Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Сташків "Право соціального обслуговування".doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Глава 2

Правові засади реабілітації інвалідів

107

сприяння спеціальних органів, і створення умов праці для ро­бітників, у яких працездатність з тих чи інших причин пору­шена.

Правове регулювання працевлаштування інвалідів склада­ється з норм таких галузей права: трудове, адміністративне, пра­во соціального забезпечення, цивільне, сімейне, житлове та ін.

У процесі працевлаштування виникають правовідносини між МСЕК та інвалідом з приводу складання індивідуальної програми реабілітації та адаптації інваліда, тобто МСЕК визначає комплекс оптимальних для інваліда реабілітаційних заходів, що включають у себе види, форми, обсяги, терміни і порядок проведення цих заходів. Відповідні правовідносини виникають між інвалідом та районними управліннями праці та соціального захисту населення, між ним і підприємством, де він буде працювати тощо.

Питання про працевлаштування інвалідів виникло після Пер­шої світової війни, а також гостро постало після Другої світової війни, коли необхідно було працевлаштовувати сотні тисяч по­калічених воїнів. До них додались інваліди праці, інваліди з дитинства.

Працевлаштовуючи інваліда, відповідні органи враховують такі обставини: 1) наскільки збережений ступінь працездатності інваліда; 2) можливість виконання ним того чи іншого виду ро­боти; 3) створення для інваліда сприятливих умов застосування його праці.

Формами працевлаштування є: сприяння у влаштуванні на роботу; забезпечення роботою. Під формами організації праці інвалідів розуміють: а) організацію праці інвалідів на підпри­ємствах звичайного типу, але з урахуванням норм, що забезпе­чують полегшені умови праці; б) організацію праці інвалідів на спеціальних підприємствах, у цехах, на дільницях, де все спе­ціально передбачене для застосування праці цих осіб; в) надомну працю інвалідів. Умови і режим праці інвалідів мають відпові­дати індивідуальним програмам їх реабілітації та адаптації.

Працевлаштування є одним з етапів реабілітації інвалідів. Особливість реалізації інвалідами права на працю виявляється в тому, що для них ця можливість об'єктивно обмежена частко­вою працездатністю, протипоказанням окремих видів праці у зв'язку зі станом здоров'я.

Повна реабілітація інваліда після працевлаштування означає:

  1. виконання інвалідом роботи з максимальним використан­ням вироблених раніше професійних навичок (збереження і підвищення кваліфікації);

  2. виконання роботи, що сприяє вияву адаптаційних і ком­пенсаторних можливостей організму;

  3. виконання роботи, яка дає заробіток, що забезпечує по­криття різниці між пенсією та попереднім заробітком;

  4. виконувана робота забезпечує повну соціальну адаптацію особи.

2.9.3. Робоче місце інваліда

Відповідно до п.1 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постано­вою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 р. № 314, робоче місце інваліда — це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації незалежно від форми власності та господарювання, де створені необхідні умови для праці інваліда. Згідно зі ст. 1 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні", робоче місце інваліда — місце або виробнича ділянка постійного або тимчасового перебування особи у процесі трудової діяльності на підприємствах, в установах і організаціях.

Робочим місцем інваліда може бути: а) звичайне робоче міс­це, якщо за умовами праці та з урахуванням фізичних можли­востей інваліда воно може бути використане для його працевла­штування; б) спеціалізоване робоче місце інваліда — робоче міс­це, обладнане спеціальним технічним оснащенням, пристосу­ваннями і пристроями для праці інваліда залежно від анатоміч­них дефектів чи нозологічних форм захворювання та з ураху­ванням рекомендацій МСЕК, професійних навичок і знань ін­валіда. У Законі України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" вживається термін "спеціальне робоче місце інваліда" — окреме робоче місце або ділянка виробничої площі, яка потребує додат­кових заходів з організації праці особи з урахуванням її індиві-

108