- •Передмова
- •Лекція перша Політологія як наука.
- •1. Ґенеза поняття політика.
- •2. Виникнення політичної науки.
- •3. Предмет, методи, функції політології,
- •Категорії політології:
- •Закони політології
- •Закони політології:
- •4. Поняття “парадигми” та основні парадигмальні підходи.
- •5. Роль політології в сучасному житті.
- •Резюме:
- •Контрольні запитання до теми № 1
- •На російських та українських землях
- •1. Політичні концепції античності
- •Погляди Платона, Аристотеля, Цицерона Таблиця №7
- •2. Політичні думки Середньовіччя та епохи Відродження.
- •3.Полiтичнi погляди на росiйських та українських землях (вiд Київської Русi до XVI століття).
- •Полiтична теорiя в Росії та
- •4. Політичні ідеї Нового часу xvіі-хvііі століть.
- •5..Еволюцiя полiтичних iдей в Росії та на українських землях в XVII – XVIII століттях.
- •6. Соціально-політичні концепції світу в хіх столітті.
- •7. Росiйськi та українські полiтичнi думки в XIX столітті.
- •8. Полiтичнi iдеї Світу, в Росії та Україні хх століття.
- •Українські ідеологічні доктрини 20-30 років хХстолітя.
- •Резюме:
- •Три напрямки мислення:
- •Два варіанта цього поділу:
- •7. Росiйськi та українські полiтичнi думки в XIX столітті.
- •8. Полiтичнi iдеї Світу, в Росії та Україні хх століття.
- •Три напрямки українських теорій:
- •Лекції четверта - п`ята. Політична система, держава та демократія, як форма суспільного життя.
- •1.Поняття влади, політичної системи, їх структури та функції.
- •Основні типи (джерела) авторитетної політичної влади (за Максом Вебером):
- •Основні функції державної політичної влади:
- •Тенденції розвитку політичної влади:
- •Основні функції політичних систем:
- •2.Держава, її теорії походження, ознаки та функції.
- •Основні теорії походження держави:
- •Три чинники, що діють на процес формування держави:
- •Основні ознаки держави:
- •Функції держави:
- •Критерії класифікації основних функцій держави
- •3. Форми організації державної влади та форми правління в сучасному світі. Організація, здійснення державної влади має три форми:
- •4 Державний устрій та типологія політичних систем.
- •Типологія політичних систем:
- •5.Правова держава та громадянське суспільство
- •Українські вчені-правознавці ще на початку хх століття
- •Сучасні характерні риси–принципи правової держави:
- •Звідси можна зробити два висновки:
- •Основні риси громадянського суспільства:
- •6. Поняття демократії та різновиди її концепцій.
- •Функції і принципи демократії:
- •Основні принципи демократії:
- •Ознаки демократії
- •Для справжньої демократизації змі в Україні є три найгостріші проблеми
- •2. Держава, її теорії походження, ознаки та функції.
- •Держава має чотири обов’язкові ознаки:
- •Критерії класифікації основних функцій держави
- •3. Спосіб організації та форми правління в сучасному світі: три основних форми організації державної влади:
- •4. Державний устрій та типологія політичних систем.
- •Типологія політичних систем:
- •Класифікація політичних режимів
- •5. Правова держава та громадянське суспільство (концепції, реалії)
- •6. Поняття демократії та різновиди її концепцій.
- •Основні концепції демократії:
- •7. Проблеми формування правової, демократичної держави та громадянського суспільства в сучасній Україні.
- •Контрольні питання до тем № 4-5
- •Нотатки на полях рішення кс про правомірність
- •2. Політико-ідеологічні концепції державотворення
- •«Універсал національної єдності» та Закон України
- •3. Стратегія і тактика подолання та запобігання
- •Стратегічні пріоритети:
- •Основні положення передвиборчих програм основних
- •Основні положення передвиборчих програм основних
- •4. Моделі політичної реформи в Україні.
- •Політична реформа у вузькому та широкому розумінні слова:
- •Суттєві розбіжності залишаються в двох основних питаннях:
- •Парламентські дебати у Верховній Раді України.Таблиця № 42
- •Резюме:
- •Контрольні запитання до теми №6
- •Лекції сьома-восьма Політичні культура. Свідомість, ідеологія. Основні політичні течії сучасності. Політичні партії, еліти, лідерство.
- •1. Політичні культура, свідомість ідеологія.
- •Структура політичної культури:
- •Основні функції політичної культури:
- •Типи політичних культур (є. Вятр)
- •Політична культура в сучасній Україні (г. Алмонд, с. Верба)
- •Структура політичної свідомості
- •Структура політичної ідеології:
- •2.Лібералізм і консерватизм як ідеологічні доктрини
- •3. Соціалізм, комунізм і соціал-демократія.
