Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Сташків "Право соціального обслуговування".doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Глава 1

Право соціального обслуговування як підгалузь права

29

соціального обслуговування називають складними життєвими обставинами. Характерним для цих соціальних фактів є те, що вони є необхідною умовою для всіх складових (підгалузей) пра­ва соціального забезпечення, але у праві соціального обслугову­вання вони передбачають матеріальну підтримку не у грошовій формі (пенсії, грошові допомоги, компенсації, якими людина розпоряджається на свій розсуд), а в натуральній формі (соціаль­ній послузі). Наприклад, втрата джерел засобів до існування через безробіття вимагає допомоги у пошуку підходящої роботи, немічність людини потребує її соціально-побутового обслугову­вання, фізична вада передбачає забезпечення її технічними засобами реабілітації та ін.;

4) реальна поведінка суб'єктів суспільних відносин. Наяв­ність складних життєвих обставин та людей, які потребують соціальних послуг, змушують суспільство створювати спеціаль­ні служби, що надаватимуть такі послуги, а також виділяти для цього відповідні кошти, тобто суб'єкти таких відносин вчиняють реальні дії і їхня поведінка потребує регламентації відповідни­ми методами правового регулювання.

За допомогою цих чотирьох компонентів, як правило, відбува­ється групування суспільних відносин, що становлять предмет правового регулювання права соціального обслуговування.

До предмета права соціального обслуговування належать такі групи суспільних відносин, що виникають з приводу:

  • забезпечення фізичних осіб технічними засобами реабілі­тації;

  • забезпечення інвалідів автотранспортом;

  • санаторно-курортного лікування і відпочинку інвалідів та пенсіонерів;

  • соціального обслуговування фізичних осіб за місцем про­живання;

  • соціального обслуговування підопічних у стаціонарних інтернатних установах та закладах;

  • соціального обслуговування людей з особливими потреба­ми у реабілітаційних установах та закладах;

  • соціального обслуговування пенсіонерів та інвалідів в установах та закладах денного перебування;

  • соціального обслуговування осіб, які знаходяться у склад­них життєвих обставинах, в установах та закладах тимчасового або постійного перебування;

  • соціального обслуговування інвалідів та пенсіонерів у територіальних центрах соціального обслуговування;

  • соціального обслуговування фізичних осіб в інших закла­дах соціальної підтримки (догляду);

  • надання ритуальних послуг;

  • соціального обслуговування застрахованих осіб;

III. Методи правового регулювання права соціального обслу­говування — це сукупність прийомів і способів, за допомогою яких норми права юридичними засобами впливають на свідо­мість і поведінку суб'єктів суспільних відносин у сфері соціаль­ного обслуговування.

Фахівець у цій сфері Н.Б. Болотіна слушно зазначила, що за допомогою методу правового регулювання держава здійснює переведення суспільних відносин у правовідносини, визначаю­чи коло суб'єктів таких правовідносин; встановлює у певний спосіб їх правовий статус — суб'єктивні права та обов'язки, га­рантії; визнає підстави виникнення прав та обов'язків; ступінь конкретності прав та обов'язків; встановлює процедури здій­снення прав та обов'язків; визначає види санкцій за порушен­ня встановлених правил1.

У праві соціального обслуговування можуть застосовуватися такі методи правового регулювання:

а) диспозитивний, в основу якого покладено відсутність нерівності між суб'єктами відносин, а їхні відносини ґрунту­ ються на дозволах та координації;

б) імперативний, для якого характерні власні приписи, які ґрунтуються на заборонах, обов'язках, покараннях, субор­ динації;

в) заохочувальний, побудований на стимулюванні певної поведінки суб'єктів суспільних відносин у бажаному для су­ спільства і держави напрямку;

г) рекомендаційний, в основі якого побажання конкретної поведінки в інтересах суспільства і держави. Останні два мето­ ди можна віднести до диспозитивного, оскільки вони ґрунту­ ються на дозволах.

1 Болотіна Н.Б. Право соціального захисту України: Навч. посіб. — К., 2005. — С 94.

зо