- •Передмова
- •Лекція перша Політологія як наука.
- •1. Ґенеза поняття політика.
- •2. Виникнення політичної науки.
- •3. Предмет, методи, функції політології,
- •Категорії політології:
- •Закони політології
- •Закони політології:
- •4. Поняття “парадигми” та основні парадигмальні підходи.
- •5. Роль політології в сучасному житті.
- •Резюме:
- •Контрольні запитання до теми № 1
- •На російських та українських землях
- •1. Політичні концепції античності
- •Погляди Платона, Аристотеля, Цицерона Таблиця №7
- •2. Політичні думки Середньовіччя та епохи Відродження.
- •3.Полiтичнi погляди на росiйських та українських землях (вiд Київської Русi до XVI століття).
- •Полiтична теорiя в Росії та
- •4. Політичні ідеї Нового часу xvіі-хvііі століть.
- •5..Еволюцiя полiтичних iдей в Росії та на українських землях в XVII – XVIII століттях.
- •6. Соціально-політичні концепції світу в хіх столітті.
- •7. Росiйськi та українські полiтичнi думки в XIX столітті.
- •8. Полiтичнi iдеї Світу, в Росії та Україні хх століття.
- •Українські ідеологічні доктрини 20-30 років хХстолітя.
- •Резюме:
- •Три напрямки мислення:
- •Два варіанта цього поділу:
- •7. Росiйськi та українські полiтичнi думки в XIX столітті.
- •8. Полiтичнi iдеї Світу, в Росії та Україні хх століття.
- •Три напрямки українських теорій:
- •Лекції четверта - п`ята. Політична система, держава та демократія, як форма суспільного життя.
- •1.Поняття влади, політичної системи, їх структури та функції.
- •Основні типи (джерела) авторитетної політичної влади (за Максом Вебером):
- •Основні функції державної політичної влади:
- •Тенденції розвитку політичної влади:
- •Основні функції політичних систем:
- •2.Держава, її теорії походження, ознаки та функції.
- •Основні теорії походження держави:
- •Три чинники, що діють на процес формування держави:
- •Основні ознаки держави:
- •Функції держави:
- •Критерії класифікації основних функцій держави
- •3. Форми організації державної влади та форми правління в сучасному світі. Організація, здійснення державної влади має три форми:
- •4 Державний устрій та типологія політичних систем.
- •Типологія політичних систем:
- •5.Правова держава та громадянське суспільство
- •Українські вчені-правознавці ще на початку хх століття
- •Сучасні характерні риси–принципи правової держави:
- •Звідси можна зробити два висновки:
- •Основні риси громадянського суспільства:
- •6. Поняття демократії та різновиди її концепцій.
- •Функції і принципи демократії:
- •Основні принципи демократії:
- •Ознаки демократії
- •Для справжньої демократизації змі в Україні є три найгостріші проблеми
- •2. Держава, її теорії походження, ознаки та функції.
- •Держава має чотири обов’язкові ознаки:
- •Критерії класифікації основних функцій держави
- •3. Спосіб організації та форми правління в сучасному світі: три основних форми організації державної влади:
- •4. Державний устрій та типологія політичних систем.
- •Типологія політичних систем:
- •Класифікація політичних режимів
- •5. Правова держава та громадянське суспільство (концепції, реалії)
- •6. Поняття демократії та різновиди її концепцій.
- •Основні концепції демократії:
- •7. Проблеми формування правової, демократичної держави та громадянського суспільства в сучасній Україні.
- •Контрольні питання до тем № 4-5
- •Нотатки на полях рішення кс про правомірність
- •2. Політико-ідеологічні концепції державотворення
- •«Універсал національної єдності» та Закон України
- •3. Стратегія і тактика подолання та запобігання
- •Стратегічні пріоритети:
- •Основні положення передвиборчих програм основних
- •Основні положення передвиборчих програм основних
- •4. Моделі політичної реформи в Україні.
- •Політична реформа у вузькому та широкому розумінні слова:
- •Суттєві розбіжності залишаються в двох основних питаннях:
- •Парламентські дебати у Верховній Раді України.Таблиця № 42
- •Резюме:
- •Контрольні запитання до теми №6
- •Лекції сьома-восьма Політичні культура. Свідомість, ідеологія. Основні політичні течії сучасності. Політичні партії, еліти, лідерство.
- •1. Політичні культура, свідомість ідеологія.
