Глава 2

Правові засади реабілітації інвалідів

113

створення умов для занять фізичною культурою і спортом, опла­та навчання та перекваліфікації, створення на робочому місці інваліда належних санітарно-гігієнічних, виробничих і техніч­них умов згідно з індивідуальною програмою реабілітації інвалі­да, випуск для інвалідів спеціальної літератури та аудіозаписів для їх професійної підготовки), працевлаштування інвалідів шляхом створення робочих місць, у тому числі спеціальних ро­бочих місць, а також надання фінансової допомоги на технічне оснащення діючих робочих місць для працевлаштування на них інвалідів та на технічне переоснащення виробництва підпри­ємств, організацій громадських організацій інвалідів з метою створення додаткових робочих місць і працевлаштування на них інвалідів. Фінансова допомога надається лише за наявності відповідного рішення Комісії.

У разі нецільового використання фінансової допомоги, пози­ки або їх частин підприємствами чи створення ними робочих місць для працевлаштування інвалідів у меншій кількості, ніж передбачалось умовами надання позики чи поворотної фінансо­вої допомоги, відповідна сума цих коштів, проіндексована з ура­хуванням рівня інфляції, підлягає поверненню до державного бюджету на підставі відповідного рішення Фонду соціального захисту інвалідів та Комісії (у межах її повноважень).

Порядок сплати адміністративно-господарських санкцій та пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх аку­муляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнсь­ких громадських організацій інвалідів використання цих кош­тів затверджується Кабінетом Міністрів України.

2.9.4. Органи, що здійснюють працевлаштування інвалідів

Працевлаштування інвалідів здійснюють державна служба зайнятості, органи Міністерства праці та соціальної політики України, місцеві ради, громадські організації інвалідів з ура­хуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

Місцеві органи праці та соціального захисту населення:

1. виявляють інвалідів, які бажають працювати і спроможні реалізувати свої здібності та можливості на підставі індивіду­альних програм реабілітації;

2. щомісячно надсилають державній службі зайнятості спи­ски інвалідів, які виявили бажання працювати, із зазначенням професій, спеціальностей;

3. подають державній службі зайнятості заявки на професій­не навчання інвалідів;

4. ведуть інформаційний банк даних про інвалідів, які пра­цюють і бажають працювати.

Державна служба зайнятості:

1. веде облік інвалідів, які звернулися за допомогою у пра­цевлаштуванні;

2. веде облік робочих місць підприємств, на які можуть бути працевлаштовані інваліди;

3. сприяє працевлаштуванню інвалідів, які звернулися з таким проханням, з урахуванням рекомендацій МСЕК;

4. надає консультації інвалідам з питань працевлаштування, умов і оплати праці, професійної підготовки, підвищення квалі­фікації та перепідготовки, можливостей навчання;

5. направляє на професійне навчання непрацюючих інвалідів першої, другої та третьої груп за рахунок коштів Фонду соціаль­ного захисту інвалідів;

6. щоквартально подає місцевим органам соціального захи­сту населення інформацію про працевлаштування інвалідів згідно з формою державної статистичної звітності та первинно­го обліку, затвердженою Міністерством статистики України.

Відділення Фонду соціального захисту інвалідів:

1. розглядають пропозиції підприємств щодо створення до­даткових (понад установлений норматив) робочих місць, при­значених для працевлаштування інвалідів;

2. здійснюють контроль за створенням підприємствами ро­бочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

Підприємства:

1) у межах визначеного нормативу створюють за власні кош­ти робочі місця для працевлаштування інвалідів;

114