- •Передмова
- •Лекція перша Політологія як наука.
- •1. Ґенеза поняття політика.
- •2. Виникнення політичної науки.
- •3. Предмет, методи, функції політології,
- •Категорії політології:
- •Закони політології
- •Закони політології:
- •4. Поняття “парадигми” та основні парадигмальні підходи.
- •5. Роль політології в сучасному житті.
- •Резюме:
- •Контрольні запитання до теми № 1
- •На російських та українських землях
- •1. Політичні концепції античності
- •Погляди Платона, Аристотеля, Цицерона Таблиця №7
- •2. Політичні думки Середньовіччя та епохи Відродження.
- •3.Полiтичнi погляди на росiйських та українських землях (вiд Київської Русi до XVI століття).
- •Полiтична теорiя в Росії та
- •4. Політичні ідеї Нового часу xvіі-хvііі століть.
- •5..Еволюцiя полiтичних iдей в Росії та на українських землях в XVII – XVIII століттях.
- •6. Соціально-політичні концепції світу в хіх столітті.
- •7. Росiйськi та українські полiтичнi думки в XIX столітті.
- •8. Полiтичнi iдеї Світу, в Росії та Україні хх століття.
- •Українські ідеологічні доктрини 20-30 років хХстолітя.
- •Резюме:
- •Три напрямки мислення:
- •Два варіанта цього поділу:
- •7. Росiйськi та українські полiтичнi думки в XIX столітті.
- •8. Полiтичнi iдеї Світу, в Росії та Україні хх століття.
- •Три напрямки українських теорій:
- •Лекції четверта - п`ята. Політична система, держава та демократія, як форма суспільного життя.
- •1.Поняття влади, політичної системи, їх структури та функції.
- •Основні типи (джерела) авторитетної політичної влади (за Максом Вебером):
- •Основні функції державної політичної влади:
- •Тенденції розвитку політичної влади:
- •Основні функції політичних систем:
- •2.Держава, її теорії походження, ознаки та функції.
- •Основні теорії походження держави:
- •Три чинники, що діють на процес формування держави:
- •Основні ознаки держави:
- •Функції держави:
- •Критерії класифікації основних функцій держави
- •3. Форми організації державної влади та форми правління в сучасному світі. Організація, здійснення державної влади має три форми:
- •4 Державний устрій та типологія політичних систем.
- •Типологія політичних систем:
- •5.Правова держава та громадянське суспільство
- •Українські вчені-правознавці ще на початку хх століття
- •Сучасні характерні риси–принципи правової держави:
- •Звідси можна зробити два висновки:
- •Основні риси громадянського суспільства:
- •6. Поняття демократії та різновиди її концепцій.
- •Функції і принципи демократії:
- •Основні принципи демократії:
- •Ознаки демократії
- •Для справжньої демократизації змі в Україні є три найгостріші проблеми
- •2. Держава, її теорії походження, ознаки та функції.
- •Держава має чотири обов’язкові ознаки:
- •Критерії класифікації основних функцій держави
- •3. Спосіб організації та форми правління в сучасному світі: три основних форми організації державної влади:
- •4. Державний устрій та типологія політичних систем.
- •Типологія політичних систем:
- •Класифікація політичних режимів
- •5. Правова держава та громадянське суспільство (концепції, реалії)
- •6. Поняття демократії та різновиди її концепцій.
- •Основні концепції демократії:
- •7. Проблеми формування правової, демократичної держави та громадянського суспільства в сучасній Україні.
- •Контрольні питання до тем № 4-5
- •Нотатки на полях рішення кс про правомірність
- •2. Політико-ідеологічні концепції державотворення
- •«Універсал національної єдності» та Закон України
- •3. Стратегія і тактика подолання та запобігання
- •Стратегічні пріоритети:
- •Основні положення передвиборчих програм основних
- •Основні положення передвиборчих програм основних
- •4. Моделі політичної реформи в Україні.
- •Політична реформа у вузькому та широкому розумінні слова:
- •Суттєві розбіжності залишаються в двох основних питаннях:
- •Парламентські дебати у Верховній Раді України.Таблиця № 42
- •Резюме:
- •Контрольні запитання до теми №6
- •Лекції сьома-восьма Політичні культура. Свідомість, ідеологія. Основні політичні течії сучасності. Політичні партії, еліти, лідерство.
- •1. Політичні культура, свідомість ідеологія.
