Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Сташків "Право соціального обслуговування".doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Глава 11

Соціальні послуги, що надаються окремим категоріям осіб

443

Медико-санітарне обслуговування осіб, розміщених у пун­кті, забезпечують відповідні територіальні лікувально-профілак­тичні заклади місцевих органів охорони здоров'я та установи державної санітарно-епідеміологічної служби за направленням адміністрації пункту. Фінансування зазначеного обслуговуван­ня осіб здійснюється за рахунок коштів, передбачених у кошто­рисі пункту на цю мету. Наказом директора пункту організову­ється медпункт з ізолятором за погодженням з керівником тери­торіального лікувально-профілактичного закладу та територі­альною установою державної санітарно-епідеміологічної служби за рахунок коштів, передбачених на фінансування діяльності пункту. Відповідно до чинного законодавства директор пункту організовує первинний, періодичний та, за необхідності, позачер­говий медогляд працівників пункту та осіб, розміщених у ньо­му. Особи, в яких виявлено педикульоз, направляються у дезін­фекційну станцію для санітарної обробки або проходять її на місці. Адміністрація пункту зобов'язана забезпечувати дотри­мання санітарного законодавства у пункті при наданні медичної допомоги, розміщенні, харчуванні, водозабезпеченні тощо.

11.2. Соціальне обслуговування бездомних громадян і безпритульних дітей

У Законі України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" від 2 червня 2005 р. вжива­ються терміни "бездомність", "безпритульність", "бездомна людина", "безпритульний". Бездомність — соціальне станови­ще людини, зумовлене відсутністю в неї житлового приміщення (будинку, квартири, кімнати тощо), яке б вона могла викорис­товувати для проживання/перебування і в якому могла бути зареєстрованою. Безпритульність — стан людини, пов'язаний з неможливістю фактично проживати/перебувати в житловому приміщенні, на яке вона має право. Бездомна людина — люди­на, яка перебуває у соціальному стані бездомності. Безпритуль­ний — людина, яка перебуває у стані безпритульності.

З метою створення необхідних умов для забезпечення прав та свобод бездомних громадян і безпритульних дітей запрова-

джується їх облік. Облік бездомних громадян здійснюється за їх переважним місцезнаходженням на підставі особистого звер­нення або їх виявлення. Облік безпритульних дітей здійснюєть­ся відповідно до законів України "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх" та "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захи­сту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклуван­ня". Облік бездомних громадян за їх переважним місцезнахо­дженням здійснюють відповідні спеціалізовані заклади, що створюються органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади. Структура і режим роботи закладів обліку бездомних громадян повинні забезпечувати доступність взяття на облік для бездомних громадян. Діяльність таких за­кладів регулюють положення, затверджені Кабінетом Міністрів України. У разі взяття на облік бездомні громадяни отримують посвідчення установленого зразка. Облік безпритульних дітей здійснюється службами у справах неповнолітніх місцевих ор­ганів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Бездомні громадяни, які не мають документа, що посвідчує їх особу, повинні разом із заявою про реєстрацію їх переважного місцезнаходження та посвідченням про взяття на облік зверну­тися до органів реєстрації для поновлення документів, що по­свідчують особу. Органи реєстрації в терміни, встановлені зако­нодавством, повинні видати бездомному, який є громадянином України, паспорт громадянина України, а бездомному, який є особою без громадянства, — довідку, що підтверджує його ста­тус. Видача та поновлення документів безпритульних дітей здій­снюються відповідно до законодавства.

Система попередження бездомності й безпритульності включає:

• Просвітницькі та освітні заходи. З метою попереджен­ня бездомності й безпритульності в Україні у межах відповідних програм проводяться освітні та просвітницькі заходи з інфор­муванням населення про норми законодавства з питань придбан­ня, відчуження, оформлення і державної реєстрації прав на житлові приміщення та земельні ділянки, щодо інших право-чинів, предметом яких є житло, стосовно обов'язків та відпові­дальності учасників житлових та суспільних правовідносин. За­значені освітні та просвітницькі заходи мають формувати здат-

444