Структура політичної культури:

Політичні знання, вірування

Політична ідеологія і психологія

Політичний досвід, традиції, норми

Засоби політичної діяльності

Політичні і моральні норми, що є в суспільстві та відображаються в законодавстві країни

Існують різні тлумачення поняття «політична культура: «Політична культура- сукупність лише тих вірувань, які явно визначають політику (але не в сфері безпосередньої дії, як в самій політиці)», - так вважав Д. Істон. А Д. Белл стверджував, що «Політична культура – це ідеї, припущення, цінності, переконання, які зумовлюють політичну дію (фільтр, лінза, через яку політики бачать світ)». Таким чином,

Політична культура – поняття, яке виражає рівень політичної компетенції людини, групи, суспвльства, готовність діяти відповідно до цінностей, принципів, норм цього суспільства.

Основні функції політичної культури:

Пізнавально- практична: володіння, застосування політичних знань.

Нормативно-регулююча: наявність політичних ідеалів, традицій, норм.

Виховна: формування особистості, на основі моралі.

Політична соціалізація включення людей в політичне життя

Політична культура – показник ступеня розвитку політичного життя, фактор формування масової політичної свідомості.

Типи політичних культур та їх риси (Г. Алмонд) Таблиця №46

Англо-американська	Континентально-європейська	Доіндустріальна	Тоталітарна
Світська, прагматична, конценсусна, толерантна, законопослушна, (для переможців і переможених на виборах), центристська за симпатіями.	Зберігається плюралізм, поряд із світськістю, розуміння політики як боротьби ідеалів Добра і Зла. Поляризація на правих і лівих, центризм є, але слабше.	Авторитарна, патріархальна, головна цінність – сім’я на чолі з батьком. Ідеал – “цар-батюшка”, який тільки й може захистити своїх підданих, які прагнуть свободи.	Руйнація традицій, цінностей, ідеологізація суспільних відносин, одна пануюча партія, нетерпимість до іншого, насильство.

Типи політичних культур (є. Вятр)

Традиційна (рабовласницька, феодальна)

Буржуазно-демократична (капіталістична)

Соціал-демократична (соціалістичне суспільство)

Політична культура в сучасній Україні (г. Алмонд, с. Верба)

Патріархальна: у більшості відсутні знання про державу, вони – аполітичні, індиферентні (байдужі).

Підданська: держава сприймається як джерело норм, які треба безумовно виконувати.

Активістська: Усвідомлення можливості активної ролі в політиці, впливу на владу, її формування.

Сполучення «чистих типів» дає кілька змішаних типів політичної культури, що реально функціонують в житті. Найвищий із них – громадянська культура, в якій домінує «активістська» з поєднанням елементів двох інших. На жаль, в Україні – навпаки, що пояснюється масовим розчаруванням людей у спроможності влади реально покращити їх життя, бути справжнім гарантом громадянських прав. Навіть політична еліта не часто демонструє зразки високої культури. Політична культура адекватна докорінним змінам в політичному, соціально-економічному житті. За цих умов першорядного значення набуває рівень політичної свідомості громадян, їх об’єднань, суспільства в цілому.

Політична свідомість – це опосередковане відображення політичного життя суспільства, сукупність поглядів, оцінок, установок, які відображають політико-владні відносини, набувають відносної самостійності. Суспільна свідомість – це колективний розум народу, його духовний стан і цінність, цілісність духовного життя, що визначається суспільним буттям.

Аспекти політичної свідомості:

Політико-психологічний (почуття, настрої…)

Політико-ідеологічний (ідеал, доктрина...)

Політико-дійовий (консерватори, Радикали…)

Політична свідомість складається в процесі пізнання кожної форми політико-владних відносин; сукупності політичних інтересів, здійсненні функцій народовладдя, управління, політичного виховання.

Різновиди політичної свідомості:

За суб’єктом: суспільна, масова, класова, групова національна, особиста, громадська думка

За ставленням до влади: автократична та демократична політична свідомість