- •Структура політичної культури:
- •Основні функції політичної культури:
- •Типи політичних культур (є. Вятр)
- •Політична культура в сучасній Україні (г. Алмонд, с. Верба)
- •Структура політичної свідомості
- •Структура політичної ідеології:
- •2.Лібералізм і консерватизм як ідеологічні доктрини
- •3. Соціалізм, комунізм і соціал-демократія.
- •4. Фашизм, нацизм, релігійний фанатизм.
- •5. Поняття політичної партії, різновиди партійних систем.
- •Масова партія
- •Ознаки партійної системи.
- •Основні різновиди партійних систем:
- •6. Партійно-політичний спектр світу та сучасної України.
- •Партійно-політичний спектр сучасної України.
- •Контрольна над помилками та завдання для опозиції.
- •7. Політична еліта та її роль у політичному житті
- •Сучасні теорії еліт. Таблиця № 52
- •Процес політичної елітаризації в Україні має свої особливості:
- •8. Політичне лідерство. Основні типи лідерів.
- •Різновиди лідерства залежно від стилю керівництва:
- •Основні функції політичного лідерства:
- •Деякі фахівці виділяють 4 збірних образи лідерів
- •Резюме:
- •Партійно-політичний спектр сучасної України.
- •Процес політичної елітаризації в Україні має свої особливості:
- •Контрольні запитання до теми №8
- •1. Виборчі системи та виборчі технології.
- •Функції виборчої системи:
- •Різновиди та риси мажоритарної та пропорційної виборчих систем
- •Переваги та недоліки основних виборчих систем.Таблиця№55
- •1.Пропорційна система з «відкритими списками та преференціями» для виборів парламенту:
- •2.Пропорційна система з «відкритими списками та преференціями» для виборів депутатів міських, обласних та районних рад:
- •Основні завдання політичного маркетингу:
- •При цьому виконується три основні функції:
- •Основні методи виборчої інженерії
- •2. Російська, Білоруська і Молдовська моделі суспільно-політичного устрою, варіанти політичної модернізації.
- •Організації державної влади в Росії, Білорусії, Молдові
- •4. Західноєвропейська модель країн Балтії та Східної Європи.
- •Моделі розвитку деяких країн Східної Європи.
- •5. Право націй на самовизначення
- •Дві тенденції в національному русі:
- •Існують три основні різновиди етносу:
- •6. Теорія та практика національної політики в срср.
- •7. Проблеми міжнаціональних стосунків у пострадянських країнах
- •Базові принципи національного розвитку:
- •Особливості національної політики та міжетнічних конфліктів
- •8.. Національна політика в Україні
- •Резюме:
- •Контрольні запитання до теми № 9 - 10
- •Лекції Одинадцята-дванадцята Соціальна політика в сучасній Україні. Геополітика. Міжнародні відносини і зовнішня політика України
- •1 Основні поняття соціальної політики.
- •Основні блоки соціальної політики:
- •Два підходи розуміння соціальної рівності людей:
- •Дві концепції соціальної рівності: Ліберальна Соціалістична
- •2. Еволюція ставлення до соціальної політики в срср та різних країнах світу.
- •Відмінності двох підходів розуміння сенсу життя:
- •Еволюція соціальної політики в срср та країнах Заходу
- •Основні особливості «соціального капіталу»:
- •3.Особливості та напрямки соціальної політики в Україні
- •Тези з програм 2007 року
- •4. Геополітика як наука
- •Геополітика як складова політології виникла з трьох наукових доктрин
- •5.Україно-російські взаємовідносини у сучасному геополітичному просторі.
- •6. Міжнародні відносини, основні проблеми та напрямки зовнішньої політики сучасної України
- •Основні зовнішньополітичні проблеми сучасності
- •Резюме:
- •Контрольні запитання до тем № 11-12
- •Післямова
- •33. Політологія. Підручник За заг. Ред. Проф. Кремень в. Г., проф. Горлача м.І. – Харків, 2001. – с. 91-124.
- •Навчально-наочний посібник автор: урін олександр веніамінович Політологія
2. Російська, Білоруська і Молдовська моделі суспільно-політичного устрою, варіанти політичної модернізації.
В 1991 році Росія, Білорусь і Молдова мали схожі альтернативи розбудови державності, вибору соціально-економічних та політичних шляхів розвитку. Але якщо РФ має статус правонаступниці СРСР, золотий запас, алмазний фонд, збройні сили, активи, пасиви за кордоном, банки, гроші, то Білорусі, Молдові довелось, як і іншим пострадянським республікам, все створювати самим знову.
