Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Сташків "Право соціального обслуговування".doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Глава 1

Право соціального обслуговування як підгалузь права

35

ровими людьми і без ізоляції від них. Створення спеціальних закладів для постійного проживання, спеціальних навчальних закладів, спеціальних підприємств тощо понижують статус людей з особливими потребами, позбавляють їх можливості жити в сім'ї, своїй громаді, користуватися загальною соціаль­ною інфраструктурою, працювати на звичайних підприємствах, тобто жити здоровою людиною. Вказаний принцип спрямований на створення для таких осіб рівних умов і рівних можливостей для інтеграції в суспільство. Запорукою цього є нормативна ба­за, на підставі якої забезпечується можливість доступу людей з особливими потребами до всіх сфер суспільного життя. Втілен­ня цього принципу в життя розпочалось лише в останні роки.

III. Загальноправовий принцип гуманізму закріплений у ст. З Конституції України, яка задекларувала, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Стисло цей принцип означає ставлення до людини як найвищої цін­ності, захист права особистості на свободу, щастя, всебічний розвиток і вияв її здібностей. Недаремно слово "гуманізм" пе­рекладається з латинської як людяний, людський.

У Законі "Про соціальні послуги" у ст. З одним із принципів визнаний принцип гуманізму. Його зміст виводиться з аналізу нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у сфері соціального обслуговування. Так, наприклад, в інтернат­них установах вихованці та підопічні мають право на свободу від покарання. Не допускається з метою покарання чи створен­ня зручностей для персоналу використання лікарських засобів, засобів фізичного стримування, а також ізоляція. Працівники, які допустили подібні порушення, несуть встановлену законо­давством відповідальність.

Складовою принципу гуманізму є незалежність життя осіб з обмеженими можливостями, який полягає в їх максимальному розвитку і використанні здібностей до самообслуговування, самодопомоги та самозабезпечення.

У філософському розумінні незалежне життя — це спосіб мис­лення, психологічна орієнтація особи, яка залежить від її взає­мовідносин з іншими людьми, суспільством, навколишнім се­редовищем. У соціально-політичному значенні незалежне життя

— це право людини бути невід'ємною частиною суспільства і брати активну участь у всіх сферах його життя, право на свобо­ду вибору і самовизначення. Для суверенної особи в сучасних умовах провідною соціальною цінністю є свобода вибору, яка залежить від ступеня соціалізації індивіда, з одного боку, та рівня розвитку суспільства, з іншого.

З позиції незалежного життя порушення функцій організму розглядається як обмежене вміння людини ходити, бачити, чути, говорити або думати звичайним чином. Завдання соціаль­них служб, оточуючих людей допомагати подолати ці обмежен­ня шляхом створення безбар'єрного середовища.

Гуманізм пов'язаний також із нерозривним зв'язком людей з обмеженими можливостями із соціальним середовищем. Тут дуже важливим є збереження наявних сімейних і соціальних зв'язків таких людей.

IV. Законність означає, перш за все, відповідність норм права соціального обслуговування правовим принципам цієї підгалузі права. Це фундамент правової системи. Прийняті закони повин­ ні неухильно виконуватись суб'єктами правовідносин. Обов'язок соціальних — служб надавати передбачені законом соціальні послуги, але цей обов'язок пов'язаний з економікою, тобто на­ явністю відповідного фінансування.

Невиконання вимог закону через економічні негаразди не може розглядатися як порушення принципу законності. Необ­хідне чітке визначення джерел фінансування надання соціаль­них послуг на відповідний рік. Наявність коштів в умовах рин­кових відносин означає можливість отримання профінансова-них соціальних послуг.

Принцип законності полягає у дотриманні норм права при отриманні соціальних послуг, відсутності зловживань з боку соціальних служб, реалізації вимог правових принципів, вико­нанні клієнтами соціальних служб встановлених правил.

V. Принципи поваги до прав людини та гарантування дер­ жавного захисту соціальних прав людини тісно пов'язані з прин­ ципом гуманізму. Вони настільки важливі для права соціаль­ ного обслуговування, що трансформувались в окремі підгалузеві принципи.

36