- •4. Фашизм, нацизм, релігійний фанатизм.
- •5. Поняття політичної партії, різновиди партійних систем.
- •Масова партія
- •Ознаки партійної системи.
- •Основні різновиди партійних систем:
- •6. Партійно-політичний спектр світу та сучасної України.
- •Партійно-політичний спектр сучасної України.
- •Контрольна над помилками та завдання для опозиції.
- •7. Політична еліта та її роль у політичному житті
- •Сучасні теорії еліт. Таблиця № 52
- •Процес політичної елітаризації в Україні має свої особливості:
- •8. Політичне лідерство. Основні типи лідерів.
- •Різновиди лідерства залежно від стилю керівництва:
- •Основні функції політичного лідерства:
- •Деякі фахівці виділяють 4 збірних образи лідерів
- •Резюме:
- •Партійно-політичний спектр сучасної України.
- •Процес політичної елітаризації в Україні має свої особливості:
- •Контрольні запитання до теми №8
- •1. Виборчі системи та виборчі технології.
- •Функції виборчої системи:
- •Різновиди та риси мажоритарної та пропорційної виборчих систем
- •Переваги та недоліки основних виборчих систем.Таблиця№55
- •1.Пропорційна система з «відкритими списками та преференціями» для виборів парламенту:
- •2.Пропорційна система з «відкритими списками та преференціями» для виборів депутатів міських, обласних та районних рад:
- •Основні завдання політичного маркетингу:
- •При цьому виконується три основні функції:
- •Основні методи виборчої інженерії
- •2. Російська, Білоруська і Молдовська моделі суспільно-політичного устрою, варіанти політичної модернізації.
- •Організації державної влади в Росії, Білорусії, Молдові
- •4. Західноєвропейська модель країн Балтії та Східної Європи.
- •Моделі розвитку деяких країн Східної Європи.
- •5. Право націй на самовизначення
- •Дві тенденції в національному русі:
- •Існують три основні різновиди етносу:
- •6. Теорія та практика національної політики в срср.
- •7. Проблеми міжнаціональних стосунків у пострадянських країнах
- •Базові принципи національного розвитку:
- •Особливості національної політики та міжетнічних конфліктів
- •8.. Національна політика в Україні
- •Резюме:
- •Контрольні запитання до теми № 9 - 10
- •Лекції Одинадцята-дванадцята Соціальна політика в сучасній Україні. Геополітика. Міжнародні відносини і зовнішня політика України
- •1 Основні поняття соціальної політики.
- •Основні блоки соціальної політики:
- •Два підходи розуміння соціальної рівності людей:
- •Дві концепції соціальної рівності: Ліберальна Соціалістична
- •2. Еволюція ставлення до соціальної політики в срср та різних країнах світу.
- •Відмінності двох підходів розуміння сенсу життя:
- •Еволюція соціальної політики в срср та країнах Заходу
- •Основні особливості «соціального капіталу»:
- •3.Особливості та напрямки соціальної політики в Україні
- •Тези з програм 2007 року
- •4. Геополітика як наука
- •Геополітика як складова політології виникла з трьох наукових доктрин
- •5.Україно-російські взаємовідносини у сучасному геополітичному просторі.
- •6. Міжнародні відносини, основні проблеми та напрямки зовнішньої політики сучасної України
- •Основні зовнішньополітичні проблеми сучасності
- •Резюме:
- •Контрольні запитання до тем № 11-12
- •Післямова
- •33. Політологія. Підручник За заг. Ред. Проф. Кремень в. Г., проф. Горлача м.І. – Харків, 2001. – с. 91-124.
- •Навчально-наочний посібник автор: урін олександр веніамінович Політологія
2. Політичні думки Середньовіччя та епохи Відродження.