Організації державної влади в Росії, Білорусії, Молдові
Таблиця№58
Російська Федерація |
Білорусія |
Політична модель РФ побудована на підставі Конституції 1993 року, яка була прийнята на референдумі. За формою правління – президентсько-парламентська республіка. Парламент – Федеральні збори, дві палати: Рада Федерації (178 членів, по 2 від кожного суб’єкту РФ) і Державна Дума (450д). В обох палатах - пропрезидентська більшість: „Єдина Росія”. Величезні повноваження має Президент: Б.Єльцин (1991-2000р.); демонтував радянську систему влади і проголосив гасло: „Суб’єктам федерації - стільки суверенітету, скільки вони в змозі на себе взяти“. Це ледве не привело до розвалу держави В. Путін (2000 -2008 р), змусив суб’єкти федерації приводити своє законодавство у відповідність до федерального. На виборах Державної Думи в 2007 р. він сам очолив список „Єдиної Росії”, назвав наступника на посаді голови держави. Так, напередодні закінчення другого терміну своїх повноважень, Президент відмовився вносити зміни до Конституції, щоб зняти обмеження свого перебування при владі., а “з обранням Медведєва вирішив проблему не просто наступника, але й наступництва у владі“.14 Д.Медведєв (з 2008 має бути до 2012) В. Путін зайняв посаду голови уряду, а в 2012 році, коли термін повноважень Президента буде вже 7 років, він зможе знову балотуватись (якщо з діючим Президентом домовиться) До складу РФ входить 89 суб’єктів федерації.. З 2005 р. губернаторів вже обирають не всенародно , а законодавчі органи суб’єктів РФ, кандидатури – від Президента. Економічні реформи призвели до визнання РФ – країною з ринковою економікою. За політичним режимом в РФ з ХХІ століття переважає, „керована демократія” з проявами авторитаризму. (обмеження свободи слова). |
Білорусь – президентсько-парламентська республіка. Конституція в новій редакції затверджена референдумом 1996р., а зміни 2004р. зняли обмеження двох термінів перебування при владі Президента. Парламент – Національні збори: Палата представників- 110 депутатів, в Сенат обираються по 9 представників від кожної області та Мінська, з них – по 6 обирають обласні депутати, а по 3 - призначаються Президентом. Парламент фактично повністю залежить від Президента Президент О. Лукашенко встановив авторитарний політичний режим в країні. Курс на поглиблену інтеграцію з РФ фактично зайшов у політичний кут у 2002р. Після незгоди білоруського лідера погодитись з “образливою” пропозицією В. Путіна про вхід областями Білорусії до складу РФ. Але відмовлятись від економічних пільг там не поспішають, як і погодитись з виборами спільних Президента, парламенту союзної держави. Конфлікти з «союзною» РФ все частіше набувають публічний характер. То газові, то нафтові суперечки з РФ, то невдоволення Білорусії митним, оборонним союзом, невизнання незалежності Абхазії та Південної Осетії, надання притулку екс-Президенту Киргизії Бакієву… Ось пояснення всього цього російського незалежного журналіста Л.Радзіховського: «никакого «союзного государства» нет, не было и никогда не будет. «Батька» давно понял, что к власти над Россией его российские элиты близко не подпустят – а отдавать им власть над Белоруссией он тем более не хочет… только в России – мечта о «любовном поглощении Белоруссии». А вот в братской Белоруссии, по всем опросам давно никто не мечтает быть «поглощенным в объятьях». Да, они не воевали за независимость, но раз получив, привыкли к ней и отдавать не хотят…»15 |
Молдова – парламентсько-президентська республіка.
Конституція 1994 року; парламент – найвищій представницький орган (101 деп.), він сам обирається на 4 роки та має обирати Президента. Доки комуністи мали абсолютну більшість в парламенті, до 2009 року, їх лідер В.Воронін два терміни підряд (2001-2009 р.) був Президентом. Але тільки на парламентських виборах ПКРМ отримала лише 60 мандатів (на 1 менше, ніж необхідно для обрання голови держави), почалась колотнеча. Вже рік не можуть президента обрати (його обов`язки виконує за сумісництвом голова парламенту, лідер ЛПМ Михай Гимпу). Дострокові парламентські вибори лише змусили комуністів піти в опозицію). Тепер нова влада (колишня демократична опозиція) змушена оголошувати референдум щодо конституційного закріплення всенародних виборів Президента, який має пройти восени 2010 року з другими позачерговими парламентськими виборамивиборами. Комуністи - проти прямого обрання Президента, вони - за обрання його в парламенті не кваліфікованою, а простою більшістю голосів. СДПМ - за бойкотування референдуму із-за побоювання інтеграції Молдови в Румунію. В той же час, КС Молдови відмовив В.Вороніну у праві в 2010 році балотуватись на посаду Президента, тому що після закінчення його другого підряд терміну, Президента так і не було обрано, а виконуючий обов`язки спікер парламенту до уваги не береться.
