3. Предмет, методи, функції політології,
природа політичних знань.
Політологія як наука і як навчальна дисципліна має свої специфічні особливості. Головне завдання політичної науки – отримання знань про політику на основі узагальнення здобутих даних. Головним завданням політології є отримання знань про політичну владу, ефективність діяльності державних органів, інститутів, політичних партій, опозиційних сил, політичну активність громадян, порівняльний аналіз політичних систем сучасності тощо. В основі політології – узагальнення достовірних даних, закономірностей розвитку політичної сфери, урахування досвіду історії політичних вчень, пошуки шляхів вирішення глобальних геополітичних проблем, формування політичної свідомості, політичної культури громадян.
Основні точки зору щодо визначення предмету політології:
Політичні проблеми вивчає не лише політологія, а й інші прикладні політичні науки, але у них недостатньо враховується цілісність політичної сфери, взаємозв’язок політичних явищ. |
Ототожнення політології, що зосереджує увагу на теоретичних проблемах, і політичної соціології, яка займається прикладними питаннями; але це веде до невизначеності її як самобутньої науки. |
Політологія – загальна інтегральна наука про політику в усіх її проявах. У широкому розумінні – це наука про політику та її взаємовідносини з людиною і суспільством. У вузькому розумінні – це наука про політичну владу та політичне життя суспільства. |
Об'єктом політології
є політична сфера суспільства, усі явища й процеси, що до неї належать.
Предметом політології є, в основному, феномен політичної влади, закономірності її функціонування і використання в державно- організованому суспільстві.
Політологія як навчальна дисципліна дає знання про політичні інститути, їх організацію та функціонування: права, свободи, обов'язки громадян; про політичні процеси; участь особи в політичному житті; суб'єкти і об'єкти політики; політичну культуру; світовий політичний процес.
Структура політології як навчальної дисципліни:
І. Загальна теорія: предмет, методи, природа політичних знань, парадигми, парадигмальні підходи політичні теорії різних часів... |
ІІ. Теорії середнього рівня: поняття влади, її різновиди, політична система, моделі розвитку сучасної України та світовий досвід... |
ІІІ. Загальні проблеми політичного процесу: Соціальні, міжнаціональні та міжнародні відносини, геополітика і сучасна роль в них України... |
Таким чином, політологія як наука і навчальна дисципліна має загальний характер, свій предмет, універсальні та специфічні закони розвитку, в той же час, співпрацює з іншими суспільними науками. Застосовуючи загально-філософські, загальнонаукові, емпіричні методи, вона досліджує закономірності розвитку політичної сфери, політичну систему, глобальні, геополітичні проблеми. Політологія як наука має право на незавершеність процесу дослідження, на гіпотетичні передбачення.
Політологічні методи – це способи дослідження політичного життя. Їх можна поділити на три основні групи:
Методи політичних досліджень: Таблиця №2
Загальнофілософські методи дослідження |
Загально- наукові методи |
Методи емпіричних досліджень |
|
аналіз і синтез; індукція і дедукція; моделювання; теорія ігор; математичні, кібернетичні, прогно-стичні |
статистика, насамперед, електоральна, - аналіз документів; анкетування - реальні спостереження політичних подій; - організація політичних дебатів, круглих столів... |