Вплив античної політичної думки позначився на політичних вченнях доби Середньовіччя та Відродження. За умов великої феодальної роздробленості католицька церква, маючи чітку ієрархію й стійкі догмати, справляла значний вплив на все духовне життя Середньовіччя. Не становила винятку і політична думка. Її розвиток в основному здійснювався зусиллями представників церкви.3
Думки Середньовіччя (релігійні теорії) Таблиця №8
Аврелій Августин (354-430) |
Фома Аквінський (1226-1274) |
Основна праця «Про державу»: - запропонував цілісну картину світу: а) Теорія особистості, в центрі якої віра людини, як єдине джерело істини і спасіння; б) Теорія християнської держави; Держава – «град земний, царство диявола, зграя розбійників без віри і моралі». Саме тому всі форми правління мають поважати Бога і людину. Держава найкраще впорядковується, коли вона пов’язана вірою і злагодою та перетворюється на світську руку церкви. Єдність роду людського означає єдність християнської віри під егідою церкви”. Суттєва хиба вчення – визнання права та обов’язку церкви користуватись примусовою владою держави проти інакомислячих. |
Основні праці «Про правління володарів», «Коментарі до «Політики», «Етики» Арістотеля» а) Теорія про державу, яка має позитивну цінність у самій собі і ззовні, зберігає мир, є вираженням волі Бога в ім’я людей; б) Теорія про природне і позитивне право: божественне – джерело природного права всіх людей, а позитивне право (закони) – для боротьби зі злом! Заснування та правління держав – це провидіння, за допомогою якого Бог створює світ і править ним. Політика – моральна відповідальність, розумне спрямування волі людини в усіх соціальних діях. Ідеальна форма державного правління – змішана (монарх – сутність, аристократія – перевага заслуг, народ – гарант миру і злагоди). Церква має бути вище громадянського суспільства. Світська влада підпорядковується духовній. «Підбурення до бунту, непокора владі – великий гріх, але опір тирану – не бунт.» |
Громадянські концепції ХІV-ХVІ століть. Таблиці 9-10.
Марсилій Падуанський (1275–1340) |
Уїльям Оккам (1285 – 1349). |
|
- ні церква, ні держава не мають божественної природи, але є різними формами людської влади; - церква повинна бути відокремлена від держави і має підпорядковуватися світській владі.. |
- духовна і світська влади повинні існувати окремо; - духовна влада має обмежуватись лише церковними справами. |
|
Погляди Ніколло Макіавеллі (1469-1527рр.) |
||
Вчення про людину |
Теорія про правління |
|
- «головний стимул поведінки людини – її інтерес, насамперед, до власності: «люди швидше вибачають смерть батька, ніж втрату майна»; - «людська природа втілює агресивність, властолюбство, ненависть, нестриманість у потребах і бажаннях – для приборкання цього і потрібна сильна держава»; - «доля – всемогутня, схожа на одну з бурхливих рік, які завдають своїми розливами шкоди жителям, але їй можна протистояти, споруджуючи загорожі і греблі, тобто без держави та сильного правителя тут не обійтися»; - «релігія має забезпечити духовну єдність народу. Християнство для цієї ролі непридатне, бо вважає найвище щастя в смиренності, приниженості людини». Остання теза – протест часу проти засилля католицької церкви в світському житті. |
- «держава – вище виявлення людського духу, служити їй – мета і сенс життя. Сильна держава-міцний захист інтересів, власності її громадян». - Негативні природні якості людини та необхідність їх насильницького приборкання – це є лейтмотив всіх міркувань Н. Макіавеллі, як і об’єднання Італії в єдину державу (з п’яти існуючих держав) на чолі з могутнім, “ідеальним державцем”. «Він має за вимогами часу діяти “лисом, щоб бачити гадів, і левом – щоб нищити ворогів». В основі політики не може бути моралі, все заради зміцнення держави. Формула «Мета виправдовує засоби» – макіавеллізм. - Можливі дві основні форми держави: монархія – краща в перехідний період, а республіка – найкраща форма правління взагалі, тільки на чолі з сильним правителем . |
|
Таким чином, якщо у політичних ідеях Середньовіччя переважали релігійні теорії, то в епоху Відродження, пріоритетною ставала громадянська концепція на засадах таких основних положеннь:
В основі суспільства – індивід – громадянин |
Держава – унікальна організація для захисту людей |
Найбільш повне відображення, злет політичної думки цього часу – це політична доктрина Н. Макіавеллі, його основні праці: «Державець», «Міркування», «Роздуми про першу декаду Тіта Лівія» та «Флорентійські літописи». Його ідеї завершили, в основному, становлення політики як самостійної сфери суспільної діяльності, відокремлювали її від моралі. Суспільні відносини розглядаються, з одного боку, як юридичні (політичні), а з іншого – етичні (моральні) в залежності від добровільності участі в них громадянина.
Деякі вчені вважають Н. Макіавеллі не лише засновником сучасної політології, а й етики Нового часу. В той же час, досить суперечливі в цілому, його ідеї використовували як більшовики – від Леніна до Сталіна та їх спадкоємців («Морально все, що йде на користь революції...»), так і фашисти: Б. Муссоліні, нацисти А. Гітлера.
Не гребують «макіавеллізмом» і деякі сучасні українські політики, задовольняючи свої потреби в посадах, бізнес-інтересах, прикриваючись гаслами, не зупиняючись ні перед чим.