Правосуддя за Вищою Судовою Апеляційною палатою, судами, Трибуналом. Конституційний Суд складається з 6 суддів (призначаються на 6 років по 2 від парламенту, Президента, Вищої ради магістратури).
Головна проблема – Придністров’я, яке проголосило ще в 1992 році свій суверенітет, який підтримується РФ, на території Молдови знаходиться 14-а російська армія. Після вирішення придністровської проблеми, на думку екс-президента Вороніна "Молдова розвиватиметься прогресивно і стане рівною серед рівних у великій європейській сім`ї".16
3. Середньоазійські, Закавказькі, пострадянські держави.
Центральноазійські країни – Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Киргизстан, Таджикистан проголосили свою незалежність на початку дев’яностих років ХХ століття. В основі моделі суспільного ладу цих держав – збереження стародавніх і племінних традицій та поєднання їх із сучасними реаліями. Вони надають перевагу світській державі, всупереч прагненню окремих релігійних кіл проголосити ісламську республіку на зразок Ірану.
За ініціативою Н. Назарбаєва створено Центральноазійський банк, Центральноазійське економічне співробітництво (Казахстан, Киргизія, Туркменістан, Узбекистан), Міждержавна Рада Казахстану, Узбекистану, Киргизії – все це свідчить про певні інтеграційні процеси регіонального масштабу, паралельні формальному СНД.
Особлива, незалежна позиція Туркменістану, в основному будується на газових ресурсах, східних традиціях, харизматичному лідері, культі особи, яка виключає будь-яку опозицію на добровільних засадах.
Політичні моделі країн Середньої Азії .Таблиця №59
Казахстан |
Узбекистан |
Туркменистан |
Президентсько-парламентська республіка з харизматичним лідером Н. Назарбаєвим (Президент з 1990 року, обирається всенародно на сім років, Конституція 1995 р. прийнята референдумом (зміни 1998 року) Лише 10.01.1999р. проведені перші альтернативні вибори Президента, далекі від міжнародних стандартів. (зловживання адмін. ресурсом) Н. Назарбаєв тоді набрав 81,7% голосів. Двопалатний парламент Мажиліс (60 депутат) – на 4 роки) і Сенат (по 2 – від кожної області, міст республік. знач. й столиці та 7 -від Президента). Діє Конституційна рада, (як КС): 7 членів-Голова і ще 2 – від Президента, по 2 – від Сенату та Мажилісу. Уряд, відповідно до Конституції, здійснює виконавчу владу, формується Президентом за поданням Прем'єр-міністра у десятиденний строк після призначення Прем'єр-міністра і відповідальний перед Президентом. Унітарний державний устрій; складні міжетнічні відносини: казахів лише – 49,7%(але серед держслужбовців їх – понад 90%), хоча російська мова тут офіційна, державна –казахська; “тенге” (нац. валюта) – має надписи двома мовами. |
Президентська республіка (родоплемінна структура суттєво розмита) Велику роль відіграють традиції, Коканду, Хорезму, Бухари, звідки й Президент І. Карімов: „У нашій країні може бути або демократія або порядок. Я обрав порядок.” Парламент – Олій Мажліс, 150д, може бути розпущений Президентом за погодженням з Конституційним судом В 2000 р. – І. Карімов переобраний Президентом, Кабінет міністрів формує Президент. У країні діють дві пропрезидентські партії: Народно-демократична (правонаступниця КПУзб.), яку очолив сам І. Карімов, і “Прогрес Вітчизни” (партія інтелігенції). Опозиція жорстоко переслідується, під приводом боротьби за світську державу та проти тероризму систематично порушуються права і свободи людини. Проти поспішної інтеграції в СНД до виконання п`яти головних передумов: - добровільність і рівноправність; - однакова спрямованість та ідентичність реформ; - опора, передусім, на власний потенціал; - недопустимість форсування інтеграційних процесів; - недопущення панування наддержавних структур над економічною інтеграцією.Економічна залежність від РФ в зв`язку проходженням газопроводів через її територію. Грошова одиниця – сум. |
