнішніх причин. У причинній структурі дитячої інвалідності перше місце посідають хвороби нервової системи — 24 %1. Усе це вказує на те, що держава мусить вживати заходів для зменшення інвалідності, створювати належні умови жит­тєдіяльності осіб з обмеженими можливостями.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про основи соціальної захи­щеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 р. діяльність держави стосовно інвалідів полягає у створенні правових, еко­номічних, політичних, соціально-побутових і соціально-психо­логічних умов для задоволення їхніх потреб у відновленні здо­ров'я, матеріальному забезпеченні, посильній трудовій та громад­ській діяльності. Соціальний захист інвалідів полягає у надан­ні грошової допомоги, засобів пересування, орієнтації та спри­йняття інформації, протезування, пристосованого житла, у забезпеченні опіки або стороннього догляду, а також пристосу­ванні проектування населених пунктів, громадського транспор­ту, засобів комунікацій і зв'язку до потреб інвалідів.

Політика держави щодо соціального захисту інвалідів базу­ється на таких принципах:

1 Українська газета. — 2005. — 7—13 грудня.

  1. Принцип верховенства закону полягає у тому, що регу­лювання соціального захисту інвалідів здійснюється законо­давством України. У випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачені інші положення, ніж ті, що передбачені законодавством України, застосовують­ся положення, встановлені цими договорами (угодами). Заборо­няється застосування нормативних актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які у будь-який спосіб створюють для інвалідів умови, що обмежують їх права, передбачені законодавством України;

  2. Принцип юридичної рівності й недискримінації полягає у рівності перед законом усіх інвалідів, крім випадків, коли їх обмеження передбачене законодавством України щодо їх діє­здатності; у забороні будь-яких дій, результатом яких є обме­ження прав і дискримінація інвалідів, крім випадків, коли об­меження прав передбачено чинним законодавством; недопусти­мості обмеження дієздатності інваліда без судового рішення;

  3. Принцип захисту інтересів інвалідів полягає у тому, що Україна як держава: забезпечує рівні з усіма іншими громадя­нами можливості інвалідам у реалізації громадянських, еконо­мічних, політичних та інших прав і свобод, передбачених чин­ним законодавством; створює умови для надання інвалідам адрес­ної грошової допомоги та можливості для проходження індиві­дуального санаторно-курортного лікування; забезпечує інвалідів необхідними засобами орієнтації та сприйняття інформації, про­тезування, пересування, в тому числі транспортними засобами; частково компенсує витрати інвалідів на ремонт транспортних засобів; створює необхідні умови для працевлаштування інва­лідів, їх освіти, професійної підготовки та соціально-трудової реабілітації.

Основними напрямами соціальної політики стосовно інва­лідів є:

  1. профілактика інвалідності як система державних заходів з попередження інвалідності;

  2. медико-соціальна експертиза, що базується на нових визна­ченнях інвалідності;

  3. реабілітація інвалідів, спрямована на поновлення здоров'я і особистого статусу інваліда, професійних і соціальних зв'язків;

  4. соціальне обслуговування інвалідів, що передбачає вдоско­налення і розвиток нових форм допомоги і видів послуг;

64