- •Структура політичної культури:
- •Основні функції політичної культури:
- •Типи політичних культур (є. Вятр)
- •Політична культура в сучасній Україні (г. Алмонд, с. Верба)
- •Структура політичної свідомості
- •Структура політичної ідеології:
- •2.Лібералізм і консерватизм як ідеологічні доктрини
- •3. Соціалізм, комунізм і соціал-демократія.
- •4. Фашизм, нацизм, релігійний фанатизм.
- •5. Поняття політичної партії, різновиди партійних систем.
- •Масова партія
- •Ознаки партійної системи.
- •Основні різновиди партійних систем:
- •6. Партійно-політичний спектр світу та сучасної України.
- •Партійно-політичний спектр сучасної України.
- •Контрольна над помилками та завдання для опозиції.
- •7. Політична еліта та її роль у політичному житті
- •Сучасні теорії еліт. Таблиця № 52
- •Процес політичної елітаризації в Україні має свої особливості:
- •8. Політичне лідерство. Основні типи лідерів.
- •Різновиди лідерства залежно від стилю керівництва:
- •Основні функції політичного лідерства:
- •Деякі фахівці виділяють 4 збірних образи лідерів
- •Резюме:
- •Партійно-політичний спектр сучасної України.
- •Процес політичної елітаризації в Україні має свої особливості:
- •Контрольні запитання до теми №8
- •1. Виборчі системи та виборчі технології.
- •Функції виборчої системи:
- •Різновиди та риси мажоритарної та пропорційної виборчих систем
- •Переваги та недоліки основних виборчих систем.Таблиця№55
- •1.Пропорційна система з «відкритими списками та преференціями» для виборів парламенту:
- •2.Пропорційна система з «відкритими списками та преференціями» для виборів депутатів міських, обласних та районних рад:
- •Основні завдання політичного маркетингу:
- •При цьому виконується три основні функції:
- •Основні методи виборчої інженерії
- •2. Російська, Білоруська і Молдовська моделі суспільно-політичного устрою, варіанти політичної модернізації.
- •Організації державної влади в Росії, Білорусії, Молдові
- •4. Західноєвропейська модель країн Балтії та Східної Європи.
- •Моделі розвитку деяких країн Східної Європи.
- •5. Право націй на самовизначення
- •Дві тенденції в національному русі:
- •Існують три основні різновиди етносу:
- •6. Теорія та практика національної політики в срср.
- •7. Проблеми міжнаціональних стосунків у пострадянських країнах
- •Базові принципи національного розвитку:
- •Особливості національної політики та міжетнічних конфліктів
- •8.. Національна політика в Україні
- •Резюме:
- •Контрольні запитання до теми № 9 - 10
- •Лекції Одинадцята-дванадцята Соціальна політика в сучасній Україні. Геополітика. Міжнародні відносини і зовнішня політика України
- •1 Основні поняття соціальної політики.
- •Основні блоки соціальної політики:
- •Два підходи розуміння соціальної рівності людей:
- •Дві концепції соціальної рівності: Ліберальна Соціалістична
- •2. Еволюція ставлення до соціальної політики в срср та різних країнах світу.
- •Відмінності двох підходів розуміння сенсу життя:
- •Еволюція соціальної політики в срср та країнах Заходу
- •Основні особливості «соціального капіталу»:
- •3.Особливості та напрямки соціальної політики в Україні
- •Тези з програм 2007 року
- •4. Геополітика як наука
- •Геополітика як складова політології виникла з трьох наукових доктрин
- •5.Україно-російські взаємовідносини у сучасному геополітичному просторі.
- •6. Міжнародні відносини, основні проблеми та напрямки зовнішньої політики сучасної України
- •Основні зовнішньополітичні проблеми сучасності
- •Резюме:
- •Контрольні запитання до тем № 11-12
- •Післямова
- •33. Політологія. Підручник За заг. Ред. Проф. Кремень в. Г., проф. Горлача м.І. – Харків, 2001. – с. 91-124.
- •Навчально-наочний посібник автор: урін олександр веніамінович Політологія
Моделі розвитку деяких країн Східної Європи.
Аналіз моделей політичного, соціально-економічного розвитку країн Східної Європи дозволяє підкреслити, що свідомість більшості громадян постсоціалістичного суспільства не сприймає як комунізму, анархізму, так і радикального лібералізму, а прагне економічного благополуччя, соціальної справедливості та елементарного порядку, відносної злагоди. В той же час, найбільших успіхів досягли саме ті країни, де, з одного боку, не було суттєвих етнічних, релігійних проблем, а з іншого – влада змогла послідовно та цілеспрямовано проводила демократичні політичні перетворення одночасно з соціально-економічними реформами.