Президентська республіка (формально). Перший Президент Сапармурат Ніязов – з племені теке, з якого історично походили правителі країни, – Туркменпаші (вождь всіх турків), Президент “на все життя”! Після його смерті главою парламенту 30 березня 2007 р. – обрано президента Гурбангули Бердимухамедова. на церемонії вступу на посаду Бердимухамедов поцілував Рухнаму (книгу Ніязова, яка оголошена священною) і пообіцяв сприяти тому, "щоб вічно тріумфували слова великого Туркменбаши".9 Вищий представницький орган народної влади - Халк Маслахалати (Народна рада) - його керівник – Президент, голова ради старійшин, головнокомандувач та голова єдиної в країні „Демократичної партії”. Парламент (Меджліс) – 50 депутатів, як і кабінет міністрів, очолює теж голова держави. Опозиція фактично ліквідована, або в еміграції. “Замах на життя ” Туркменпаши в 2002 р. – привід для звинувачення Росії в підтримці заколотників, втручанні у внутрішні справи Туркменістану. Вождь був переконаний, що коли буде цивілізована економіка на засадах приватної власності, тоді й з’являться демократичні інститути, не буде необхідності в культі його особи, а поки-що – без нього ніяк! Діє програма „Десять років благополуччя (стабільності)” За запасами газу – 5 місце в cвіті. Із 2007 року монопольний покупцьгазу російський Газпром”. Безкоштовні комунальні послуги, „трудармії”, як в 1918 – 1919 рр. в РСФРР”. Грошова одиниця - туркменський манат. |
Киргизстан та Таджикистан мають особливо тісні стосунки з Росією, але з різних підстав. Якщо перший має інтерес в гарантіях з боку «великого північного сусіда» від територіально етнічних посягань Узбекистану, то другий – завдяки російському посередництву ледве вийшов з власної громадянської війни. В Киргистані в 2005 році відбулась „революція тюльпанів”, яка усунула від влади Президента Аскара Акаєва. Але на відміну від Помаранчевої революції в Україні, вона супроводжувалась анархічним безладом, мародерством, кривавими зіткненнями. До того ж, після її завершення, хоча й були проведені дострокові вибори Президента, парламенту, суттєвих змін системи влади, зовнішньо та внутрішньо – політичного курсу не відбулося.
Через 5 років після «революції тюльпанів» протягом двох днів відбулися масові протести опозиції, які завершилися усуненням влади. Переворот супроводжувався масовими безладами та мародерством. Киргизстан дав дуже серйозний сигнал пострадянським елітам. Оскільки ця подія показує: є різні способи протесту та зміни влади, є різні революції, є насильницькі революції. Киргизстан – маленька країна, а обсяг влади тут великий.
Ситуація в Киргизстані має внутрішні причини і хоча з’являється інформація, що Росія зацікавлена у конфлікті. Так, Бакієв Росії не подобався за те, що нібито він не заперечував проти розташування у Киргизстані американської військової бази. Можна припустити, що росіяни фактично підтримали новий опозиційний уряд, щоб безлад не перетворився в громадянську війну та етнічне протистояння.17
Таким чином, з одного боку, центральноазійські країни дотримуються послідовного курсу на розбудову власних незалежних держав, а з іншого – проглядається тенденція становлення авторитарних режимів, використовуючи звичаї, історичні традиції кожної. Істотні відхилення там реального політичного життя від цивілізованих норм демократії постійно відзначаються західними експертами. Але це, певною мірою, влаштовує Росію, яка зацікавлена у збереженні власних геополітичних інтересів в цьому регіоні.
На відміну від Киргизстану, в сусідніх Туркменістані та Узбекистані практично немає опозиційних сил, спроможних організувати дії зубожілого населення. Під приводом боротьби з тероризмом узбецька влада поставила опозицію поза законом, і будь-які прояви невдоволення жорстко придушує. В Туркменістані та Узбекистані повністю контролюються засоби масової інформації.
Тим часом у Казахстані, на думку оглядачів, відсутні протестні настрої населення, бо економіка країни швидко розвивається і підвищується рівень життя. Крім того, великі запаси природних ресурсів дозволяють президенту Казахстану Нурсултану Назарбаєву розподіляти їх, контролюючи таким чином регіональних лідерів і місцеві клани. Подібною тактикою користується і президент Таджикистану. Як наслідок, вважають аналітики, лідери Центральної Азії, посилять рівень контролю над суспільством, бо намагатимуться не повторювати помилок Акаєва (першого Президента Киргизії).
