2. Держава, її теорії походження, ознаки та функції.

Теорії походження держави:

Патріархальна (Арістотель); Теологічна (Ф. Аквінський); Договірна (Т. Гоббс); Насильницька (Дюрінг); Психологічна (Л. Петражицький); Органічна (Г. Спенсер); Технократична (Михайловський); Космічна чи уфологічна; Соціальна (Марксистська), яка стверджувала, що держава, як апарат панування одного класу над іншим, виникла на засадах майнової нерівності, приватної власності та формування класів. З цієї ж точки зору, державність тотожна державі та виникає одночасно з нею.

Держава має чотири обов’язкові ознаки:

Відносно постійна територія (в її межах –повноваження державної влади)

Публічна влада, що стоїть над суспільством, видає закони, забезпечує їх виконання, має апарат управління та примусу

Податкова система, яка дозволяє утримувати державні органи

Державний суверенітет (внутрішній та зовнішній) – повновладдя на своїй території

Що стосується державної символіки (гербу, гімну, прапору), то ці, безумовно, важливі атрибути держави, є скоріше наслідком її заснування, ніж обов’язковою ознакою. Проте, державний суверенітет, безумовно передбачає наявність державної символіки, державної мови, як обов`язкових символів держави.

Критерії класифікації основних функцій держави

Залежно від поділу влади (законодавчі, виконавчі, судові, координаційні)

Залежно від їх ролі в суспільстві та державі (основні, другорядні)

Залежно від сфери впливу, здійснення (внутрішні і зовнішні)

Залежно від сфери суспільного життя (економічні, політичні,)

Залежно від терміну виконання (постійні, тимчасові)

3. Спосіб організації та форми правління в сучасному світі: три основних форми організації державної влади:

Форми правління

Державний устрій

Політичний режим

Різновиди форм правління (монархія та республіка) мають історичний характер та відповідні властивості кожного. Парламентські форми правління в сучасному світі існують як в конституційних монархіях, так і в усіх демократичних республіках.

Класичною президентською республікою є США, де Президент – глава держави і виконавчої влади, а посади глави уряду (прем’єра) не існує. Двопалатний парламент – Конгрес – має чітку систему противаг з Президентом, що дієво урівноважується незалежною судовою системою.

Німеччина, Італія, Австрія – парламентські республіки, там Президенти – лише формально глави держави, обираються парламентами, а фактично найважливіша посадова особа – глава уряду (канцлер, прем’єр), який представляє парламентську більшість.

Франція, Росія – президентсько-парламентські республіки, а Польща, Хорватія – парламентсько-президентські, між якими є відмінності в повноваженнях гілок влади, посадовців, але Президенти там обираються всенародно.