Погляди Платона, Аристотеля, Цицерона Таблиця №7

Платон

(427-347р. до н. е.)

Арістотель

(384-322р. до н. е.)

Цицерон

(106-43р. до н. е.)

(учень Сократа,

засновник першої

філософської школи)

Основні праці: «Держава», «Політика».

Провідні ідеї: Він першим розробив парадигму справедливого ладу. «Доброчесність – це знання…, засвоєння яких правителями – єдиний порятунок для держави».

Політика – царське мистецтво управління мудрецями-філософами для вирішення таких основних завдань:

- Задоволення потреб людей;

- Охорона та управління державою;

- «панує закон, урядовці й громадяни однаково рівні перед ним».

- Сувора ієрархія верств населення:

- філософи-правителі;

- воїни-охоронці;

-ремісники, селяни;

- У підданих немає нічого свого: ні сім’ї, ні власності – все загальне (дружини, діти теж!)

- державне виховання дітей, освіта – під контролем держави, вільний пошук істини не дозволяється, примусова колективна праця не виключається. (Деякі політологи бачать в цьому витоки тоталітаризму).

Форми правління:

аристократія – влада найкращих; тимократія – влада честолюбних;

олігархія – влада найбагатших; демократія –влада народу; «свобода кожного веде до ворожнечі, свавілля»;

охлократія – влада натовпу; тиранія – незаконна влада одного на засадах насильства – це найгірша форма правління, тому що «громадяни підкоряються людині, а не ідеї, та приватний інтерес тирана підміняє інтерес суспільства.»

Класифікація реальних режимів в залежності від якості і кількості правителів.

Ідеальний лад треба шукати в минулому.

(учень Платона,

наставник О. Македонського)

Основні праці: «Афінська Політія», «Етика»

Провідні ідеї: політична наука має вивчати державу;

Розвиток суспільства йде від сім’ї до общини, а від неї до держави, яка й є первиною.

Політика – високоморальна, інтелектуальна, справедлива діяльність в інтересах держави, її громадян.

Держава – самодостатня для існування сукупність громадян, особисті інтереси суворо підпорядковуються суспільному благу;

- ідеал державного ладу – конституційне правління, де «Закон – це принцип, не підвладний бажанням»;

- ремісники і торговці живуть для збагачення тому не матимуть прав

громадян, які формують владу;

- землю поділити на громадську та приватну, прибутки з першої – на релігійні служби, спільні трапези, а з другої – на утримання кожної сім`ї;

- приватна власність тільки за умови спільного користуванння.

Форми державного правління:

Найкраща форма правління – політія –влада середнього класу

Політичні режими залежать від чисельності народу та географічних умов.

Ідеальний лад не тільки в минулому!

(славетний

оратор, політик, мислитель)

Основні праці: «Про державу», «Про закони».

Провідні ідеї: природне право виникло раніше писаних законів.

«Держава – справа народу, Республіка – народна справа, народ – множина людей, об’єднаних спільною домовленістю про закони і права».

- «Необхідно встановити не лише для магістрів міру їхньої влади, але й для громадян міру їх послуху».

- Хоча «тога схиляється перед зброєю», понад усе має бути: «злагода станів, свобода, мир, добробут людей».

- Держава, яка складена з поєднання вищих, середніх і нижчих станів, схожа на мелодію, де і низькі, і середні, і високі звуки гармонійно перебувають у співі, якими керує гарний музикант.

- Критерії форм влади, державного устрою у характері та волі тих, хто править державою.

Форми державного правління:

- Царська влада (благовоління);

Влада оптиматів (аристократія);

Народна влада (демократія).

Найкраща форма – змішана, яка забезпечує могутність держави і правову рівність громадян.

Цицерон – один із перших інтелігентів при владі, виступав за розмежування держави і суспільства при легітимізації першої

другим.