Глава 1

Право соціального обслуговування як підгалузь права

57

Обов'язки осіб, що отримують соціальні послуги, окремо не перераховуються, а виводяться зі змісту того чи іншого норма­тивного акта або згідно з загальним статусом громадянина.

Відповідні права та обов'язки має й інша сторона, яка надає соціальні послуги. Так, відповідно до ст. 11 Закону України "Про соціальні послуги", особи, що надають соціальні послуги, мають право:

1. на профілактичний огляд і обстеження при прийнятті на роботу та диспансерний нагляд за рахунок роботодавця;

2. захист професійної честі, гідності та ділової репутації, у тому числі в судовому порядку;

3. підвищення кваліфікації у встановленому порядку за ра­хунок роботодавця;

4. забезпечення спеціальним одягом, взуттям та інвентарем, велосипедами і проїзними квитками або виплату грошової ком­пенсації за їх придбання;

5. при виконанні службових обов'язків — на першочергове обслуговування на підприємствах, в установах, організаціях, зокрема підприємствах зв'язку, технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів, служби побуту, торгівлі, громад­ського харчування, житлово-комунального господарства, між­міського транспорту.

Вказані особи зобов'язані:

1. сумлінно надавати соціальні послуги особам, які перебува­ють у складній життєвій ситуації;

2. керуватися у своїй діяльності основними принципами надання соціальних послуг;

3. поважати гідність громадян;

4. не допускати негуманних і дискримінаційних дій щодо громадян, які одержують соціальні послуги;

5. надавати особам, які обслуговуються, повну інформацію про зміст і види соціальних послуг;

6. зберігати в таємниці інформацію, отриману в процесі вико­нання своїх обов'язків, а також ту інформацію, що може бути використана проти особи, яка обслуговується.

Обов'язки осіб, що надають соціальні послуги, конкретизу­ються у під законних актах, посадових обов'язках працівників соціальних служб.

IV. Об'єкти правовідносин у сфері соціального обслугову­вання. Ними є те, заради чого суб'єкти права соціального обслу­говування вступають у юридичні зв'язки, тобто соціальні по­слуги, їх визначення та перелік міститься у нормативних актах. Відповідно до ст. 5 Закону України "Про соціальні послуги" від 19 червня 2003 р. до них належать такі:

• соціально-побутові послуги — забезпечення продуктами харчування, м'яким і твердим інвентарем, гарячим харчуван­ням, транспортними послугами, засобами малої механізації, здійснення соціально-побутового патронажу, виклик лікаря, придбання та доставка медикаментів тощо;

• психологічні послуги — надання консультацій з питань психічного здоров'я та поліпшення взаємин з оточуючим со­ціальним середовищем; застосування психодіагностики, спря­мованої на вивчення соціально-психологічних характеристик особистості, з метою її психологічної корекції або психологічної реабілітації; надання методичних порад;

• соціально-педагогічні послуги — виявлення та сприяння розвитку різнобічних інтересів і потреб осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, організація індивідуального навчального, виховного та корекційного процесів, дозвілля, спортивно-оздоровчої, технічної та художньої діяльності тощо, а також залучення до роботи різноманітних закладів, громад­ських організацій, заінтересованих осіб;

• соціально-медичні послуги — консультації щодо запобі­гання виникненню та розвитку можливих органічних розладів особи, збереження, підтримка та охорона її здоров'я, здійснен­ня профілактичних, лікувально-оздоровчих заходів, працете-рапія;

• соціально-економічні послуги — задоволення матеріаль­них інтересів і потреб осіб, які перебувають у складних життє­вих обставинах, що реалізуються у формі надання натуральної чи грошової допомоги, а також допомоги у вигляді одноразових компенсацій;

• юридичні послуги — надання консультацій з питань чин­ного законодавства, здійснення захисту прав та інтересів осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, сприяння застосуванню державного примусу і реалізації юридичної від­повідальності осіб, що вдаються до протиправних дій стосовно

58