Однак становлення владних структур відбувається не без труднощів. Чотири із семи країн визначились як парламентські республіки (Албанія, Угорщина, Словаччина, Чехія) і три – як президентські (президентсько-парламентські) (Болгарія, Польща, Румунія).22 Югославія, як країна, остаточно роспалась на Словенію, Хорватію, Македонію, Боснію, Черногорію та Сербію, від якої ще відокремлюється Косово в 2008 році (це не поспішають визнати навіть частина членів ЄС, бо сепаратизм – небезпечний прецендент.).
Західноєвропейська модель деяких країн Східної Європи
Таблиця № 62
Польща |
Чехія |
Угорщина |
-1989 зміна тоталітарного ладу мирним шляхом, вирішальну роль зіграв “круглий стіл” між різними політичними силами. Польща - президентсько-парламентська, унітарна держава. Двопалатний парламент – Сенат, Сейм, Президент – голова виконавчої влади, уряд - Рада міністрів на чолі з прем’єром. Під час становлення держави перевагу мали правоцентристські сили (профспілка “Солідарність”), в економіці – “шокова терапія” Лешика Бальцеровича (“ліберальний монетаризм”), Президент Лех Валенса, але – соціальне невдоволення мас, перемога ліво-центристів в 1995 – Президент с/демократ А. Кваснєвський, (10 років підряд) а з 2006 р - Лех Качинські (трагічно загинув в авіакатастрофі в квітні 2010) В 2000р. адміністративно-територіальна реформа (замість 49-16 воєводств, 3-и ланкова модель місцевого самоврядування: гміна – повіт – воєводство.) В 2007 – дострокові парламентські вибори: перемагає опозиція, "Громадянська платформа", голова уряду – Дональд Туск. З липня 2010- Президент - Броніслав Коморовський («Громадянська платформа») |
-1989р. – “оксамитова революція” вибухового характеру 1993 – розпад Чехословаччини на Чехію та Словаччину. Чехія – парламентсько-президентська республіка. Двопалатний парламент-сенат та палата представників, Президент – обирається парламентом, призначає прем’єра, а за його поданням – уряд (вотум довіри палати представників) правоцентристські лідери В. Гавел (президент), В. Клаус (прем’єр, а згодом – президент) (дисиденти часів ЧССР). Кращий в Європі досвід приватизації – основи ринкових перетворень. . Правоцентристському блоку В. Клауса не вистачало двох мандатів до парламентської більшості (лівоцентристи – 36,5% місць) урядова криза, екс-прем’єр - голова центробанку одночасно Тошовський. Президент . з 2003 р – Вацлав Клаус, 28 червня 2010 року він призначив прем`’єр-міністром лідера Громадянсько демократичної партії Петра Нечаса |
-1989 – нова Конституція закріпила перемогу “оксамитової революції”. Угорщина - парламентська республіка. Парламент – Національна Асамблея (однопалатний) на 4 роки Президент обирається парламентом на (4р.). Президент А. Гьонц (Союз вільних демократів), теж з колишніх дисидентів. -1994 – поразка на виборах Дем. Форуму через невдоволення мас перерозподілом власності шляхом реституції та приватизації. Але і помірковані соціалісти, що перемогли, продовжили ринковий курс. З 2000р. Президент – Ференц Мадл, а з червня 2005 року - Ласло Шойом Прем’єр обирається парламентом за поданням Президента. Ним став в квітні 2010 Віктор Орбан -голова угорської правоцентристської партії «Фідес», яка з союзниками здобула конституційну більшість на парламентських виборах. |
Більшість країн Східної Європи пережили найглибший економічний спад ще в 1991-1993 роках, після чого домоглися приросту виробництва. Хоча загострились проблеми безробіття, та поляризації доходів різних верств населення. Тому масова свідомість довго майже не сприймала ні «шокової терапії», ні інших ліберальних реформ. Прагматизм, соціально спрямована економіка дозволили подолати ці проблеми. З 1 травня 2004р. Європейський Союз поповнився ще 10 «новобранцями»: Литва, Латвія, Естонія, Польща, Чехія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Мальта, Кіпр (Грецький). Це свідчить про визнання їх досягнень в демократії, соціально-економічному розвитку.