Країни Закавказзя – Грузія, Азербайджан, Вірменія не проти б розвивати моделі незалежності своїх держав 1918–1920 рр., але важкі наслідки радянського періоду на перший план виводять зовсім інші проблеми. В Грузії та Азербайджані, це, перш за все, проблема цілісності своїх територій. Якщо в Грузії – це невизнана ніким суверенна Абхазія, неспокійна Південна Осетія, то в Азербайджані – невизнаний, але самостійний Нагірний Карабах (20% території). Дивно, але всі вони члени СНД, що нічого не змінює. Росія відіграє вирішальну роль у відносинах з Закавказькими країнами, які теж не стоять осторонь проблем північнокавказьких російських республік, особливо чеченської, інгушської, осетинської проблем.
У 2003 році змінились президенти в Азербайджані та Грузії, причому якщо в першому випадку син Г. Алієва (колишній глава уряду) майже за місяць до смерті хворого батька переміг своїх суперників на чергових президентських виборах уже в першому турі, то в Грузії відбулася оксамитова революція «білих троянд» після виявленої фальсифікації парламентських виборів, відставка (під тиском громадськості) Е. Шеварнадзе, перемога на позачергових виборах 35-річного Михайла Саакашвілі (випускника Київського Інституту міжнародних відносин Національного університету імені Т. Шевченка). Головна відмінність грузинської революції від української «помаранчевої» полягала в тому, що у Грузії була слабка влада, піврічна затримка зарплатні всім силовикам та відносна свобода засобів масової інформації. Президент рішуче подолав сепаратизм «аджарського князя» А. Абашидзе. На черзі були ще складніші проблеми сепаратистських Південної Осетії та Абхазії, але з ними він не впорався та в серпні 2008 року дав привід РФ ввести свої війська та визнати ці самопроголошені республіки незалежними. (хоча крім Росії їх визнали лише Нікарагуа, Венесуела та ще одна маленька острівна країна)
Політичні моделі країн Закавказзя Таблиця № 60
Грузія |
Азербайджан |
Вірменія |
Конституція 1995 р., Президентсько-парламентська модель з широкими повноваженнями президента, який очолює виконавчу владу та формує уряд. Парламент – однопалатний (235 депутатів., з яких 85 обираються – в одномандатних округах, а 150 – за пропорційною системою з «закритими партійними списками»). В країні сильна, але роз`єднана опозиція. Головна проблема - сепаратизм (П.Осетія та Абхазія). Зовнішньополітичний курс – НАТО, ЄС, Загострені стосунки з РФ, вийшла з СНД (після військових дій на власній території в серпні 2008 року .
|
Конституція 1995 року прийнята референдумом. Президентсько-парламентська республіка; Голова держави – Президент, обирається на 5 років Парламент (125 д) - теж, за змішаною системою. Виконавча влада – у Президента та уряду, яким він керує.. Гостра проблема – сепаратизм: самопроголошений Нагірний Карабах . Азербайджан демократичним шляхом виборів створив певний аналог спадкоємної монархії після обрання Президентом Ільхама Алієва, сина свого попередника. Азербайджан - член СНД |
Конституція 1995 Президентсько-парла-ментська республіка; Законодавча влада – у Парламенту (131 д., з яких 56 обираються за одномандатними округами, 75 - за пропорційною системою (5% бар`єр). Виконавча влада – уряд з прем`єр-міністром, якого пропонує Президент; В конфліктах з Азербайджаном через Нагірний Карабах та Нахічевань. На виборах президента 19.02 2008р.переможцем став діючий прем'єр-міністр Серж Саркісян, спадкоємець президента Роберта Кочеряна, термін перебування у влади якого минув цього ж року. Вірменія – член СНД, митного та оборонного союзу з РФ… |
Опозиційні сили в усіх трьох закавказьких країнах час від часу, точніше, від виборів до виборів досить гучно заявляють про себе. Проте навряд чи можна погодитись з тими спостерігачами, які одразу почали казати про схожість подій у Єревані з драматичними акціями влади у Тбілісі (7 листопада 2007 року). Мовляв, «кольорові революції» починають їсти своїх дітей.
По-перше, у Вірменії ніколи не було "кольорової революції"..
По-друге, природа подій у Тбілісі та Єревані досить різна. У Тбілісі молодий президент просто образився на натовп своїх критиків. У Єревані інший президент, зовсім не молодий і досить розсудливий, застосував армію, тому що для Вірменії останні сімнадцяти років – це єдина актуальна сила. 18